Автор: Григорий Божок
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-03-16 14:09:12
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

С О К I Л

Сокіл  високо  літає,
На  все  з  неба  поглядає.
Якщо  жертву  він  обрав,
Каменем  на  неї  впав.
Чи  то  гуску,  чи  то  качку,
Що  попалось  під  гарячку!
То  ж  пташини,  мов  не  було,
Тільки  пір’ячко  сипнуло.
Може  вполювати  зайця,
Малечу  в  гніздах, яйця.
На  все  у  нього  добрий  смак,
Що  поробиш,  він  -  хижак!
А  привчений  Сокіл  -  квит
Гарно  під  ковпачком  сидить.
Мисливець  у  степу  скакає,
Свої  угіддя  розглядає.
Як  Лисицю  хутко  вздрів,
Мить – і  Сокіл  полетів.
Неба  синя  далечінь,
Силу  множить  височінь.
То  ж  на  рижу  з  неба  впав,
Смертно  до  землі  прижав.
Знову  на  плечі  гордовито
Цей  розбійник  ненаситний.
Люди  йому  пісні  співають,
За  сміливість  прославляють.
                     *
Як  вихвалюють  братки
Своїх  лютих  бандюків…

История cоздания стихотворения: