Автор: Григорий Божок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-03-04 12:26:13
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

В А Л Е Н Т И Н А

В  інституті  працювала Валя.
Красунею  пам’ятаю.
Зірок  з  неба  не  хватала,
Та  талан  до  праці  мала.
Маючи  шляхетність  й  вроду
Віддалась  директору  заводу.
Сліди  її  загубились,
Аж  тут  раптом  об’явилась.
Пенсію  наукову  оформляла,
За  довідкою  завітала.
То ж  побачитись  зайшла,
І  про  себе  повіла.
Коли  в  Україні  Біс  завівся,
Завод  зовсім  розвалився,
Чоловік  її  -  без  роботи,
Лягли  на  неї  всі  турботи.
Човником  в  Світи  ходила,
Бувало  грабували  й  били.
Зуби  зціпивши,    трудилась
Й  без  нічого  не  лишилась!
Чоловік  на  ноги  став,
Освоїв  справу,  запрацював.
Вона  успішно  бізнесує -
Купляє,  возить  і  торгує.
Не  погано  заробляє,
Та  все  ж  владу  гірко  лає.
За  побори,  за  податки,
Рейдерство,  інші  нестатки.
Малому  бізнесу
Не  дають  робити,
З  повагою  до  себе
І  до  держави  жити!
За  ЄС  Господа  благає,
Всю  надію  на  це  має!
                     *
Валі  щиро  співчуваю,
Сам  на  Європу  уповаю!

История cоздания стихотворения: