|
Автор: Маргарита Шеверногая
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2018-09-12 00:20:19
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я б хотіла читати потроху тебе щодня,
Крок за кроком сміливо вивчати твої шляхи,
Зрозуміти нарешті, де правда, а де брехня,
Відчувати биття твого серця і всі страхи.
Ти мені покажи, де найбільше тобі болить –
Поцілую й замовлю від хворості і від ран.
Тільки ти не ховайся! Життя – невловима мить.
Я течу, наче річка, а ти – пробивний таран.
Я не хочу змагань, ти і так чемпіон давно,
У моїм пантеоні для тебе – найвищий трон.
Я не знаю, навіщо тобі золоте руно
І захоплені схлипи-зітхання чужих матрон.
Я не знаю багато чого і тому мовчу
Або граю з тобою в цілунки й смішні слова…
Півжиття віддала б, аби ти зрозумів, відчув:
Я не просто читачка – я книжка твоя нова.
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |