|
Автор: Маргарита Шеверногая
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2017-12-23 20:14:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вона приходила завжди «в останній раз».
Зітхала млосно і натхненно віддавалась.
Коліна (й вище) цілував – вона сміялась,
Стогнала голосно, стрибаючи в екстаз…
Завжди кохалася, немов в останній раз.
Слова кохання їй на вушко шепотів,
Вона ж про це кричати вголос не боялась,
З його страхів і несміливості знущалась,
А з мрій утримати назавжди – й поготів,
Адже сама балансувала між світів.
А потім зникла… бо прийшов нарешті час
Птахам-зальотникам у вирій відлітати.
А він чекає, не пускаючи до хати
Нікого… Мріє без жалю і без образ
Хоча б побачити її в останній раз…
История cоздания стихотворения:
Я знаю, що стилістично правильно буде не в останній раз, а востаннє. Але так вже написалося…
* Птахи-зальотники – тут: гра слів.
ЗАЛЬО́ТНИК, а, чол. Чоловік, що любить залицятися до жінок, волочитися за ними.
Асоціації з перелітними птахами; з людьми, які не можуть бути довго на одному місці; з коханцями і т. ін.
Дякую, Евнений, за сегодняшнею подборку стихов! Они мне понравились и заставили улыбаться!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:23:40 |
Снова улыбаюсь , как в лабиринте зеркал! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 19:19:33 |
Написано душевно. Всього найкращого в особистому та творчому житті. Обнімаю. Саша |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 19:17:55 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |