Автор: Маэстро
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2013-03-15 15:41:22
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Cповідь вчителю

Ідуть  літа, минають роки,
На скронях забіліла сивина,
І в пам’яті воскресли перші кроки,
Які в житті зробили ми здавна.
           
           Я згадую осінній теплий ранок,
           І матір, що до школи одвела,
           І перший дзвін і шкільний ганок,
           І вчителя, що в клас нас завела.

Я не забув ласкаві руки,
І лагідну усмішку на устах,
Твої безсонні ночі й муки,
Які несла  ти на своїх плечах.
           
           І бачив я у тебе гіркі сльози,
           І біль душі за наше майбуття,
           Тоді були від нас квітучі рози,
           А зараз - запізніле каяття.

Пройшли часи, дітей зростили.
До школи їх до тебе віддали,
Бо серцем ти нас всіх  зріднила,
Твої знання нам сили додали.
           
            І де б невтішна доля  не  водила,
            З тобою ми зустрінемося знов,
            Бо вдруге ти в житті мене родила,
            За це тобі уклін, моя палка  любов.

История cоздания стихотворения:

Дорогій дружині Зої, вчителю біології,
присвячую