Автор: Григорий Божок
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2019-03-26 19:05:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Незчувся як волосся посивіло,
Як все життя у згадку перейшло,
Все, що було кохане, любе, миле
В душі неначе снігом замело.
Не стало мрій і не горять бажання
Мету обнять чи світ перевернуть,
Згоріть на вогнищі квітучого кохання,
Щось недосяжне тут і зараз досягнуть.
Життя поволі цикл свій завершає,
Його не обійти, зі шляху не звернуть,
Лиш той щасливо світ цей полишає,
Хто зміг себе в подібних відтворить.
Весна дзвенить, русло струмок шукає,
Щоб землю, річку, море напоїть,
Птахи з країн заморських повертають
Й нове життя під небом закипить.
Нове іде, старе з дороги прибирає,
Росте, цвіте, зав’язує, плодИть,
Набутий досвід, мудрість врозумляє,
Що молодості нам не відродить.
Внизу трава, а зверху листя грає -
Краса для ока сяйна і велична:
Ніхто на світі з нас не помирає,
А лиш з життя земного йде у вічність.
25.03. 2019 р., Київ
История cоздания стихотворения:
Раб, навіть на вершечку влади, рабом і зостанеться, а вільна людина і в рабстві - вільна. Цікавий вірш, змушує задуматися. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:32:35 |
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |