Автор: Григорий Божок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-02-13 11:59:59
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Г А Д Ю К А

На  купині,  де  тепло  й  сухо,
На  сонці  гріється  гадюка,
Ліниво  рота  відкриває,
Де  яд  смертельний  визріває.
Осока  кругом  шумить,
Змія  ніжиться  й  сичить,
Два  язики,  мов  черв’яки,
Мчать  уперед  і  всі  боки.
Навкруги  панує  жах:
В   некліпаючих  її  очах
Тінь  і  виблиск  задзеркалля,
Для  всієї  живності  заклання.
Кільця  напружились  поволі -
Мить  -  і  вирішена  доля.
                      *
Народ  приречений  на  муку
Коли  пригрів  собі  гадюку.
             5.01. 2013р.

История cоздания стихотворения: