Автор: Юрик Цюрик
Тема:Патриотические стихи
Опубликовано: 2016-12-30 21:09:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Я не хочу війни, хай земля посміхається квітами…

Я не хочу  війни, хай земля посміхається квітами;
Хай буяє весна і цвітуть різнобарв'ям сади...
Хай вирує життя й не стають наші діти каліками,
Та іде в небуття ця жахлива біда назавжди.

Хай не вбивцею буде сусід-росіянин, а - братом;
І нехай захлинеться від гніву в Кремлі супостат.
Хай здригається небо лиш від громового роскату;
І хай землю батьків більш не топчуть: чечен і бурят...

І нехай уночі наші сни не розстрілюють "Гради";
Не спалахують міни в донецьких й луганських степах.
Хай навіки замовкнуть й не рвуться над нами снаряди;
І хай висохнуть сльози страждань на стражденних очах.

Наші ниви нехай золотим наливаються колосом;
Хай усюди лунає бадьорий і радісний спів.
І  сміється кохана щасливим закоханим голосом...
Хай ні сиріт не буде у нас, ні заплаканих вдів...

Хай виблискує сонце промінням, немов самоцвітами...
Хай курличуть у мирному небі ключем журавлі...
Я не хочу  війни, хай земля посміхається квітами;
І радіє усе на моїй, Богом даній землі...

История cоздания стихотворения: