|
Автор: Маргарита Шеверногая
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-12-23 20:21:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Він ходив стежками перехресними,
Жив у бурях, сумнівах, стражданні…
Не бувають музи безтілесними,
Почуття – нещирими, безчесними,
Вірші лиш являються незвані.
Не умів під маскою ховатися,
Серце не у грудях – на долоні!
Кров’ю на папері виливалися
Таємниці, правда-винуватиця
Мрії не тримала у полоні.
Він кохав! Шалено і не криючись.
Пристрасно, нестримно – до загину!
Не умів інакше… Душу вимучив,
Спопелив себе, до неба линучи…
А любив найбільше – Україну!
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |