Автор: Виктория Корсунская
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-03-16 07:12:14
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Старі вже батьки... І так соромно Боже!
Вони як он ті снігури, що в лісах
Сидять на гілках, в зимовій облозі.
Неначе замерли від долі, в сльозах...
Їх очі, як краплі роси, наче влітку
Можливо побачити нам під ногами,
Коли ми стаємо самі босоніж
На трави, що в полі ростуть між лугами.
В них руки старенькі від праці щоденної,
Схилилася постать, палиця в руках.
Но я як побачу засмучений погляд,
То серце на частки моє ніби в прах.
Матуся й батько, ви так не спокійні,
Коли не прихожу за браком часу
До дому, де пісня хороша там лине,
Де можна спокійно сказати – живу.
Батьки мої рідні! Я дуже вам вдячна
За те, що змогли ви надати життя
Мені, той дівчині, що любе так рясно…
Шляхами життя мрію йти як дитя.
История cоздания стихотворения:
Душевно та відверто Лесю! Бажаю тобі прощення! |
Рецензия от: Мишигас 2024-03-28 10:18:48 |
Сонечко моє, ти знову
поряд, погляд зігріваючий ловлю. Аж до краю повнить насолода, бо тебе я сонечко люблю. |
Рецензия от: Тимошенко Олександр 2024-03-28 10:03:11 |
Грішимо перед людьми , а
прощення просимо в Бога.
Господь каже :" Йди
і перше кайся перед
ближнім, якого ти
образив, виправ там все,
що накоїв, і тільки тоді
Я прийму твоє покаяння, і
прощу тебе!" Дякую , Лесю, хороший вірш. Благословінь Вам ! |
Рецензия от: Людмила Варавко 2024-03-28 09:59:17 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |