ВІДСУТНЯ)

Автор: Ника Неви
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-09-19 10:21:47
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

...ціна...

Ти знов плетеш мереживо зі слів,
Бо ти поет
І ти любив востаннє...
А там в ночі,
Серед загублених ланів,
Хлопчина пише лист своїй коханій.  
Так серце крає хлопцю чужина…
Ти віски п’єш,
А він холодну каву,
Гірчить любов тобі,
Йому війна…
Десь за вікном кричать: «Героям слава!»
Промок від сліз мелований папір,
Ти втратив сенс життя,
Шукаєш смерті,
А він - смертям живе наперекір
У тім бою, де лячно навіть мертвим…
Як небагато коштує життя,
Де смерть за кожним деревом на варті,
Там не папір - там серце на шмаття…
Чого ж твої вірші, поете, варті?

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 863

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 30.
Після таких слів здається нічого не варті...
2016-02-26 10:20:07
Варті, Леве, не сумнівайтесь
2016-02-28 12:15:42
Ніка, разом з вашими віршами я відкрив для себе інший світ! Безмежно вдячний і низький уклін...
2016-02-26 10:10:25
Приятно, что пришлись Вам по душе, Георгий, спасибо.
2016-02-28 12:14:39
Молчу...
2016-02-24 15:46:22
Спасибо
2016-02-25 11:48:49
Зворушливий і глибокий вірш! Торкається серця і водночас спонукує задуматись над справжніми, а не ілюзорно-ванільними цінностями у житті. Забираю у скриньку. Дякую! Єдине зауваження: мені здається, що рядок "_Серед загублених ланів,_" - "вилітає" з розміру. На мою думку його краще було б замінити фразою "Між ви́цвілих ланів" або "Між спалених ланів", але це чисто суб’єктивно... З повагою, Леонід.
2016-02-24 12:47:57
Щиро дякую Вам, Леоніде.
Мені дуже приємно читати відгук поєта, який пише неймовірно гарною українською мовою.
Бо мої вірші українською, це лише спроби російськомовної людини наблизитись до цього кришталевого джерельця.
Дякую за зауваження, неодмінно подивлюсь наведений Вами рядок.
З повагою, Ніка.
2016-02-25 11:48:08
Все сказано. Хочу тільки вклонитись і подякувати!!!
2015-11-06 00:32:53
Наталочко, дякую і вибачаюсь, що з запізненням.
2016-02-21 08:39:32
Це - не випадковість, можливо, Ніка. Я - перечитюю вірша знову...І знову плачу. Так само, як і вчора... ПАМЯТЬ і НАДІЯ, співчуття і благородство - це те, що допоможе не втратити Батьківщину і Землю.

2016-02-21 12:04:26
Ніко, в мене є вірш "Відпустка", у ньому дуже розлого виписані мої думки, які схожі на твої - стислі, зрозумілі і варті уваги. Ми однієї крові.
2015-11-06 00:04:53
Зараз же піду у гості, та й так знаю, що на багато речей ми дивимось однаково і відчуваєм однаково.
2015-11-07 21:15:39
Нико, я мешкаю на площі, біля парку, іноді, слухаю, п’яне ось це: "Десь за вікном кричать.................", і так огидно на душі стає, коли знаєш, як дорого коштують ці слова на війні. Коли нашу молодь нічого не міняє, то вони й ще не варті кращого.
Країна розколота морально, на два табори – патріотів, та трусів, дезертирів.
І ті хлопці, що повертаються з АТО, вони усе бачать одразу… в усьому: сусіди, друзі, паспортистки, роботодавці, менти, водії маршруток – вони вже другі, не такі, який жах! Куди ми йдемо!
З повагою, беру до себе, у кращі
2015-11-05 23:34:27
Я це бачу і чую так само,як і Ви,Юрію.
І мені так само гірко, як і Вам. Від того і рядки такі спали на думку.
Щиро дякую, та не втрачаймо надію.
2015-11-07 21:13:50
До "мурашок" по шкірі. Справжня поезія.
2015-11-05 23:09:40
Щиро дякую, Оксано
2015-11-07 21:10:56
А вірші поета багато вартують, якщо попадають просто в душу! Дякую, попали!
2015-11-05 20:21:41
Дякую Вам, Валентино, то найвища нагорода, якшо вірш припав до душі
З
2015-11-05 20:35:19
Гарно написано,слово "вартУють" часто вживають, тому воно мені вухо не ріже.А от "луна" все таки російське слово.
2015-11-05 20:18:08
Дякую, Тетяно. Ви стовідсотково праві. Поміркую як виправити рядок. Ще раз щиро дякую за підказку.
З повагою.
2015-11-05 20:31:49
2015-11-05 20:33:42
Дуже гарно!!! Але попрацюйте зі словом (вартують). У Вас по наголосу читається (вартУють).
А потрібно , здається, (вАртують), тобто коштують?
З повагою!!!:)
2015-11-04 11:00:28
Дякую, Валерію.
Так, в цьому випадку краще б було використати дієслово коштують, але я читала блог професора доктора філологічних наук Пономарьова, то він вважає що іноді такий варіан має право на життя.
2015-11-05 12:17:55
Дійсно - є таке слова в укр. мові. Я про те, що у Вашому варіанті, наголос падає на (У), тому і виходить не вАртує, а ВартУє. З повагою!!!
2015-11-05 20:01:52
Ника, ты права. Работа замечательная!
И ты правильна указала на замечательных авторов. Мне тоже очень нравятся их работы.
2015-10-09 15:33:42
Спасибо, Лефара. Никак не привыкну к твоему имени)
Мне очень жаль, что стихи таких замечательных авторов остаются иногда без должного внимания.
Не могу этого понять...
2015-10-11 10:27:23
Ника, я наблюдаю эту картину давно. Что произошло? Раньше лента событий ехала с такой скоростью, что не успевала отслеживать. Теперь же...авторов на сайте много, читателей, судя по спискам тоже много, кометов не пишут совсем. Неужели настолько лень? Порой, слабые работы вызывают разборку и спор , тем самым вызывая наплыв читателей. Или может из-за зависти молчат? Не знаю, что и думать. Вижу у себя в списке, что читают мои работы, но в основном безликие. Может это "местные" прячутся?))) Не хотят писать отклик?))) Или...наблюдают.

Я начала публикацию сказки. Знаю, что здесь прозу не шанують) Але...тебе запрошую до себе.
2015-10-11 11:05:12
Дуже сильно!!!
В мене аж затремтіло всередині.
Дуже вдячний за такі щирі та одночасно болючі рядки....
2015-10-09 15:28:48
Спасибо, Вадим, огромное.
С уважением.
2015-10-11 10:14:48
Дуже тремтливо і правдиво, як довго ще будуть писати листи коханим під кулями ворогів-"побратимів", коли все це скінчиться? Багато запитань, а відповіді так і нема. Дякую Вам за талант, за високий рівень поетичної майстерності, коли вірші підносять читача на такі високі хвилі моральності, порядності, патріотизму та справжньої любові. Дякую уклінно.
2015-10-09 14:16:44
Впереди зима... А зима и война - это то, что никогда не заканчивается быстро.
А с учётом предположителього отвода войск с обжитых и укреплённых позиций за 15-километровую зону... мне даже страшно думать об этом.
Сердечно благодарна Вам, Нина.
2015-10-11 10:10:49
Ніка, це вірші-реквієм, як на мене. Читаються легко, про дуже серьозні речі. Дякую щиро. І у скарбничку візьму ...
2015-10-09 13:55:37
Щиро дякую Вам, Тетяно, за таку високу оцінку.
2015-10-11 10:13:06
Твой последний поцелуй, как первые нежные объятья!
Почему ты сегодня в полночь одна? Опять ты плачешь?

Озадачить, заставить думать! А это хорошо или плохо?
Душа и ум в одной звезде: это мало или много? Ответь.

о

В полёте звезда?
Ты взгляни на небеса.
Вот и погасла.

Зажглась другая.
Ведь более яркая.
Быстро потухла.

Ты ладони распахни,
И звезду схвати.
Счастье своё обретёшь.
В любви проживёшь.

о

- Раз, два, три, четыре, пять: я пойду его искать! А кто же спрятался от правосудия?
- О, Господи, но тот, кто к нам с войной пришёл, должен быть всем миром осуждён.

А разве могут быть интересы какой-либо воюющей стороны выше человеческой жизни?
Почему до сих пор находятся в состоянии гибридной войны бывшие братские народы?
2015-09-25 10:50:08
Пострiл у серця...Дякую, Нiко...
2015-09-23 13:37:57
Дякую тобі, Сонечко, за щире серце.
2015-09-25 08:14:50
Проведені паралелі дійсно примушують замислитися. Але, це ж життя. І кожен переживає щось своє. Тема війни - головна тема.Та трагедій вистачає і в мирному житті.
Дякую за вірш!
2015-09-21 12:51:53
Щиро дякую за відгук та вашу думку, Олено. Все вірно - життя воно таке.
2015-09-23 05:50:54
Сильний вірш. Слушне запитання ти всім нам поставила, Ніка. Варто замислитись.
2015-09-21 12:37:23
Спасибо, Оленька. Скорее всего это вопрос себе, но думаю не у одной меня он возникает
2015-09-23 05:49:24
А він - смертям живе наперекір
У тім бою, де лячно навіть мертвим…
Як небагато коштує життя, Самое дорогое что есть у людей обесценилось...И только зелёные бумажки имеют ценность, это ужасно...Мир перевернулся? Ложь несёт огромные прибыли а
правда ни кому не нужна...
2015-09-20 14:01:28
Спасибо, Зд.
Нужна, Єд, только иногда её слушать тяжело.
2015-09-21 08:59:17
Если после чтения стихов сердце встрепенулось и душа стала чище, то стихи эти бесценны. Именно такое стихотворение я прочла только что на твоей страничке, Ники.
2015-09-19 23:59:41
Наточка, не знаю что и ответить...Просто скажу: Спасибо.
2015-09-20 00:02:37
Слушне зауваження! Не стану прикриватися діалектикою життя... Одна справа описувати армагеддон, і зовсім інша - перебувати в його центрі... Ви дуже правильно докоряєте!
2015-09-19 23:32:37
Це не докір, Віктор, скоріше особиста думка. Хіба я маю право комусь докоряти, я ж і сама іноді пишу сопливо-сльозліві віршики.
Мені іноді здається, що ми ніколи не зможемо віддячити загиблим воїнам, то хоч в віршах треба спробувати.
2015-09-19 23:42:17
Ніко, проникливо до сліз... Шедевр!
2015-09-19 22:52:34
Дякую, Любо, дуже дякую.
Тільки прошу не кажіть, що щедевр - ніяково мені від цього Мені досить того, що Ви читаєте і кадете, що Вам припало до душі.
2015-09-19 22:58:15
Глубоко и сильно!
2015-09-19 22:35:35
Щиро дякую, Володимир
2015-09-19 22:37:47
Такі, як твій, ВАРТУЮТЬ дійсно, Ніко!
Війна скінчиться, горе не навіки,
Та, все ж, героїв не забудуть люди:
Вони в ВІРШАХ і пІснях жити будуть...
2015-09-19 22:29:44
Плачу...
Дякую від усього серця, Тетяно.
2015-09-19 22:33:49
Десь рік назад знайомий хлопець зробив спробу суїциду. Пам'ятаю, що найперше почуття у мене було тоді - страшенне обурення. Наші найкращі хлопці віддавали життя за свій край, а хтось не може впоратись зі своєю мізерною проблемою! Що б там не трапилося, хіба можна це порівняти з національною бідою?
Але далеко не кожний поет чи той, хто пише про трагічно-героїчні події, може втілити це гідно. Ніко, тебе Бог надихає на такі справжні і вагомі вірші.
2015-09-19 21:56:37
Якщо Бог, це життя - то це так, Тетяно.
А ще трошечки так такі автори, як ти)
За що я тобі щиро вдячна.
2015-09-19 22:01:54
Написала, Нікусю моя, тобі у лічку щось величезне, у своєму репертуарі
2015-11-05 21:21:12
Ніка, навколішках цілую твої талановиті руки, що пишуть такі неймовірні вірші!!! Це неймовірно!
Я так зрозумів, ти принципово перейшла на україньську мову? Дуже гарно виходить...
2015-09-19 21:35:17
Ні, це не якісь принципи,Серж) Не так давно одна дуже талановита авторка нашого порталу сказала, що гірко від того що на українському порталі лише де-не-де з"явиться вірш українською. Мені так гірко було то від неї почути...та це ж правда. Не можу пообіцяти, що всі мої вірші будуть українською мовою, але сподіваюсь їх буде більше.
Дякую тобі за такі неймовірні відгуки, не збрешу ані трошки, коли скажу, що вони мене стимулюють.
2015-09-19 21:48:22
А як я можу реагувати, якщо мені подобається??? Жалію, що моя україньська не дозволяє мені писати вірші... Хоча й українець, але так вийшло, що там де я жив до 17-ти років будувався великий завод і приїхало багато робітників з Уралу... Школу зробили російську... Ні російської толком не вивчив, ні своєї мови не пізнав в повному обсязі... А потворювати не бажаю... Трохи щось пишу, але не стільки, скільки хотілось би...
2015-09-19 22:14:26
Треба все ж таки пробувати писати) Якщо в мене росіянки за походженням це більш-менш виходе, то у тебе звичайно, та я певна, вийде.
Та мені здається, я щось читала у тебе українською. Невже я помиляюсь?
2015-09-19 22:21:27
Є кілька віршів... Якщо цікаво, кину посилання... Ту є...
2015-09-19 22:26:33
Ще питаєш? Відлупцюю
2015-09-19 22:32:01
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47215&poem=182541
2015-09-19 22:42:37
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47215&poem=141909
2015-09-19 22:43:26
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47215&poem=134925
2015-09-19 22:44:10
http://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=47215&poem=136004
2015-09-19 22:49:33
Пішла читати. Прискіпуватись мона?)))
2015-09-19 22:54:10
нуна...
2015-09-19 23:06:23
Дуже сподобалося...Переконливо. З пов.Тоня
2015-09-19 21:18:14
Спасибо, Тонечка.
2015-09-19 21:23:37
Ника, дорогая, как больно читать такие стихи...
2015-09-19 21:17:15
Иногда мне кажется, Надюш, что боль нам даётся не просто так, а для понимания чего-то, что до определённого момента разуму было не по силам.
2015-09-19 21:22:42
Сильний вiрш! Дуже сподобався. Але хочу заступиться за де-яких поэтiв, якi солдатами, офiцерами, волонтерами ковтнули цiэi отрути
2015-09-19 11:21:21
Дякую, Яно.
Повірте нікого не хотіла образити. Та іноді читаючи вірші на поєтичних сайтах дивуюсь, тому що під слізливим віршиком десятки відгуків, а під віршами про любов авторів, які справді заслуговують на увагуі і автори яких (так мені здається) пізнали справжню ціну любові лише одиниці. Причому неважливо писав автор про кохання до жінки, рідного дому чи до країни та людини взагалі.

Ось тільки декілька прикладів:

Варяг "Террикон"
Под ногами скрипит, на сыпучей спине террикона
В перекрестке слилось неожиданно много дорог.
Царь горы - не игра, не приносит победы корона,
Только слезы и боль, и кровавые брызги у ног.
Успеваешь понять, что ты лишь эпизод на вершине,
Впрочем, быть эпизодом тебе уже не привыкать.
Здесь попроще финал, ты хоть слышишь движение
мины,
Что на справке для близких последнюю ставит печать.
На конвеере жизнь в отработанной едет породе,
И растет на крови террикон, и горит изнутри.
И одна только мысль, что...
Она
Безвозвратно
Уходит...
Посвящается Ей мой последний рифмованный крик.


Сашко Степанищев

Для нього повістка не мала ніякого значення,
Усвідомив давно - доброволець це поклик душі.
Гілка жасміну кивнула йому до побачення,
- «Пям’ятай там про мене… на клятій війні»...
-
Наче все на селі як і вчора, і третього дня:
Соловей щебетав і половся бур’ян на грядка’х.
Наче все як було’, тільки щось зажурилась рідня,
Почорнів білий світ в материнських глибоких очах.
-
Притиралась нога в зашнурованих на’крепко берцях,
І тяжів камінцем підігнаний бронежилет.
Щось секретне в кармані з лівого боку під серцем ,
На відкинутих со’шках пристрілений в ціль кулемет.
-
Тарахкоче підвіскою вбите фронтами авто -
Волонтери-друзяки смаколики всякі везуть.
Хай їм грець хто придумав три букви брехливих – «АТО»,
Всі хто зрадив Країну навіки нехай пропадуть.
-
- «А в моєму селі запаліла черешня в садку,
Відцвітає жасмін, білі сльози додолу спада.
При за’ході сонця плескається риба в ставку,
На стежині до нього не видно вже мого сліда.
-
Я не знаю чи з пекла пове’рнусь додому живим,
Та наза’вжди в душі моїй - Богом дарований рай.
Пам’ятаю тебе: квітучим, духмяним, святим,
Є прохання одне – навзаєм пам’ятай…
На взаєм пам’ятай…
Пам’ятай…»
--- -
2015-09-19 13:22:50
Дуже талановитi i водночас болiснi вiршi. Дякую Вам
2015-09-19 14:00:05

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль??
Регистрация
В прямом эфире
Так, Едуарде, спочатку серце просить хоча би трохи відпочить, і тільки потім починає у всі колокола дзвонить. Дякую за вірш.
Рецензия от:
Михайло Вечера
2024-03-28 15:05:09
Да, Саша, жизнь как рулетка - никогда не знаешь, где найдёшь, а где потеряешь.
Рецензия от:
Михайло Вечера
2024-03-28 14:59:22
Щаслива та людина, в душі якої музика звучить. Дякую, Сашо, за оду музикі.
Рецензия от:
Михайло Вечера
2024-03-28 14:55:29
На форуме обсуждают
Іде вуйко Хрещатиком - 

Приїжджа людина. 

Запитує у зустрічних: 

- А котра година? 

Перехожі пробiгають, 

Позиркують скоса. 

Той рук(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 09:59:39
Коли забув ти рідну мову —

яка б та мова не була —

ти втратив корінь і основу,

ти обчухрав себе дотла.


Коли в дорогу ти збирався,

каз(...)
Рецензия от:
Омельницька Ірина
2024-03-25 08:29:11
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.