Автор: Михаил Щербина
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2023-04-26 18:05:29
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ХЕРСОН

Я вдома,у рідному Херсоні..
Вже більше року іде війна. Безглузда, жорстока, холодна...
Вулиці міста пусті. Деінде можна побачити людину,яка поспішає якомога скоріше сховатися між будинками , щоб знайти
більш безпечний шлях додому...
Прислухаючись до гуркоту гарматних пострілів вже можу відрізнити "виліт" від  "прильоту"... Дуже специфічне та
незвичайне вміння, але воно рятує життя... Своєчасно лягти на землю, заздалегідь знайти очима якийсь закуток,
поглиблення у грунті, або підвал...
Після чергових обстрілів обзвонюєш рідних та знайомих з тих що залишилися в місті, щоб почути їх голоси і бадьоре
запевнення в тому, що ВСЕ ДОБРЕ...
Важче всього ввечері, коли ти сам на сам зі своїми хвилюваннями, страхами, сподіваннями...
У мене зараз немає мрій, бо немає впевненості,що ЗАВТРА буде... Ввечері я дякую Господу що дав мені цей день... і,
якщо я просинаюся вранці - дякую за те що подарував наступний день.
Вночі, коли просинаєшся від вибухів, вже не встаєш з ліжка, як це було спочатку, а просто рахуєш кількість "прильотів"
(звичайно від п'яти до десяти) і молишся.... Подумки радієш, що родина виїхала в безпечне місце...
Як закінчуються вибухи, відчиняєш вікно, втягуєш носом повітря... Якщо пахне пилом та димом, то чиєсь горе зовсім
поруч...
Я люблю своє місто. І хоча Херсон дивиться на мене сьогодні очима розбитих вікон і на його обличчі глибокі рани від
вибухів, прийде час, повернуться його мешканці,  зітруть наслідки цього жахіття з вулиць та майданів і теплом своїх
сердець повернуть йому життя і красу.

История cоздания стихотворения:

Біль в серці