Сейчас на сайте 1569 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Стихи - это, прежде всего, искусство словесности, об этом нужно помнить. Если нет дара писать стихи, но есть что сказать - пишите прозу...

Автор: Геннадий Дегтярёв
Тема: Рецензирование работ
Опубликовано: 2017-11-29 00:11:05
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Національний Гімн України (дослідження)

Передмова:

Це дослідження не є якоюсь невідкладною спробою обов'язково змінити Гімн України. Саме питання зміни політичне, потребує дослідження
та громадського обговорення. Певна цікавість до питання в суспільстві дійсно є, ніякого аналізу важливості цього питання насправді не
проводилось, але варіанти зміненого Гімну вже блукають мережами, навіть є доволі оформлені продукти. Це дослідження того, які проблеми
літературно-музичного плану можуть виникнути на цьому шляху. Є думка, що текст насичений негативом, застарілий тощо. Я особисто не
сприймаю концепцію вилучення з самої філософії (згідно з думками про Гімн) поняття заперечення як такого, разом з ним і частки «не», а
також всіх слів, що починаються с «не». Далі, згідно з цією «філософією», мабуть ще потрібно буде вилучати всі слова, що починаються з
«анти», «напів» та тому подібні дурниці.
З іншого боку, просте виправлення рядків, які не подобаються, неприйнятне. Це текст П.Чубинського. Ніякої згоди на корективи або на
використання його тексту як бази він не надавав і не надасть. Отже, хто має право виправити текст та підписати його своїм прізвищем?
Впевнений, що виправлення тексту-оригіналу треба полишити. Це дослідження я написав для авторів, які насправді, може, колись будуть
займатись зміною Гімну. Наведені мною особисті варіанти НЕ є варіантами, які пропоную неодмінно кудись пхати. Особисто я не маю такого
наміру.
Далі мною буде розглядатись тільки літературно-музичний аспект оригіналу та моїх текстів-замальовок на тему.
----------------------------------------------------------------------------

Мій аналіз оригіналу (з нього можна зрозуміти, що я особисто за повну зміну тексту):

«Ще не вмерла України ні слава, ні воля,» — цей рядок перш за все є «мотивом» для зміни. Неуважні читачі бачать в ньому мову про смерть
України. Тут я бачу лише погану стилістику — має бути «вмерли».  Десь я теж вважаю, що згадування смерті в Гімні недоречне. Сама
стилістика думки надто чудернацька. Нормальною мовою це було б так: «Ще не вмерли України слава та воля». Є інверсія, але можна не
зважати, вірш все-таки.

«Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,» — вважаю, що таке занадто ніжне слово «вороженьки» недоречне. Є думка, що правильно
«воріженьки». Не подобається мені також і порівняння ворогів з росою та фраза про загибель роси на сонці як така.

«Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
і покажем, що ми, браття, козацького роду.» — взагалі-то вважаю «ікання» русизмом, який так в'ївся в мову, що його вже перестали
помічати. Замість «і» в більшості випадків краще казати «та». Але це не критично. Серйозніше: «покажем», «положим» — покажемо,
покладемо.

«Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,» — та сама проблема прихованого русизму: «станемо». Крім того — «станемо до бою».
Особисто я почув назву річки «Сян» в 50 років, як прочитав Гімн повністю. Я не показник, зауваження некритичне, але мені здається, що
Тиса в цьому місці більше була би доречна. Є ще й китайська річка Сян. Сміх сміхом, але китайці, мабуть, «трішки інакше» зрозуміли би
текст нашого Гімну. Згідно їхнього розуміння, Україна від китайського Сяну до Дону дуже буде нагадувати за розмірами Золоту Орду та ще й
розташовуватись не там, де є насправді.

«Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,» — цей рядок вважаю вельми слабкою затичкою. Гімн не місце для фентезі та «потоків
свідомості».

«ще у нашій Україні доленька наспіє.» — жахлива стилістика мови. Що таке «наспівання долі»?

«А завзяття, праця щира свого ще докаже,» — використання «а» на початку рядку недоречне, немає ні протиставлення, ні зв'язку якогось з
попередньою думкою. «Докаже» — доведе, суржик.

«Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,» — «ся» — «ця», надто застаріле. «Розлягання пісні» — щось занадто дивне стилістично. «Піснь»
— русизм.

«За Карпати відоб'ється, згомонить степами,» — думаю, що вірно «відіб'ється». Гомоніння пісні теж викликає подив.

«України слава стане поміж ворогами.» — вважаю цей рядок невдалим стилістично. Ставання слави між ворогами особисто я не вважаю
нормальною мовою.
----------------------------------------------------------------------------

Розмір оригіналу:

Звісно, я буду використовувати фізичний розподіл наголосів. Не такий розподіл, який мені хочеться, а дійсний, аби не виключати з самого
початку можливий існуючий розмір, який може бути присутнім, але не витриманим. Якщо комусь хочеться застосовувати «теорії», які
понавигадували останнім часом поети, не буду заважати. Але читач буде користуватись саме фізичними наголосами для читання та співу.
Чи має взагалі це значення? Має. Гарний ритм, точне римування вкрай важливе для легкості запам’ятовування та згадування тексту. Не
забуваємо, що текст будуть співати громадяни, а не тільки поети або хористи з добре тренованим голосом. Поети нехай шукають анапести
або ще щось в тексті, а ми поки що розглянемо, чи дійсно текст ритмічний та досконалий в цьому сенсі. Я вважаю, що достатньо досвічений
аби в строкатій картинці розподілу фізичних наголосів віднайти базовий метр, яким намагались написати текст, враховуючи умовну
сумісність деяких метрів між собою в окремих ситуаціях, наприклад, спондею та хорею, пірихію та хорею. Отже:

Гімн України
(текст П.Чубинського, музика М.Вербицького)

14 !!!---!-!!-!!- Ще не вмерла України, ні слава, ні воля,
14 !!!---!---!-!- ще нам, браття українці, усміхнеться доля.
14 !-!---!-!-!!!- Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
14 --!-!!!-!-!-!- запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

14 !-!-!-!-!!-!!- Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону,
14 !--!--!-!-!-!- в ріднім краю панувати не дамо нікому.
14 !-!-!-!-!-!-!- Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє,
14 !!!---!-!---!- ще у нашій Україні доленька наспіє.

14 !-!-!-!--!!-!- А завзяття, праця щира свого ще докаже,
14 !!!---!-!-!-!- ще ся волі в Україні піснь гучна розляже,
14 !-!---!---!-!- за Карпати відоб'ється, згомонить степами,
14 --!-!-!--!--!- України слава стане поміж ворогами.

Приспів:

14 !-!-!-!-!!--!- Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
14 !-!-!!!--!--!- І покажем, що ми, браття, козацького роду.

В якості скелета проглядається 7-стопний хорей, але йому до чистоти визначення як до неба. Чому важливо з’ясовувати це питання? Тому
що крім тексту Гімну є ще й музика, на яку цей текст треба покласти. Бачимо, що хорей не витриманий в першій стопі, яка власна формує
стартовий ритм. Є очевидний збій, що в повній мірі «вилізе» під час співів. По всьому тексту використані невірні наголоси в словах, що
призводить до аритмій. В 4-й стопі хаос з наголосами був вирівняний, але цього замало. Без викручування наголосів не заспівати.

----------------------------------------------------------------------------

Співи:

Розглянемо як співається. Я беру до розгляду Гімн у виконанні О.Пономарьова. Одразу видно, що текст натягнутий на музику, м’яко кажучи.
Ще й проблеми з хореєм «вирішувались» за рахунок викривлення наголосів, ніяким способом не прийнятного. В наведеній схемі співу ви
побачите комбінації голосних на зразок «о-о-о». Це не довгий звук, це затикання голосними дірок в музиці. З музичної точки зору такі
«співи» називаються відвертою халтурою, будемо чесними. Але проблема насправді не у викривлених наголосах, а в існуванні ділянок-
програшів. В деяких з них виконується натягування, в деяких просто грає музика. Показую не тільки всі голосні, котрі насправді задіяні в
співі, але й наголоси. Отже:

ЩЕ нЕ вмЕ-Е-Ерла УкраЇни нІ славА, нІ вО-О-Оля, - 18 голосних
ЩЕ нАм, брА-А-Аття УкраЇнці, усміхнЕться дОля. - 16 голосних
ЗгИнуть нА-А-Аші вО-О-ОрожЕньки, Як росА нА сОнці, - 18 голосних
ЗАпанУ-У-Уєм І-І-І мИ, брАття, У своЇй сторО-О-О-О-Онці. - 22 голосних

ДУшу й тІло мИ полО-О-Ожим зА нашУ свобО-О-О-О-Оду, - 20 голосних
І покАжем, щО мИ, брА-А-Аття, кОзацькОго рО-О-О-О-Оду. - 20 голосних
ДУшу й тІло мИ полО-О-Ожим зА нашУ свобО-О-О-О-Оду, - 20 голосних
І покАжем, щО мИ, брА-А-Аття, кОзацькОго рОду. - 16 голосних.
----------------------------------------------------------------------------

Якщо щось робити, то що саме робити?

Перший шлях — написати все нове. Гарний, життєрадісний, презентаційний Гімн. З прицілом на майбутнє, на світле майбутнє. Досить вже
військових маршів та нерадісних спогадів, прив’язки до якихось війн з імперіями тощо.
Умовами для нього є: бездоганний ритм та римування, використання зрозумілої всім мови. Гімн має легко вивчити навіть першокласник,
будь-яка людина без вокальних даних має мати змогу проспівати без напруження.
В якості прикладу пропоную свою замальовку-бачення того, як на мій погляд може приблизно виглядати новий Гімн. В нього немає музики,
немає короткої замкненої частини, яка зможе слугувати Державним Гімном, але ж я не писав варіант Гімну, лише за мотивами:

Україні
(автор Г.Дегтярьов)

Квітне наша Україна, юна та весела,
є лани в ній неозорі, є міста та села,
люди мирні та гостинні, чемні, працьовиті,
є річки, ліси та луки, росами омиті,

є поети, науковці, є літопис слави,
є міцні сміливі хлопці, військ потужні лави.
Пісня гарна є козацька та співуча мова —
від Карпат та вод дніпровських, степом до Азова

лине пісня українська про любов до волі
та важку почесну працю у пшеничнім полі,
про шахтарський край, про море та про кримські гори,
про величні та славетні київські собори,

про Херсонщини багатство, гумор одеситів
та коштовний блиск карпатських диво-самоцвітів…
Кожен може в Україні віднайти родину,
всім тут раді, всі тут знайдуть другу батьківщину.

Знають в світі, українці — не раби, не хлопи,
вільні, справжні громадяни вільної Європи.
Не страшний князів нащадкам лиходій-вражина —
встане міцно за свободу ненька-Україна!

Землю маємо та волю, маємо державу —
отже, маємо плекати українську славу!
Нумо ж, браття, до роботи, треба будувати,
нас, синів своїх, чекає Україна-мати!

(за мотивами тексту Гімну України)
----------------------------------------------------------------------------

Другий шлях — намагатися зберегти по максимуму існуючий. Текст П.Чубинського з виправленнями, по-перше, буде таким же
проблематичним структурно, таким же чином буде «співатись-натягатись», по-друге, буде питання з плагіатом, по-третє, не забуваймо, що
Гімн наш будуть слухати не тільки ми. Як би над нами не почали втішатись, що ми всією країною не здатні написати більш-менш ідеальний
текст, не копирсаючись в існуючому.
Спробу зберегти музику М.Вербицького можна здійснити, зробити більш-менш структурований текст, вільний від згаданих вище проблем,
але деяке натягування тексту на музику буде неодмінно.
Ось тому особисто я вважаю, що краще зробити нове й красиве, ніж намагатись приліпити текст до музики М.Вербицького. Я спробував піти
цим другим шляхом, зробив таку собі замальовку на базі мого вірша «Україні» з використанням музики М.Вербицького. До тексту я
прикріпив музику М.Вербицького без слів. Отже, читачі, вмикайте музику і починайте співати:

Національний Гімн України (спроба)
(текст Г.Дегтярьова, музика М.Вербицького)

Квітне пишним цвітом Україна, світла та велична,
очі в неї мрійно-волошкові, а коса — пшенична.
Люди чемні є в ній, добрі, працьовиті, є літопис слави,
гарні є дівчата та сміливі хлопці, військ залізні лави.

Пісня гарна є у нас козацька та співуча мова —
від Карпат та синіх вод дніпровських, степом до Азова
лине пісня Кобзарева про натхнення та любов до волі,
про звитягу гайдамацьку та про працю у пшеничнім полі.

Кожен може в мирній Україні віднайти родину,
всім тут раді, всі для себе знайдуть другу батьківщину.
Знають в світі, українці — вільні люди, не раби, не хлопи,
гідні, мужні, незалежні громадяни вільної Європи.

Приспів (після кожного куплету):

Землю нашу серцем та душею любимо, як мати,
отже землю, віру й мову рідну маємо плекати!

Як треба співати:

Квітне пишним цвітом Україна, світла та вели-и-ична,
очі в неї мрійно-волошкові, а коса — пшенична.
Люди чемні є в ній, добрі, працьовиті, є літопис слави,
гарні є дівчата та сміливі хлопці, військ залізні ла-а-а-а-ави.

Пісня гарна є у нас козацька та співуча мо-о-ова —
від Карпат та синіх вод дніпровських, степом до Азова
лине пісня Кобзарева про натхнення та любов до волі,
про звитягу гайдамацьку та про працю у пшеничнім по-о-о-о-олі.

Кожен може в мирній Україні віднайти роди-и-ину,
всім тут раді, всі для себе знайдуть другу батьківщину.
Знають в світі, українці — вільні люди, не раби, не хлопи,
гідні, мужні, незалежні громадяни вільної Євро-о-о-о-опи.

Приспів (після кожного куплету):
Землю нашу серцем та душею любимо, як ма-а-а-а-ати,
отже землю, віру й мову рідну маємо плека-а-а-а-ати!
Землю нашу серцем та душею любимо, як ма-а-а-а-ати,
отже землю, віру й мову рідну маємо плекати!
----------------------------------------------------------------------------

В якості третього варіанту, який передбачає власну музику та є своєрідним міксом, можу запропонувати таке:

Гімн України (спроба)
(автор Г.Дегтярьов)

Квітне наша Україна, світла та велична,
очі в неї волошкові, а коса — пшенична.
Люди є в ній працьовиті, є літопис слави,
гарні є дівчата й хлопці, військ залізні лави.

Пісня добра є козацька та співуча мова —
від Карпат та вод дніпровських, степом до Азова
лине пісня українська про любов до волі
та важку почесну працю у пшеничнім полі.

Знають в світі, українці — не раби, не хлопи,
вільні, справжні громадяни вільної Європи.
Не страшний князів нащадкам лиходій-вражина —
встане міцно за свободу ненька-Україна!

Приспів (після кожного куплету):
Землю маємо та волю, маємо державу —
отже, маємо плекати українську славу!
Нумо ж, браття, до роботи, треба будувати,
нас, синів своїх, чекає Україна-мати!

Текст римований точно, без русизмів, 7-стопний хорей на прийнятному рівні, без викручувань наголосів:

14 !-!---!-!-!-!- Квітне наша Україна, світла та велична,
14 !-!---!-!-!-!- очі в неї волошкові, а коса — пшенична.
14 !-!!--!-!-!-!- Люди є в ній працьовиті, є літопис слави,
14 !-!-!-!-!-!-!- гарні є дівчата й хлопці, військ залізні лави.

14 !-!-!-!-!-!-!- Пісня добра є козацька та співуча мова —
14 !-!!!-!-!-!-!- від Карпат та вод дніпровських, степом до Азова
14 !-!---!-!-!!!- лине пісня українська про любов до волі
14 !-!-!-!-!-!-!- та важку почесну працю у пшеничнім полі.

14 !-!---!-!-!!!- Знають в світі, українці — не раби, не хлопи,
14 !-!---!-!---!- вільні, справжні громадяни вільної Європи.
14 !-!-!-!---!-!- Не страшний князів нащадкам лиходій-вражина —
14 !-!-!-!-!---!- встане міцно за свободу ненька-Україна!

Приспів (після кожного куплету):

14 !-!--!!-!---!- Землю маємо та волю, маємо державу —
14 !-!---!---!-!- отже, маємо плекати українську славу!
14 !-!-!-!-!---!- Нумо ж, браття, до роботи, треба будувати,
14 !-!-!-!---!-!- нас, синів своїх, чекає Україна-мати!

История cоздания стихотворения:


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 302

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.
Позвольте мне вмешаться в полемику,как представителю"среднего"
(школьного-Т. де К.) ума, основного населения Украины.
Гимн-зто призыв к будущему и защита настоящего.
У похоронного марша свое назначение.
По поводу реанимации существующего текста-
если строительная конструкция имеет серьезные дефекты,
ее демонтируют и сооружают новую.
Геннадий, Вы взяли на свои плечи тяжелую, но благородную
миссию. Удачи Вам и всяческой поддержки.
2018-03-17 21:52:01
Спасибо. Я предложил только своё видение, а пишут реал пусть другие. У меня не "тычиновский" почерк в поэзии, ждать от меня, что вырожу что-то невероятное было нельзя.
Однако, процесс таки идёт в вялотекуще. И пишут такой отстой, что выдержать невозможно. В основном, ковыряются в тексте Чубинского, да так похабно, что уши в трубку сворачиваются. Не выдержал, написал эту статью. Чтоб хоть не ковырялись и не называли потом это "улучшенным Гимном", но хоть как-то себе представляли объём и ответственность такой задачи.
2018-03-17 21:59:10
Толи еще будет! Но в споре рождается истина.
Здесь не просто отвлеченная полемика.
Ведь Гимн и Конституция-это программа
общественно-политического строя страны.
2018-03-17 22:18:31
Гм... улыбнулся, если честно. У нас Конституция - документ, которые вообще не выполняется никогда и никем, а формулы, которые в ней записаны - не применимы на практике. Когда уже доходит до "подзаконных актов" и указов, от неё остаётся лишь призрак. И так не только у нас. Программы меняются с каждым правительством, причём с точностью до наоборот, а общие слова... просто общие слова.
Что же касается Гимна, то я лично убеждён, что это чисто презентационный атрибут. Как говорится, встречают по одёжке...
2018-03-17 22:25:09
Это лицо страны.
А по принципу- чем жалобней будешь плакать, тем больше дадут...ну стыдно как-то.
2018-03-17 22:49:48
На мой взгляд, основная проблема Конституции нашей не неисполняемость, а изменчивость. В неё именно программы запихивают, причём какие-то сиюминутные. То внешнеполитический курс, то какой-то невменяемый статус для какой-то области хотят вписать, хотя всем понятно, что эта писанина не будет исполняться ни одного дня.
Так же и с Гимном. Никакой презентации страны, если не похороны, так военные марши. Я хочу, чтобы люди, поднимающиеся на помост на олимпиадах презентовали страну в её наилучшем виде. И тут важно всё, и вид, и флаг, и музыка, и даже слова, хотя их никогда никто не слушает там и не понимает. Я хочу, чтобы молодёжь хоть как-то и где-то верила, когда поёт Гимн, что это прекрасное и доброе место на планете, а взрослые в этом тексте видели себя самих.
2018-03-17 23:01:01
Да, и в этом истина,ее надо продвигать в реальность.
Прочел Ваш вывод из нашего краткого разговора и на душе светлее стало.
Будем жить!
2018-03-17 23:15:25
Пан Дегтярёв, шанований багатьма на УПП за безкомпромісність і фундаментальність наукового підходу, опівночі 2017-11-29 подарував нам дослідження на холіварну тему – що далі робити з Гі́мном України. Заледве не через півроку нічної пори те дослідження прочитав і я.

За стилем викладення це дослідження відповідає нинішній західній науковій школі. Для того, щоб швидше донести до аудиторії свою думку, автор не заморочується посиланнями й переліком альтернативних варіантів. Він просто каже своє, а аргументи в той чи інший (якщо про нього хто зна) бік – то вже діло опонентів. На людину, що має рефлекси іншої наукової школи (коли кожне слово обґрунтовується) такий спосіб викладення іноді сприймається, як би автор викладав Істину У Останній Інстанції.

У якійсь мірі погоджуючись тезами дослідження, пройдусь по певним пунктам.

Як завжди, сама смакота для критика – назва: "Національний Гімн України (дослідження)".
Наведений текст був Державним Гі́мном України до 6 березня 2003 року. Цікаво, де визначено, що є "Національний Гімн"? Бо в нинішній Державний Гімн України входить лише перший куплет та приспів. Чи це такий хід, щоб не підпасти під статтю 3 Закону від 6 березня 2003 року ("Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом")? ;)

Звичайно, в дослідженні має бути історична частина. Тут вона заміщена обґрунтуванням, чому текст Чубинського не слід виправляти. А й авторських версій було багато... Початкова зовсім коротка ( https://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Anthem_Ukraine_1863.jpg ), потім вона розрослася, потім знову "схудла", змінювалися слова (наприклад, більш логічне, але менш ритмічне "народа́ми" змінилося на "ворогами"). Яка з них – "Національний Гімн"?

Як же автор розглядає "літературно-музичний аспект"? У звичному стилі – виключно на базі власного інтелекту, що на мовознавчому рівні сформувався ще у початковій-середній школі. Як на мене, для такої важливої теми і вищого філологічного замало – треба днями й місяцями сидіти над матеріалами...

Багатостраждальний перший рядок виправляється логічно й стилістично. Ну що ж – логіка і стилістика у кожного своя. У Чубинського ж, на думку автора, чудернацька. Чомусь авторові не стає на думку, що літературна українська мова якраз і сформувалася за оті півтораста літ, що пройшли з часу написання Гімну. Автор Гімну приймав активну участь у цьому процесі. Щось пішло, щось залишилось... Автор дослідження з висоти XXI сторіччя сміливо ставить тавро: "русизм", "суржик"...

"Занадто ніжне слово «вороженьки» недоречне". А може, недоречно висловлюватися, не розібравшись, чому українці так співають у своїх піснях? Може, слід дізнатися, котрим ще з сусідніх мов притаманні такі звороти? Чи навіть дізнатися, які словоформи, характерні для поетичної мови, у прозовій літературній мові не вживаються? Так ні: "Міць розуму – все, мовознавство – ніщо!"

Гімн – це історичний пам'ятник. І кожна нація береже свою історію – навіть, якщо ті пам'ятники викликають подив, не подобаються чи незрозумілі носіям інших культур. Пам'ятаю, голландський гімн (пам'ятник часів Вільгельма Оранського) мене подивував: чи не у перших рядках висловлюється... вірність королю Іспанії. Це потім вже зрозумієш, що вірність вождя бунтівливої провінції не простягається далі доброї волі сюзерена у відношенні своїх підданих... Логіка гімнів не завжди лінійна, а о́брази – зрозумілі нашим сучасникам.

Чубинський був не тільки поетом, а ще етнографом та географом-професіоналом. І він добре знав, який Сян має на увазі. Правда, про логіку роботів він не знав – тих ще й ідеї не було.
----------------------------------------------------------------------------

Розмір оригіналу:

"Я буду використовувати фізичний розподіл наголосів. Не такий розподіл, який мені хочеться, а дійсний"
Автор вважає, що "дійсний" розподіл наголосів у рядках – саме наведений ним. І має право: за його плечима – авторитет вчительки початкових класів (вона казала, що у кожному слові з голосною є наголос), і власний авторитет, як складача комп'ютерного словника рим. Такий підхід чудово показує, що ритмічно у вірші Чубинського суцільна каша.

Якщо ж таки піти у мовознавство трошки далі шкільного курсу, то виявляємо, що не всі окремі слова усної мови мають наголос – декотрі його втрачають, стають клітиками (словами, граматично самостійними, але фонетично залежними). Правда, автор дослідження вважає, що ці мовні проблеми чудово вирішує логопед...

Одначе, я був вражений, скільки людей все ж вчать фонетику у вищих навчальних закладах, і тому – ось мій варіант ритмічної структури оригіналу (з врахуванням клітик):

01: 14 !- !- -- !- : -! -- !- · A: Ще́ не вме́рла Украї́ни, ні сла́ва, ні во́ля,
02: 14 !- !- -- !- : -- !- !- · A: ще́ нам, бра́ття украї́нці, усміхне́ться до́ля.
03: 14 !- !- -- !- : !- !- !- · B: Зги́нуть на́ші вороже́ньки, я́к роса́ на со́нці,
04: 14 -- !- ?- !- : -- !- !- · B: запану́єм і́ ми, бра́ття, у свої́й сторо́нці.

05: 14 !- !- !- !- : -! -- !- · D: Ста́нем, бра́ття, в бі́й крива́вий від Ся́ну до До́ну,
06: 14 !- !- -- !- : -- !- !- · D: в рі́днім кра́ю панува́ти не дамо́ ніко́му.
07: 14 !- !- !- !- : !- !- !- · ·E: Чо́рне мо́ре ще́ всміхне́ться, ді́д Дніпро́ зраді́є,
08: 14 !- !- -- !- : !- -- !- · E: ще́ у на́шій Украї́ні до́ленька наспі́є.

09: 14 !- !- !- !- : !- !- !- · ·F: А́ завзя́ття, пра́ця щи́ра сво́го ще́ дока́же,
10: 14 !- !- -- !- : !- !- !- · ·F: ще́ ся во́лі в Украї́ні пі́снь гучна́ розля́же,
11: 14 -- !- -- !- : -- !- !- · G: за Карпа́ти відоб'є́ться, згомони́ть степа́ми,
12: 14 -- !- !- !- : !- -- !- · G: Украї́ни сла́ва ста́не по́між ворога́ми.

Приспів:

1: 14 !- !- !- !- : -! -- !- · H: Ду́шу й ті́ло ми́ поло́жим за на́шу свобо́ду,
2: 14 -- !- !- !- : -! -- !- · H: І пока́жем, що́ ми, бра́ття, коза́цького ро́ду.

Правда ж – не так страшно, як у варіанті автора дослідження? Може, хай цей буде "дійсний"?

Як бачимо, за строфікою оригіналу по два поетичних рядка записано у один фізичний (після 8-го складу наявна ідеальна цезура). До речі, декотрі з авторських варіантів так і записані – без об'єднання.
Перший поетичний рядок у рядках вірша майже ідеальний. Лише у 4-у рядку "конкурують" за наголос союз "і", що зайняв наголошену позицію, і займенник "ми", що доводиться враховувати під час співу (другий поетичний рядок співаками буквально скандується за складами).

Чому це так? Читаючи історію створення Гімну, ми бачимо Чубинського у колі сербських студентів, що навчалися в Київському університеті. Їх патріотичні пісні і надихнули поета на створення (буквально за півгодини) першої версії пісні, пізніше доробленої і покладеної на музику композитором Вербицьким (церковним діячем отцем Михайлом). Отож, створення пам'ятника українського духу несло на собі релігійний вплив, вплив сербської поезії, надихаючу силу польського повстання...

Можливо, роботам (боргам) більше будуть до смаку варіанти патріотичних пісень, наведених автором у кінці дослідження. Вони ритмічні (за стандартом метронома), мають ідеальні рими... Але чи достатньо цього, щоб надихати душі людей?
2018-03-17 04:23:30
Не интересно. Полгода облизывали тему на форуме с подачи В.Цвелиха. В самом комменте о технологии ничего нового и полезного, тоже обсуждали.
Мне достаточно и вытяжки "і сформувалася за оті півтораста літ".
2018-03-17 11:56:23
Ну, не цікаво - так не цікаво.
Хай буде.
Для колекції точок зору...
2018-03-17 16:10:24
Я ничего нового не скажу, кроме того, что есть в статье, и того, что долго и нудно жевали на форуме. Тема не актуальна. Недавние потуги главного гимняра Шуфрича в Раде тому подтверждение.
2018-03-17 16:29:26
Гімнописці... Таких завжди вистачало – і з великого розуму, і не дуже...

Національні символи обираються надовго, і змінюються дуже неохоче.
Одним з них є Гімн – вистражданий, виплаканий, намолений.

І мене дивує, чому людина, що позиціонує себе патріотом України, робить свій аналіз так недбало, поверхнево? Все одно, що прапора перед дверима простелити, і, витираючи об нього чоботи, просторікувати про національні цінності.

Ви йдете по тексту й тикаєте пальцем: що це? Мені незвично – значить, геть з пляжу. Бо я розумніший за автора тексту. А те, що для таких висновків мають бути систематичні знання з мовознавства, Вас не обходить. Ніжне слово «вороженьки»? Геть його! А що це природне, українське – "недоречно". Суржики, русизми...
"Жахлива стилістика мови" Гімну.

Я думаю, з Кремля Вам можуть аплодувати.
2018-03-17 17:17:22
Ни о чём. Если так рассуждали бы все, изменить в стране вообще было бы ничего нельзя. Меняют, когда нужно. И обсуждают изменения.
2018-03-17 17:25:16
Ну, не так, щоб зовсім "Ни о чём"...

У всякому випадку, уточнюється перелік тем, які з Вами обговорювати безнадійно – хоча й "Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях".

Підтверджено, що з фонетикою у Вас як були стосунки на рівні початкової школи, так і зосталися – вчитися далі Ви не бажаєте.

Виявлено, що з мовознавством ситуація подібна: питання розв'язуються не нудним вивченням першоджерел і товстих та нелогічних книжок, а декількома хвилинами роздумів. Історію й розвиток мови вчити теж "недоречно". Зате вироки незвичним словам і словосполученням виносяться напрочуд продуктивно. Як правило, пошуком схожого у російській мові.
2018-03-17 18:19:10
Я принял к сведению. Но не обязан вносить изменения, нет? Так что с "не возражает..." проблем нет. Половина написанного - говорильня ни о чём, я тут при чём? Учитесь писать кратко и по делу, без эфемерных конструкций и оперирования неопределёнными понятиями. Не могу я и научить говорить по-украински. Статья не писалась для того, чтобы демонстрировать очередное кропание лишь бы живо. Лишь бы живо напишут и без меня и успешно отадвокатствуют написанное.
В статье ясно написано - это исследование, а не призыв на пункт сбора на митинг, так что пусть радетели подают в суд. Все будут заняты чем-то.
Можете себе петь и дальше "ні слАва, ні воля", считая это нормальным, и глотать ударения в словах как понравится.
Вдохновение народа, сербы и прочее - не тема этой технической статьи. На форуме наговорились уже.
Каковы были предложения? Никаких. Нравится существующий? И мне нравится, пусть поют и дальше. А как надумают менять, глядишь, и эта статья сгодится. Я точно не буду заниматься беготнёй и убеждениями кого-то в необходимости смены. Моё дело предложить - ваше, народ, отказаться.
Имею ли я право писать тексты по мотивам Гимна и предлагать их? Имею. Докажите, что они "порочат...". Само же обсуждение темы, тем паче в рамках нормы. Не в концлагере. Что ещё? Кажется, всё.
2018-03-17 20:03:31
Поправка, отвлекли: петь "ні славА, ні воля". "Доказуйте", "розлягайтесь піснью" и прочая - на здоровье. Я лично считаю, что вся Украина уж как-нибудь может сподобиться написать что-то получше по всем параметрам. Когда сподобится, меня не интересует. И уж точно я уверен, что тот, кто будет менять, поменяет и меня не спросит. Так что, все в сад, всё в стол.
2018-03-17 20:07:38
Геннадий, почему Вы настолько категоричны? Здесь не все враги. Прислушайтесь хотя бы к мнению о неправильно проставленных ударениях в Ваших схемах. Давно я хотела Вам об этом сказать. Частицы и предлоги не могут быть ударными в предложениях.
2018-03-17 20:48:43
Рекомендую мою статью "Поэзия боргов". Она специально написана, чтобы избавить меня от одних и тех же ответов:
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=46487&poem=249002
2018-03-17 21:17:48
Ще не вмерла... - это !-!-
но никак не !!!-
2018-03-17 21:27:16
Хоть как, хоть анапест...
2018-03-17 21:36:39
Хорошо. Коль Вам угодно в теме Ги́мна Украины вести обсуждение на "языке культуры" почившей, но не сдавшейся Империи – продолжим на русском.
Своим "ни о чём" Вы напомнили мне основной приём интернет-дискуссии: если отвечать не хочется, неудобно, или нечего – сделай вид, что вопроса не было. Значит, не будем распыляться.
Вы пишете – "принял к сведению".
Ответьте на один конкретный вопрос:

"Что такое фонетическое слово?"
2018-03-17 22:56:27
просто потрясен! ...
2018-03-16 18:35:51
Спасибо. Но тема не актуальна на самом деле. Недавно наш главный гимняр Шуфрич опять поднял вопрос, но он так и не двинулся дальше "сенсаций" в новостях. Не набрала поддержки и ни одна из петиций Президенту даже с целью самого факта рассмотрения вопроса. Тут у нас полгода были прения, посему я и написал эту статью, не в силах выдерживать чтение графоманства на эту тему.
2018-03-16 18:40:41
Ого!... Оце роботу Ви провели, Генадію! Грунтовно...
2017-11-29 15:09:13
Дякую за відгук. Такі аналізи пишу частенько, а вірш-основа був написаний давно. Крім того, я вмію швиденько переробляти та адаптувати. Стаття написана за результатами полеміки, що довгенько тривала на форумі, а також внаслідок нудоти, від якої мене корчить, коли я читаю "доробки" тексту Чубинського, які тичуть в мережі в якості "вкрай необхідної заміни" Гімну.
2017-11-29 22:46:09

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Лично я бы Вл.Вл-вичу за одно только "А вы смогли бы?" простил весьма многое.
Благополучного проведения! В добрый путь)
Рецензия от: 8 КороЛев
2018-05-22 03:21:04
"Вагоміше добро можливо в п'ять
разів любові зла. А вашій дамі" — з цього витікає, що добро вагоміше любові зла. Я розумію, що втручаюся, але, будь ласка, виправте хоча би це.

"Вагоміше добро любові в п'ять
чи в шість разів, ніж зло. А вашій дамі"

І в кінці ще подумайте, там збій.
Рецензия от: Наталия Волынец
2018-05-22 02:34:45
не поняла надо хвалить или не надо хвалить...
а стих интересный!
Рецензия от: наталия остапенко
2018-05-22 00:54:05
На форуме обсуждают
Солнечная система меняется под воздействием Нибиру
Наша Солнечная система казалась чем-то статичным, незыблемым и вечным. На это совсем не так. Тольк(...)
Рецензия от: Ярошевская
2018-05-21 23:41:16
Горячее лето 2018-го года...

https://www.youtube.com/w atch?v=fE1ixe5TkZE(...)
Рецензия от: Ярошевская
2018-05-20 14:47:33
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законом. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.