Автор: Григорий Божок
Тема:Стихи о природе
Опубликовано: 2019-03-11 13:02:50
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

СТОЮ НА ВЕРШИНІ

Стою  на  вершині  і  в  прірву  дивлюсь,
Ріка  в  ній  тече  та  вирує,
Орли  наді  мною  у  небо  звелись
І  тиша  навколо  панує.

Іскряться  під  променем  сонця  сніги
І  вітер  на  волі  гуляє,
Клубочаться  в  синьому  небі  хмарки,
Луна  між  горами  стрибає.

Тут  свіже  повітря  наповнює  груди,
В  них  радісно  серденько  б’ється,
Навколо  снують  без турботливі  люди,
Бо  їм  тут  щасливо  живеться.

Чудове  життя  в  первозданній  природі,
Немов  би  у  Божому  раї,
Cонце  сміється  і  сходить  й  заходить
Й  теплом  їх  усіх  зігріває.
    10.03. 2019р., Київ

История cоздания стихотворения: