Автор: Наталья Суркова
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2013-03-30 20:16:57
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Метелик

Вночі тривожно бився у вікно
Метелик із пораненим крилом –
Неначе згадка, що усе пройшло,
Неначе марево, неначе сон...

На тьмяне світло, на сухий букет,
На шоколад, розталий на столі,
На пачку іноземних сигарет,
На поцілунки втомлені мої...

Колись було: і спалах, і політ,
Захоплення і невимовний страх,
Що відірвавшись вперше від землі,
Зомлію на твоїх міцних руках...

Колись було: і небо, і вірші,
І запах сонцесяйної весни...
Тепер одне: пригадуй і пиши,
Терпким минулим незугарно сни...

Тримай долоні на невмитім склі
І обіцяй, що впустиш і простиш...
Відірвешся востаннє від землі...
Але хіба, поранена, злетиш?

Мов той метелик, битимешся в скло...
Стиратимешся з пам’яті і снів...
Сухий букет... Напівсухе вино...
І мокрі сльози крапають між слів...

История cоздания стихотворения: