Автор: Григорий Божок
Тема:Мистика и эзотерика
Опубликовано: 2019-04-10 13:25:09
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЇЇ СТУДЕНТКОЮ ЗУСТРІВ

  Світлій  пам’яті  дружини

Її  студенткою  зустрів:
Справжня,  щира  українка,
Карі  очі,  шнурки  брів,
Маки  щік  і  в  них  родИнка.

Висока,  струнка,  як  тополя,
Шия,  плечі,  низ  -  горіх,
Груди  рвалися  на  волю -
Все  просилося  на  гріх.

І  до  нестями  грішили
Вже  коли  побрали  шлюб,
Так  кохались  і  любились -
Нами  любувався  люд.

Зажили,  заматерились,
Тут  робота,  дім,  сім’я
Доє  діток  народили –
Доля  в  кожного  своя.

Постаріла,  посивіла,
Зі  щік  маки  не  зійшли
Чарівна,  кохана,  мила
До  останньої  весни

До  останніх  днів  красива
І  в  останню  в  житті  мить.
З  макіяжем  не  дружила,
Як  та  маківка  лежить.
    8.04. 2019 р., Київ

История cоздания стихотворения: