|
Автор: ГАЛА ВИТА
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-07-09 23:41:11
Небо хмарами поросло.
Жебракують дерева під зливою.
Впивається вітер жалом
В душу мою неприкритую…
Глеки б’ються на щастя.
Сліпі гончарі прозрівають.
Змішують глину пальці,
Долоні шліфують стегна…
Тремтять соковитозеленіі хвощі,
Протоптує сонце доріжки
Пробираються тіні поміж кущів…
Обережно крадуться, мов кішка…
История cоздания стихотворения:
Дякую, Евнений, за сегодняшнею подборку стихов! Они мне понравились и заставили улыбаться!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:23:40 |
Снова улыбаюсь , как в лабиринте зеркал! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:19:33 |
Написано душевно. Всього найкращого в особистому та творчому житті. Обнімаю. Саша |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 19:17:55 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |