Автор: Григорий Божок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-02-24 13:13:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Л Ю Д М И Л А

В  інститут  прийшла  принцеса:
Остовпіння,  ступор,  стреси!
Вітром,  бурею  вертає,
Хлопців  у  штабелі  складає.
Незвично красива,  чарівна  і  мила
Дівчина  оця  Людмила.
Стрункість  в  неї  тополина,
Вся  постава  лебедина,
Ясні  очі,  довгі  вії,
Тонкі  брови,  зваблива  шия.
Русяве  і  довге  волосся
На  плечі  сиплеться  колоссям.
Личко  ангельське  величне,
Ноги,  руки – аристократичні.
В  усій  постаті – небесна  врода -
Відчувається  порода!
У  стосунках  шаноблива,
І  весела  й  жартівлива.
У  висловах  завжди  дотепна,
Вихована  і  шляхетна.
Школу  з  медаллю  закінчила,
До  університету  поступила,
На бюджетному  навчалась,
Чотири  мови  знала.
В  житті  рідко так  буває,
Що  красуня  розум  добрий  має.
Бог  і  так  багато  дав,
Як  красу  таку  заклав.
Дівчина  трудилась,  не  гордилась,
Два  університети  закінчила,
Плечем  сміло  повела,
Й  свою  справу  почала.
Де  Людмила  обертає,
Лиш  Всевишній,  мабуть,  знає,
Любить,  пестить,  благословляє,
В  справах  їй  допомагає.
Зараз  красуні  біля  тридцяти.
Хай  в  житті  їй  пощастить!
Й  все  Що  і  Кого  вона  має
Хай  Господь  оберігає!
Андрій – покровитель  православний
Зродив  її  у  першозванну.
Пушкіним  самим  славна,
Має  справжнього  Руслана!
Україна  буде  жити,
Як  таких   буде  любити!
Державу  нашу  пошанують,
Коли  вони  не  емігрують!        
                   *
Знають  люди  й  небеса,
Що  врятує  світ  краса!
                                   

История cоздания стихотворения: