Автор: Елена Степина
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2023-02-26 17:42:24
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Щоб тільки жили ми

Не знає тато, де ми є сьогодні,
Пішов спокійно, тішить тільки це.
А світ стоїть за кроки до безодні,
Життя малює чорним олівцем
Дерева голі та свинцеве небо,
Людей сумних, що рік не мають сну.
А горобці такий здійняли щебет,
Бо відчувають в просторі весну.
А хтось її ніколи не зустріне,
І, навіть, янгол хоче цигарок,
Бо він кричить про засідки та міни,
А хлопець мусить йти, робити крок.
За спиною — його земля та рідні,
Украдені давно Донбас та Крим,
Країни перелякані сусідні,
Життя та воля, мрії — все за ним!
Весна нам розфарбує краєвиди,
Смарагдові розстелить килими.
Він робить крок, ми — вільний вдих та видих,
Він йде на смерть, щоб тільки жили ми.

#вірші #віршіукраїнською #українськівірші
#віршіпровійну #авторськапоезія
#українапереможе #українапонадусе
#віршіукраїни #сучаснаукраїнськапоезія
#лірикаукраїни #воєннівірші #всебудеукраїна
#славаукраїні #пишувірші
#сучаснаукраїнськалірика #славаукраїні
#війнавукраїні #філософськалірика
#Ukrainianpoetess

История cоздания стихотворения: