Автор: ОльгаЯ
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-06-06 15:42:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Я зачекаю, доки все минеться
І аж по тому -
стану знов собою,
коли промінчик сонця засміється
У краплях, що стікатимуть щокою
Я промовчу
А згодом -
заговорю
Воно - мовчання -
боляче не ранить....
Воно - мовчання -
стогін переборить
заглушить спів
заткне виття останнє....
Я посміхнусь
усмІшкою крізь сльози
(усі так вміють
тільки ж - вже не хочуть;
чи то, напевно, просто більш не взмозі, -
мовчать уста -
сміються тільки очі)
Я підожду
- зариюся під ковдру
заб'юсь в куток
й чекатиму.....
Чекати
бУду веснУ:
знов стане тепло
добре
І можна знову голосно мовчати
История cоздания стихотворения:
Гарна Ваша весна
,Валентино. Нехай буде
мирною, теплою, тихою. Божих благословінь Вам ,натхнення! Дякую щиро! |
Рецензия от: Людмила Варавко 2024-03-28 10:45:29 |
Душевно та відверто Лесю! Бажаю тобі прощення! |
Рецензия от: Мишигас 2024-03-28 10:18:48 |
Сонечко моє, ти знову
поряд, погляд зігріваючий ловлю. Аж до краю повнить насолода, бо тебе я сонечко люблю. |
Рецензия от: Тимошенко Олександр 2024-03-28 10:03:11 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |