Автор: Гетманец А
Тема:Переводы
Опубликовано: 2018-12-25 08:52:53
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Байка

................................................Д.Биков

Так, підлий муравель, порину я в танок,
З проханням жодним не наближусь і на крок.
На крижаному склі безживний грає глянець.
Засніжило вже геть, став сковує емаль.
Дивись, гопцюю як, остання мурашваль,
Дивись, почварище, на мій прощальний танець.

Були утішні дні! Під будь-яким листком
Був столик, вазочки, і чайник із сюрчком,
І райдужний вогонь росистого нектару...
На користь лиш мені в мирському світі те,
Що здобувається не потом, а іде
Від процвітання, так, від милості, задаром.

Померзли квіти всі, дмухнуть вітри зими,
Всі, в кого змога є, сховалися в доми,
Повсюди муравлі сухі гілки таскають...
А ми, не створені тягар тяжкий нести,
Лиш вміємо просить: “До себе ти пусти!” –
Й гордливо дохнути, якщо нас не пускають.

Колись ти у раю, де в забавках без меж
Пустує тіней рій, до мене підповзеш,
Худий, змозолений, смутний, горбатоспинний, –
Натхненно дивлячись на мій легкий стрибок,
Попросиш: “БАБКО, НУ, ПУСТИ МЕНЕ В ТАНОК!”
“Мій друже,” – відповім – “Ти попрацюй піди-но!”

История cоздания стихотворения: