Деревья обнажили плечи, скрывает маски желтый бал, Кто говорит, что время лечит, тот никогда любви не знал… Ф.Тютчев

Автор: Виктория
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2022-10-23 00:28:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Нам потрібна лиш наша земля!

Святий Боже, як хочеться миру!
Тиші, спокою, в світі добра.
А раніше хотілось квартиру,
Грошей, влади й дрібного майна.

І бажання були всі нікчемні-
Суші, сумочка "Луі Віттон".
Сподівання дурні і даремні.
І здавався крутим моветон.

Все змінилось миттєво і стрімко.
Звідусіль нам лунає - Війна.
І тепер, кожен з нас знає чітко-
Ми всі разом, ми - сила одна!

Ми на наше донатимо військо.
Продаємо машини, майно.
Перемога вже є наша близько.
Разом виженем геть це "лайно"!

Ми ненавидем! що ж це робити?!
Божі заповіді  ж не такі!
Де ж ви взялись дурні московити
В гріх заводити  всіх козаків!

Наша лють від  тепер непоборна.
Вона вистраждана і міцна.
Нам потрібна  козацька свобода!
Нам потрібна лиш наша земля!

История cоздания стихотворения:

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 152

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Сенилга

Дуже добре!

2022-10-23 15:40:14

Сенилга

2022-10-23 15:40:29

Артур Сивий

Працьовиті в добрі вдачу маємо
та наразі про нечість забули,
що зростала в нас поряд, зневагою
ту, що зараз ми тільки відчули. . .
То ж надалі на думці тримати,
як у друзі й братів вибирати. . .

2022-10-23 13:08:57

Виктория

2022-10-23 17:59:37

Артур Сивий

2022-10-23 18:26:20

Юрий Гундарев

Гарний вірш, Вікторіє. Після «моветон» - крапка.

2022-10-23 07:30:25

Виктория

Так. Дякую, випрявлю.

2022-10-23 12:21:32

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений