Автор: Ника Неви
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-09-19 10:21:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Ти знов плетеш мереживо зі слів,
Бо ти поет
І ти любив востаннє...
А там в ночі,
Серед загублених ланів,
Хлопчина пише лист своїй коханій.
Так серце крає хлопцю чужина…
Ти віски п’єш,
А він холодну каву,
Гірчить любов тобі,
Йому війна…
Десь за вікном кричать: «Героям слава!»
Промок від сліз мелований папір,
Ти втратив сенс життя,
Шукаєш смерті,
А він - смертям живе наперекір
У тім бою, де лячно навіть мертвим…
Як небагато коштує життя,
Де смерть за кожним деревом на варті,
Там не папір - там серце на шмаття…
Чого ж твої вірші, поете, варті?
История cоздания стихотворения:
Так, Едуарде, спочатку серце просить хоча би трохи відпочить, і тільки потім починає у всі колокола дзвонить. Дякую за вірш. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 15:05:09 |
Да, Саша, жизнь как рулетка - никогда не знаешь, где найдёшь, а где потеряешь. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:59:22 |
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі. |
Рецензия от: Михайло Вечера 2024-03-28 14:55:29 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |