Автор: Маэстро
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2012-12-01 22:01:15
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я лечу на крилах часу,
У замрійну височінь,
Там яскраві зорі бачу,
І мого кохання тінь.
Я піду за сине море,
Де розкинулись сади,
За високі світлі гори,
У блискучі там сніги.
Я з надією дивлюся
Крізь серпанок мрій,
І чеканням я томлюся,
Де той промінь т мій.
Лину я в світи безкраї
В ту блакитну далечінь,
Разом в лебединій зграї,
Кинусь сонцю навздогін.
Я пташиною зметнуся
В цей безмежний океан,
Місяцем я обернуся,
Сяйвом обійму твій стан.
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |