Автор: Конкурс Дыхание осени
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2012-11-16 00:03:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Когда запорошит листву,
И темя рассечёт земное
Мороз… А мокрую траву
Окрасит в серебро седое…
Пойдёт Она тропою снов,
И заберёт своё богатство.
А Стужи каменный покров
Упрячет рыжее убранство.
Ну а пока, Она верхом.
Ветрами розовит закаты...
Предсмертный подавляя ком,
Меняет счастье на утраты.
Летит, прозрачная как дым,
Бесстрастно увлекая души.
Оставив тёплым и живым
Пустое небо, грусть и лужи…
История cоздания стихотворения:
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |