На рецензію-3
АП ПОЕТ-ХУДОЖНИК. Арт-Смішинки (Конкурс № 4)
Сейчас на сайте 1679 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
ВІДСУТНЯ)

Автор: Ника Неви
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-01 22:44:34
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

...я та, що марить жовтнями...

Я та, що марить жовтнями, хворіє листопадами…
Червонобокі яблука вночі у трави падають
І дозрівають зернятка у яблуневій м’якоті -
Чекають Спаса яблука, у хату щоб потрапити.
Сплету вінок обжинковий, навипікаю шуликів,
Всіх  медом пригощатиму із дідового вулика.
Покличу тихо Житника і пригощу грушівником -
Най будуть ниви рясними та зернятко у півника.
Вдягну віночок Спасів - сім кольорових стрічок,
Вишневий цвіт і маковий, зозулин черевичок.
Чекати буду осені та марить листопадами,
А поки буду слухати, як груші в трави падають.

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1588

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 56.
Я - та, що марить квітнями, і червнями, і липнями...))) Ника, ваши стихи очаровывают!
2019-01-11 14:03:29
Ах, какая же здесь красотища, и картинка и слов переливы. Нашла поздно, но теперь получила удовольствие от прочтения. :)
2018-06-22 10:46:36
Дякую,так приємно,коли читають не тількі останні викладені вірші, а ті що вже десь на далекій сторінці. Навіть настрій підскочив))
2018-06-22 10:52:57
Надзвичайну насолоду залишили марення красою...
***
А потім прочитала всі обговорення, і зрозуміла, що сьогодні саме той день, про який йдеться у Вашому привітанні, Ніко!
2018-06-22 00:06:47
Дякую,Сонячна, за такий теплий відгук,це приємно.
А ще приємніше, що знайшли саме цей вірш) Мені здається, що він яскравий приклад того, як можуть не співпадати погляди критиків і читачів))
А дискусії під ним, свідчать про те, що можно дискутувати довго і не опускатися до образ))
Ще раз щиро Вам дякую
2018-06-22 09:59:24
Погоджуюсь. Та ще й зазвичай ці диспути... лише марна трата часу.
Вдячна Вам за яскраву неповторну творчість, яка запам'ятовується.
2018-06-22 10:29:02
І це частково вірно, бо іноді "професійні" критики за рівнем знань ще не полишили першого класу))
Хто хоче вчиться, той вчиться. Сортує подану критику і вибирає те, що варто уваги.
Найліпший критик -час.
Через деякий час читаєш свої тексти і вже сам багато чого бачиш.
Головне не втрачати бажання самовдосконалюватись, читаючи чужу поєзію, а не блукати чужими віршами в пошуках помилок, не правлячи своїх особистих. Є в нас тут такі особи чи особі)) Та Ви ж тіки що з таким зустрічалися на сторінці Лани))
2018-06-22 10:39:39
Ніко, іноді не можу не втрутитись, бо ж агресори у всіх сферах однаково небезпечні та шкідливі... Цікаво, чи це войовниче хамство та пропаганда глупоти колись виснажиться?
2018-06-22 10:52:41
Дякую Вам, Ніко, за миті зачарування. Річ пречудова, наповнена яскравими образами. І мова - дивовижна. Щасти Вам.
2017-06-23 09:40:51
Прочитала, немовби проспівала. Неймовірно гарний ліричний вірш. Дуже сподобався. Дякую.

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
2017-03-14 18:30:24
Щиро дякую, Наталочко.
2017-03-28 05:58:26
Заради цього варто повертатись на портал))))
Гарно, Нікусю!
2017-03-14 16:56:10
Так приємно! Дякую, красунечко
2017-03-28 05:56:51
Як же гарно! Як я могла пропустити таку красу?
На які б атоми не розбирали цей вірш - він залишиться чудовим.


2017-03-14 16:50:33
Дякую, Любочко
2017-03-28 05:54:59
Прочла и так груш с медом захотелось...Мед есть , а вот груши ещё не скоро.Красиво, впрочем, как всегда!
2017-03-14 15:05:21
Но мы же их дождёмся)
Спасибо, Вики.
2017-03-28 05:51:49
Ника, я тебя поддержу: была очарована! А так анализировать глубоко не хочется, руководствуюсь внутренними ощущениями.
2017-03-14 15:02:18
Спасибо, Леночка.
2017-03-28 05:50:06
Нарешті догортала, щоб залишити рецензію)))). Добре, що є такі люди, які вираховують ритм і к-ть складів і допомагають іншим вдосконалюватись. Я так не можу) Просто читаю і балдію від Вашої української мови... так класно маневруєте словами, що навіть якби Ви опсивали, зайця, що бвжить по полю, думаю, і те звучало би чарівно!!!
Обожнюю українські вірші!! Хоча ця любов з'явилась місяці 2 тому.. Раніше-виключно читала та писала російською ☺
2017-03-14 11:28:12
Дякую, так приємно, бо я теж українською теж пишу не так давно, то також лише спроби наблизитися до цієї надзвичайно гарної мови.
2017-03-28 05:48:48
Обожаю осень, стих прекрасный, спасибо.
2017-03-14 09:50:01
Спасибо, Наташа
2017-03-28 05:45:08
Сто разів читала і кожного разу із задоволенням. Ну і хай там собі наші видатні критики списи ламають, а мені - подобається! А ще витягну цю красоту на головну - хай люди почитають теж.
2017-03-13 21:32:22
Леночка, дорогая моя, спасибо тебе!

За то, что ты есть, за твоё неравнодушие,за стремление сделать этот мир чище и лучше. Ты замечательный человек и я очень рада,что жизнь подарила мне такого друга.
2017-03-18 21:11:18
Никуша, я самая обыкновенная. А волшебник сидит в каждом из нас. Просто не все об этом знают.
Спасибо тебе, моя хорошая.
2017-03-19 10:21:31
Чудова пора року, гарний вірш!
2016-10-06 15:40:54
Дякую, Валюшо.
Дуже люблю осінь, але як кажуть:"У природы нет плохой погоды..."
2016-10-10 12:33:17
Згідна, Ніко!
2016-10-10 12:39:31
Нікуся - ти МОЛОДЧИНА, ПОЕТ, СИЛЬНА ЖІНКА, КРАСУНЯ...от вони і клюють тебе, бо ти СМАЧНА!!!

2016-10-10 22:36:22
Никуша, это так чудошно, ты прям капнула мне добром в сердце.. "Я та, что бредит осенью, болеет листопадами........" Рада, что тебе пишется.
2016-10-05 20:20:09
Привет, Мариш.
Как-то это у меня синусоидно) То запоем, то ни строчечки...
Очень тебе рада,даже на душе теплее стало.
2016-10-05 20:32:57
Мы в большом загоне, Никуш... Работа, работа, работа... и мама. Прооперировали
2016-10-05 21:36:49
Да жизнь и здоровье сейчас роскошь...
Держитесь. Мариш.
Я умею ждать и дождусь Ваших с Вадимом новых замечательных стихов
2016-10-05 21:50:09
Та забийте вже на розумників. Вони теорію самі не до кінця знають, тому і пріписують собі завжди можливість відступити при нагоді: "Я теж можу помилятися". Такі речі, якщо кортить, можна і непомітно для інших обговорювити. Чи ні? Головне від душі написано і самій подобається, та ще й поціновувачам. Гарний, образний і незвичайний вірш у Вас. Я прочитав вперше і зараз, вже з правками, одразу і з задоволенням.
2016-10-04 16:02:24
І то правда- чим талановитіший автор, тим більше його дзобають у голову...а може це навмисно, щоб відбити бажання писати українською мовою? Чомусь таких розбірок російськомовних віршів я не бачила ((Хлопці, ми пишемо як говоримо.А коли всі Ви будете розмовляти академічною українською мовою, тоді , будьте ласкаві, пред'являйте свої претензії
2016-10-04 19:34:45
Звичайно можна) Тіки не цікаво
Дякую, що прочитали, Невтримний і за відгук також дуже дякую
2016-10-04 22:21:14
Дорога Тетяночко, то пусте)
Краще хай в очі кажуть, ніж шиплять за спиною)
2016-10-04 22:23:37
Хорошее стихотворение...Пожалуй,нет...Отличное...
2016-10-04 15:19:00
Дякую,Андрію.
2016-10-04 22:18:25
Уж больно часто появляется этот стих в моём информационном окне. Скажу и я пару слов о стихе. И да простят мне мнение те с чьим мнением он не совпало.
Не возможно не увидеть всех изысканностей отмеченных во всех рецках предшествующих этой.
Автор, действительно, окунает читателя в светлый и чистый мир народного праздника, при этом используя широкую лексическую палитру. Забегая вперёд скажу, что все эти оригинальные, возможно, новые для читателя слова, были новинкой для автора и, возможно, поэтому использовались им не всегда точно.
Если говорить о художественной части, то стих, ИМХО, удался. Этому способствовала и тема произведения и, ИМХО, прочувственность предмета изложения, прежде всего самим автором. Картина праздника свежа и ярка, душевна и реалистична.
Но если в стихе можно отмечать КАК ВСЕГДА высокий индекс художественного исполнения, художественной выразительности, - точно так же уже привычно вызывает вопросы индекс поэтического мастерства, уровень владения стихотворными инструментами.
Первые четыре строки – музыка. Даже несмотря на то, что рифмопару "м’якоті - потрапити" изыском созвучия не назовешь, но во всех 4-х строках выдержан мягкий музыкальный ритм.
А дальше?
Даже мне, человеку не столь приближённому к украинскому языку, тем не менее, видно:
Стих 5: "Сплету вінок обжинкОвий, навипікаю шуликІв" Да, ударения в стихе должны быть именно такие: "обжинкОвий ", а також у родовому відмінку "шуликІв".
А теперь с целью сравнения ритмической мелодики попробуем прочесть две строки (4 и 5 стих) с корректной ударной расстановкой:
"Чекають Спаса яблука, у хату щоб потрапити.
Сплету вінок обжинкОвий, навипікаю шуликІв."
Это не тот ритм не показался мне таким, которому бы хотелось кричать: "Браво!".
К тому же искажённое ударение в рифмообразующем слове "шуликІв", меняя ударение видоизменяет рифмопару (шуликІв - вУликів).
Стих 7: "Най будуть ниви ряснИми та зернятко у півника". Сбой ритма. Правильно читать: "ряснИми", в противоположность читаемому в тексте: "рЯсними".
Стих 9: " Вдягну віночок Спасів - сім кольорових стрічок " – в строке в сравнении с базовой конструкцией не хватает 2-х слогов, в результате стих, вместо базовой дактилической, заканчивается впервые встречающейся в стихе мужской рифмой, предопределяющей сбой ритма.
Стих 10: " Вишневий цвіт і маковий, зозулин черевичок " – в строке не хватает 1-го слога в результате стих, вместо базовой дактилической, заканчивается впервые встречающейся в стихе женской рифмой, предопределяющей сбой ритма.
Возможно, это горе от ума, но если быть честным, то по прочтении стиха не обнаружил в себе желания подбросить чепчик в воздух.
-
Ну и несколько не понятен смысл игры со вложением автором собственных мыслей в уста "знакомого преподавателя украинского языка педагогического ВУЗа". Разве этот статус мог защитить текст от вышеуказанных пороков?
2016-10-03 18:28:24
В дополнение:
На удивление в этот раз наш техзамечатель Гена не выдал сетку ударений, а здесь она показательна
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – – / – ! / – –
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – ! / – ! / – –
– – / – ! / – ! / – – /– – / – ! / – ! / – –
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – ! / – ! / – –
– ! / – ! / – –/ ! – / – ! / – ! / – – / – ! (сбой ритма)
– ! / – – / – ! / – – / – ! / – – / – ! / – –
– ! / – ! / – –/ ! – / – – / – ! / – ! / – – (сбой ритма)
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – – / – ! / – –
– ! / – ! / – ! / – ! / ! / – ! / – ! / (не хватает 2 слогов)
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – ! / – ! / – (не хватает 1 слога)
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – ! / – ! / – –
– ! / – ! / – ! / – – / – ! / – ! / – ! / – –

Даже со взгляда на графику ударно-ритмической схемы, - видно, что её нижняя часть графически ущербна, в результате метрических пороков (укорочены предпоследняя и 3-я с конца строки), что не может не сказаться на ущербности ритма.
2016-10-03 18:40:52
Я видел, что с ритмом не всё в порядке, но до разбора не дошло. Слишком много было по речи. Я писал ниже, что эта рецка пробная, мне надо было понять, если ещё стремление к анализу или уже всё, финал процесса.
Теперь вижу, что анализ размерности был нужен. Мне нужен. Потому что я бы тогда вынужден был бы проверить ударения по словарям и обнаружил бы, что сам в некоторых словах ставил неправильные ударения при чтении. Так что этот твой анализ, Арий, был для меня полезен и информативен. Если б ещё научился не вспоминать меня в своём анализе...
2016-10-03 18:56:32
спасибо, Арий. Благодарить не переблагодарить за проделанную работу.
Прямо обрекли меня на полугодовалую бессонницу. Хых… плакаю… порочные строки… вопросы к индексу поэтического мастерства и уровню владения стихотворными инструментами…
Какая после этого жизнь!!! Пойду с горя наряжу себя в плед и застрелюсь из двухствольной калины. Или двуствольной?
Особенно мне понравился итог рецки)
Передам непременно мифическому преподавателю, что я её сплагиатила. А может, Вы ей это сами скажете? Я могу устроить вам свидание в скайпе. Посидите, пообщаетесь. У неё такой приятный голос, а Вы поскрипите, как несмазанных уключин скерцо)

Будь здравы, счастливы и вдохновенны
2016-10-03 21:43:00
От скажи, Ген - не было бы счастья, да несчастье помогло)
Обсуждение моей бездарности и неуклюжих строк сделало вас с Арием почти друзяками. Еще парочка моих порочных виршиков и вас водой не разольешь
2016-10-03 21:47:23
И да. Арий, я сейчас буду добрая-добрая) Завалю УПП хвалебными рецками
2016-10-03 21:54:27
Дело не в качестве текста. Я за объективность (но с верным пониманием того, что и я тоже ошибаюсь). Я могу, если есть желание, и свой анализатор запустить для сравнения результатов, но здесь не с руки, не моё обсуждение.
2016-10-03 22:08:54
Ещёёёёёёёё!?
Нееееет, тогда я точно застрелюсь или критиков перестреляю)
Привет, Ген.
2016-10-03 22:12:22
Поздно, сейчас будет, в моей ветке. Пока ещё обнаружено в дополнение "стрІчок", хотя в словаре "стрічОк". Есть ещё "марить". Считаю это русизмом: если "вона марить" - правильно, а просто что-то делать, тогда "марити". Для того и появилась эта словоформа, да-да.
2016-10-03 22:32:45
Ой, лишенько на мою голову
Додай. друже, хоч би вервечку та мило
2016-10-03 22:40:15
В отличие от тебя, у меня нет тямы и так так написать по-украински. Легко умничать со стороны. Так что меньше пепла на голову, больше внимательности к деталям и педантичности в реализации желаю. Нужно пробовать писать по-украински, а "мы" подскажем.
2016-10-03 23:08:48
Так наподсказывали ужо))
2016-10-03 23:14:00
А як же без мене? Нате й мої п'ять, щоб було десять... Ось ритмічна схема од мене (з варіантом рядків 9-10):

01: 16-!-!-!-- -!---!--·: Я та́, що ма́рить жо́втнями, хворі́є листопа́дами...
02: 16---!-!-- -!-!-!--·: Червонобо́кі я́блука вночі́ у тра́ви па́дають
03: 16---!-!-- ---!-!--·: І дозріва́ють зе́рнятка у яблуне́вій м'я́коті -
04: 16-!-!-!-- -!-!-!--·: Чека́ють Спа́са я́блука, у ха́ту що́б потра́пити.
05: 16-!-!-?-- ---!-!--·: Сплету́ віно́к обжи́нковий, навипіка́ю шу́ликів,
06: 16-!---!-- -!---!--·: Всіх ме́дом пригоща́тиму із ді́дового ву́лика.
07: 16-!-!-!-- ---!-!--·: Покли́чу ти́хо Жи́тника і пригощу́ груші́вником -
08: 16-!-!-?-- -!---!--·: Най бу́дуть ни́ви ря́сними та зе́рнятко у пі́вника.
09: 14-!-!-!-!--!--!····: Вдягну́ віно́чок Спа́сів - сі́м кольоро́вих стрічо́к,
10: 15-!-!-!-- -!---!-··: Вишне́вий цві́т і ма́ковий, зозу́лин череви́чок.
11: 16-!-!-!-- -!---!--·: Чека́ти бу́ду о́сені та ма́рить листопа́дами,
12: 16-!-!-!-- -!-!-!--·: А по́ки бу́ду слу́хати, як гру́ші в тра́ви па́дають.
//
09: 16-!-!-!-- ---!-?--·: Вдягну́ віно́чок спа́сівки із різноба́рвних стрі́чечок,
10: 16-!-!-!-- -!---!--·: Вишне́вий цві́т і ма́ковий, зозу́лин череви́чечок.
Я поблажливо відношуся до ненормативних наголосів: Україна велика, там так кажуть, там – так... Та знаки питання у схемі поставив (навіть у своєму варіанті). Про шулики: за орфографічним словником "шу́лик" – то капуста, яка не розвинулася в головку, а "шули́к" – корж з медом. Тлумачний словник наголос на першому складі ставить. То й розберися... А кожне вагання враховується на користь звинувачуваного, тобто автора.
Таки це 3-стопний ямб з дактилічними закінченнями, що у авторському запису вилилося у 7-стопний ямб з чіткою цезурою після 8-го складу (крім 9-го рядка).
А стосовно "марить"... Не слухайте Ви того Геннадія! Він ллє воду на млина московських агентів, що хочуть половину мови солов'їної відчикрижить та москалям віддати у вічне. Вони й до Ворда вже добралися – у дієслів закінчення "-ть" повідбирали – мовляв "это русское".
2016-10-04 00:32:26
Всё равно "стрічечОк", Том.
Относительно Ворда очень понравилось и москалей во главе с Геной. Если б ещё москали Ворд писали, было б несмешно.
2016-10-04 12:17:26
2. Том де Кэт
___***___
Т.д.К.: " Я поблажливо відношуся до ненормативних наголосів: Україна велика, там так кажуть, там – так... Та знаки питання у схемі поставив (навіть у своєму варіанті). "
_*_
Це теж позиція...
Тільки хіба Росія менша за Україну. Хіба там не розмовляють усюди неоднаково (У Вологді, в Астрахані, у Вятці). А хіба в Іспанії каталонський діалект не відрізняється від чисто іспанського. Але ж при тому, повсюди наголос у віршованій мові тяжіє до єдиного літературного стандарту. І до нього, ІМХО, потрібно ставитись з повагою. Тим більш у випадках (як тут) коли наголос змінює зміст.

___***___
Т.д.К.: " Про шулики: за орфографічним словником …
_*_
Чи послідовно, взагалі, до словників звертатися, дотримуючись тези: " Україна велика, там так кажуть, там – так... "?
Все ж видається, що якщо й можна допустити деякі вольності в наголосі, то аж ніяк у випадках, коли зміна наголосу викривляє зміст.

___***___
"…шу́лик" – то капуста, яка не розвинулася в головку, а "шули́к" – корж з медом. Тлумачний словник наголос на першому складі ставить. "
_*_
Тлумачній словник – то єдиний словник? І якщо поряд з Тлумачним словником, що дає єдине визначення терміну, поруч є інший академічний словник, що розглядає полісемантичний зміст певного слова, - то хіба цей словник не заслуговує на увагу?!?

___***___
Т.д.К.: " То й розберися... "
_*_
А що ж тут розбиратися у випадку, якщо ми напевне знаємо яке значення автор мав бажання використати у вірші, й коли ми точно знаємо, який наголос відповідає вживаному значенню? Не розібратися можна саме за умови "поблажливого ставлення" до наголосу, а прискіпливе ставлення як раз розставляє все по своїх місцях (тобто наголос застосовується відповідно до значення): якщо шУликів, то – капуста, якщо шуликІв, то – медові коржі. В конкретному випадку з наголосу, що у вірші випливає за ритмом, - читач повинен був зрозуміти, що у Медовий Спас мала подаватись до столу саме капуста, а не медові коржі. Це так? На Вашу думку наголос не скривив зміст?

___***___
Т.д.К.: "А кожне вагання враховується на користь звинувачуваного, тобто автора."
_*_
Ага, така собі поетична презумпція невинності…
Мені теж так хотілося б. Тільки з урахуванням вищевикладеного: де ж тут вагання? Є відчуття, що "вагання" трохи вигадане… Вибачте, але не вбачається тут жодне "вагання".

___***___
Таки це 3-стопний ямб з дактилічними закінченнями, що у авторському запису вилилося у 7-стопний ямб з чіткою цезурою після 8-го складу (крім 9-го рядка).
_*_
?

___***___
А стосовно "марить"... Не слухайте Ви того Геннадія! Він ллє воду на млина московських агентів, що хочуть половину мови солов'їної відчикрижить та москалям віддати у вічне. Вони й до Ворда вже добралися – у дієслів закінчення "-ть" повідбирали – мовляв "это русское".
_*_
Згоден.
2016-10-04 14:56:24
Ворд - Microsoft Word, разработчик - компания Micrsoft (США).
Языковой модуль в Microsoft Word - Microsoft Office Proofing Tools (All rights reserved).
О москале Гене, который указывает на русько-украёнський суррогат в украинском тексте, мог бы получиться анекдот, но какой-то уж больно противоречивый. Посмотрели б со стороны на это заявление, прослезились бы.
Остальное - из серии "мне па-руськи какось лёгше".
2016-10-04 15:14:45
Теперь по поводу "марить". Попробую ещё раз.
В школе нам говорили, что с каждым глаголом связывается вопрос. И он в ТОЙ ЖЕ ФОРМЕ, что и глагол.
Слово "марить":
Вона марить - що робить? (рОбить)
Він любить марити на світанку - що робити?
А теперь па-руськи:
Він любить марить на світанку - що робить? (робИть).
Налицо два омографа - рОбить и робИть. Вот для того, чтобы не было этой ситуации и возникли формы "робити", "марити", однозначные. Украинский выкристаллизовывался успешно, и в нём достаточно словоформ чтобы обеспечить любой перевод с любого языка без привлечения суррогатных словечек. Слов в украинском - ровно столько, сколько в самом обширном по числу языке мира. Всегда есть стпроцентно украинский перевод, прямой либо синонимичный. Понятие культуры речи - сложное понятие.
В русском ситуация с борьбой с омографами не менее напряжённая. В частности, некоторые краткие формы деепричастий именно в связи с этим запрещены.
Нельзя? ДА МОЖНО! Если чхать на академичность речи, всё можно!
Не тужьтесь отвечать. Что и кто поймёт из сказанного, мне всё равно. Раз двести уж говорил: "можно" и "допустимо" и "нужно" - вещи разные. Первыми двумя вариантами я не занимаюсь.
2016-10-04 17:41:45
Со связанными с глаголами вопросами разобрались. Теперь слово "марить". Вместе со словоформой, которая па-руськи, образуется омоним (два слова, пишутся одинаково, значение разное):
Вона марить - що рОбить? Украинское слово, сказанное по-украински (бредит - марить), с украинской концовкой слова.
Марить на світанку - що робити? Украинское слово, сказанное по-русски (бредить - марить), с русской концовкой слова.
Для того, чтобы устранить омоним и появилась однозначная словоформа. Или скорее наоборот, была нормальная словоформа, после появилась суррогатная. Ибо, благодаря длительному пребыванию в компании "особ духовного звания" из Масквы, начали "гаварить на украинськом па-маськовськи".
Оно, конечно, скажете, мол, от контекста зависит и прочая. Суть не в том. Школу общеобразовательную тут открывать не будем. Я, читатель, просто возьму книжку в магазине, поморщусь: "Фи, русько-украёнський суржик...", и положу на полку назад. Вот и вся школа будет.
2016-10-04 18:22:14
Можно попробовать и задуматься, а почему в русском ситуация с глаголом однозначна? "Бредит" (что делает?), "Бредить" (что делать?" - это всё! Пацаны в шароварах из Академии, конечно же, скажут, мол, это богатство украинского языка. Это их право. Я же скажу, что избыточная словоформа - результат обрусачивания, приводящий к появлению омонимов, омографов и прочих прелестей. Стоит ли удивляться, что иностранцы, пытающиеся выучить русский или украинский, годами пытаются всё это понять да не могут?
Наведение порядка с суррогатными формами - дело не моего поколения. Моё поколение в огромном своём слое вообще никак не умеет говорить по-украински. Ещё пройдут десятилетия, пока появится прослойка образованной интеллигенции, говорящей по-украински. Когда Украина выйдет из параличного состояния, а вместе с ней и филология, когда будет пласт носителей языка, будет и чистка речи. На данном этапе и от педагогов ждать академичности не приходится. Уровень квалификации и конкуренции в этой отрасли... ну, сами знаете. Знаете также и как именно учатся в вузах ныне - сессии сдают.
2016-10-04 19:08:05
Тому:
Дякую Томе, що Ви також завітали зі своєю схемкою та були не таким суворим в своїх зауваженнях.
Я також дивилася словники. стосовно шуликів)
І що цікаве жоден з них не дає однозначної відповіді по наголосу в цьому слові, навіть академічний))
шУлики http://sum.in.ua/s/shulyky
шуликИ http://sum.in.ua/s/shulyk
Прочитала ще й декілька статей на цю тему. Якщо буде цікаво дам посилання на електронку, бо мене вже нудить від шуликів)) на цій сторінці.
2016-10-04 22:16:00
@Ника Неви
Вибачайте, що ми завели цю веремію на сторінці Вашого твору. І двічі вибачте - що продовжуємо.
А свою думку про шулики я вже озвучив.
Ви - автор, як підказує Вам Ваш поетичний слух - так і пишіть. Логічних резонів вже наслухалися.
2016-10-04 23:01:02
Шановний Арію! Вибачаюсь, що встряв сюди – але то для діла. А далі по пунктах.

Т.д.К.: "Я поблажливо відношуся до ненормативних наголосів"
А.Т.: "Це теж позиція..."
Трошки поясню. Звичайно, було б простіше, якби у віршах знайшов відхилення від єдиного літературного стандарту – і крапка: вірш треба переробляти. Так поети ж не хочуть... Кажуть – так воно красивіше буде, а як все по обчухрувати, вірш втратить природність. От я й винайшов собі таку лінію поведінки: про ненормативність наголосу кажу, та на переробці не наполягаю. От якщо рядок з таким словом доводиться чомусь переписувати, то, мо', автор врахує і це зауваження...
Так, у деяких випадках наголос використовується для розрізнення змісту. Та от ситуація не зовсім ординарна. Словники дають неоднозначну відповідь – як же розібратися людині? Той недорозвинений парост капусти, що тільки на корм скотині і йде, з медовим коржем на столі не сплутаєш... Та й чи знає мешканець міста, що та двозначність взагалі існує? Тому й застосовую у цьому конкретному випадку "поетичну презумпція невинності". А вагання видно в тому, що все ж авторці я формальну ситуацію розповів. А далі вже її воля: чи залишить цей наголос (може, позначивши його як авторський), чи перепише рядок інакше...

Т.д.К.: "Таки це 3-стопний ямб з дактилічними закінченнями, що у авторському запису вилилося у 7-стопний ямб з чіткою цезурою після 8-го складу (крім 9-го рядка)."
А.Т.: "?"
Ситуація невідповідності строфіки, обраної автором й поетичних рядків, з яких складається вірш. Ці конкретні рядки-марення можна спокійно розрізати після 8-го складу, і вийде 3-стопний ямб з дактилічними закінченнями. Правда, крім 9-го рядка, де "розріз" пройде після 7-го складу, і з закінченнями буде не так красиво (як і у другій половині 10-го рядка). Пишу про це для того, щоб, якщо авторка надумає переробляти, то мала на увазі: по складу треба додати і в першу, і в другу половину рядка. Відповідно нашвидкуруч й приклад переробки збацав.
2016-10-04 23:04:24
Г: "Всё равно "стрічечОк", Том."
Звичайно. Та тут скористаюсь правом авторського наголосу. Та й писалося оте тільки для ілюстрації напрямку переробки. Як захоче, авторка зробить це більш ґрунтовно.

Г: "москалей во главе с Геной"

Ой, Геннадію, не тіште свою манію величності! "Лити воду на млин" – то навіть не черпайло анти-мовного процесу, а так – на підхваті...

Г: "Если б ещё москали Ворд писали, было б несмешно.
Ворд - Microsoft Word, разработчик - компания Micrsoft (США).
Языковой модуль в Microsoft Word - Microsoft Office Proofing Tools (All rights reserved)."

Писали той орфографічний модуль для Microsoft-а найняті по усіх усюдах люди. Якими резонами вони керувалися, не буду гадати, та своє діло вони зробили: як "прогнати" тексти української класики через Ворд, то вийде суцільна безграмотність. Для роботів то все єдино – тільки логічності додасться. Та літературне надбання нації нищиться при корені. Воно ж тим найманцям не болить – чуже... Чомусь з російською класикою вчинили дбайливіше.
Microsoft-у глибоко плювати на потреби різних там слов'ян. Скільки років нормального перемикача клавіатури зробити не можуть – англомовним не потрібно, а інші хай Alt-Shift тиснуть. А кодування символів за "залишковим принципом"? Українці переб'ються. І українські мовні модулі того ж рівня: аби дірку заткнути.

Г.: "Теперь по поводу "марить" {...} "бредит"

Я у захваті від Вашого підходу, Геннадію! Заявляєте, що українська мова не є рідною для Вас, що знаєте Ви її поганетько (що, втім, не заважає Вам вибирати переклад, що найбільш знікчемнює вживане у вірші слово) – і беретесь повчати оточуючих, яка має бути правильна українська мова. Чи роботяча? У цьому контексті "марить" перекладається як "грезит". І навіщо переклад? Невже не можна вірша, написаного українською, обговорювати теж українською?
Чому Ви накинулись на інфінітив? Тут дієслово вжито у теперішньому часі, однині, третій особі. "Марить" – єдина можлива форма...

Я не провидець, щоб точно визначити, якою буде українська мова років через сто. Та маю певність: становлення її відбудеться тими викладачами, що навчають вчителів зараз, і на базі тієї класики, яку маємо. "Обойми" змінюються, одноденки та сміття спливуть за водою часу, а золото мови лишиться нащадкам. І певен, що буде у тій класиці й Леся Українка з її нелогічним "що" у відношенні істот, й Іван Котляревський з його безкінечними дієсловами на "-ть"... Мова твориться не для роботів, мова – для людей.
2016-10-04 23:05:52
2. Том де Кэт.

Т.д.К.: "Трошки поясню. Звичайно, було б простіше, якби у віршах знайшов відхилення від єдиного літературного стандарту – і крапка: вірш треба переробляти. Так поети ж не хочуть... Кажуть – так воно красивіше буде, а як все по обчухрувати, вірш втратить природність.
_*_
Це найпоширеніша помилка, що стосується поезії. Це, ІМХО, не гідне виправдання, а не більше ніж відмазка ледацюги. Кожна мова розвинута й самодостатня (соловї"на
українська мова тим більш не виключення).
Тим фактом, що автор "побоюється втрати природності вірша", - він не робить нічого іншого, окрім як розписується у власній поетичній неспроможності. Будь-яка мова настільки багата, що будь-яку думку можна висловити в різних варіантах без жодної втрати природності, сенсу, яскравості викладу і т.п. Той факт, що у автора в голові немає такого лінгвістичного (риторичного, стилістичного…) еквівалента, що відповідає канону віршування та односасно задовольняючого його авторські потреби, та ще й при тому покращує, а не погіршує природність вірша, - говорить, не про те, що такого варіанту немає в природі, а тільки про те, що такий еквівалент автор не знайшов. В тому й полягає поетична майстерність, щоб віднайти варіант, який би задовольняв і авторські потреби викладу й одночасно відповідав канону віршування. Саме це й є – майстерність. Віршування має багато видів. Кожний з них має свої канони. Будь яке свідоме відхилення від канону, що відповідає обраного автором виду віршування, – це слабкість і вірша, і автора, це – прояв поетичної імпотенції, несвідоме відхилення - брак поетичного розуміння й поетичної майстерності. Чи багато Ви знайдете ритмічних пробоїв у класиків? Чомусь вони писали свої вірші, не виходячи за рамки поетичної гармонії, при цьому не скаржачись на те, що їм не вистачає слів для найбільш природного викладу змісту в межах поетичного канону. Бо вони поважаючи поезію, розуміли, що вони взялись писати вірші, а не халтурні підробки під вірш.
Будь-яка творчість має право на існування ... і умовно "халтурна" теж, - якщо вона (як слушно зауважила Ботурову Четарёва) йде від душі. Але це - творчість, яка, як би ми не бажали іншого, має свою назву: "поетична підробка". І нема чого ображатися на це визначення, як не ображаються на дзеркало ...
Наше ставлення до Поезії формується від очікуваного від неї. Коли сідаю читати вірш, - очікую отримати насолоду з одного боку від високохудожнього тексту вірша (від високого рівня образності, від потужної енергетики, від глибокопроникаючої в душу сили емоційного впливу) , а з іншого боку, оскільки сідаю читати саме вірш, я не менш очікую отримати насолоду від факторів, що визначають поетичну (метричну, фонічну, конструктивну...) гармонійність тексту. І якщо я чогось не отримую, - значить у вірші цих двох, очікуваних мною сторін, немає, значить сторін вже не дві, а насолода однобока, значить я чимось автором в своїх очікуваннях обдурений, обкрадений.
Якісний вірш - це як витримане вишукане вино, у якого з одного боку отримуєш приємний смак з витонченим післясмаком, а з іншого боку легке, вишукане охмеління. А всі ці високохудожні підробки, що довбають по вухах збитим ритмом, з кострубатою поетикою, - як самогонка-буряківка: в роті смердить, але ж градусом емоції круто по мізках шиба.
Нерідко чую запитання: «Як Ви вважаєте, невже вірш чистий з точки зору віршованої техніки, але написаний ні про що, без душі, без думки, банально, - краще ніж текст художньо сильний, витончений, яскравий, але з деякими технічними вадами?» Завжди відповідаю однаково: "І те, і інше - лайно ... тільки різносортне. На питання: "Що краще? "- відповісти не можу, бо не розбираюся у сортах лайна".
З.І. Все – ІМХО. Але як пересвідчився на власному досвіді, ці думки збігаються з думками тих, хто любить поезію в собі більш, ніж себе в поезії.
2016-10-06 13:49:41
Об "авторских" ударениях понравилось, Том. Если б я был просто "латунским", я б согласился. Но я лично имею те же проблемы с укладыванием слов в строки, что и любой из нас. Знаете в чем разница? Есть вещи, которые я не делаю, даже если велико искушение, даже если проще и быстрее.
Искусство стихосложения - искусство. Подразумевающее мучения, работу, поиски. Здесь у Вас, как и всегда и у многих, противопоставление компонентов стиха, одних в ущерб другим. Наквецал как попало, выкрутил ударения - а, с пивом покатит, народ же радуется написанному? Я не исповедую эти подходы.
2016-10-06 15:35:02
2. Г. Дегтярёву.
Г.Д.: …"Искусство стихосложения - искусство. Подразумевающее мучения, работу, поиски".
…"Наквецал как попало, выкрутил ударения - а, с пивом покатит, народ же радуется написанному? Я не исповедую эти подходы".
_*_
Мне в целом близка такая твоя позиция во взгляде на поэзию. Очень. Но понимаю, что здесь категоричным тоже быть, ИМХО, нельзя.
Такое явление как "авторское ударение" имеет место быть. И мы не повлияем на его существование. С ним можно смириться поскольку оно добросовестно в своей сути. Добросовестно это явление постольку, поскольку оно обозначает, что автор, НЕ претендуя на изысканность стиха, понимая, что в таком виде стихотворение, в виду авторской небрежности, может быть вполне обоснованно соотносимым со стихотворной подделкой, тем не менее, ОСОЗНАНО допускает эту небрежность. Выделением авторского ударения (от которого, хотя бы из уважения к поэзии, ИМХО, желательно всё же избавляться), автор как бы анонсирует: да, знаю, что допускаю ошибку, да знаю, что некорректен по отношению к стихотворному канону, но не нагружайте замечаниями, поскольку зная о пороке, не имею желания корпеть над стихом, не имею претензий ни на изысканность слога, ни на статус чего-то постигшего поэта.
Как-то раз, Том заметил очень правильно: "Каждый автор имеет право на собственный уровень совершенства стиха".
Как-то так.
2016-10-06 17:27:42
Арію, коту й належить бути ледачим, та й є відмазка щодо прикладу: як я напишу ідеально, то що ж авторка робити буде? Моє вставлять?

Звичайно, і я на деякі зразки поетичної творчості дивлюся без захвату, та все ж більш полюбляю морські, ніж асенізаторські аналогії. Кажімо, йдеш ти берегом моря, під ногами – пісок, мушлі, камінчики... А між звичайними камінчиками й бурштинові трапляються. І не обов'язково прозорі, як скло. Часом з бульбашками повітря, чи з чим іншим. Неідеально, але ж бувають і цікаві...
Класики теж не дуже западали на ідеальний ритм, чи розмір.
2016-10-07 01:22:46
Т.д.к.: "Класики теж не дуже западали на ідеальний ритм, чи розмір.".

--
Мабуть й таке траплялось...
Але класики знали навіщо їм потрібен неідеальний ритм... або розмір...
2016-10-07 01:32:13
Думаю, проблема всё одна и та ж. "Поворот" мышления в сторону писанины для поэтов. Форумы, справочники, словари, авторские ударения - о да, тут всё под рукой, включая автора. А там, в свободном плавании, в магазине будет читатель. Да хоть бы и такой, как я. Возьмёт да и прочтёт "стрічечОк". И долго будет думать, почему стихо со сбоем ритма. Никто ничего проверять и выяснять "там" не будет, пояснять об авторских ударениях тоже будет некому.
Грамотно написанный текст имеет некоторое преимущество перед "авторскими ударениями" - суммарная вероятность, что читатели прочтут в соответствии со школьными знаниями выше всё-таки. А для поэтов всегда найдётся подтверждение - справочник. Если автору нужен бардак в тексте, кто ж запретит? Я лично предпочитаю попыхтеть и избежать словесного бардака изначально. По крайней мере, не делать его сознательно.
2016-10-07 12:14:29
Лично я авторские ударения не люблю.
Но, раз они существуют, и серьёзные дяди пишут, что поэты вольны их применять, то полагаю, что
1) Ударение должно быть графически проставлено.
2) Слово с авторским ударением не должно быть в начальных строках стиха – чтоб читатель привык к ритму.
3) Авторское ударение не должно быть уж слишком "диким". Если лень искать сочетание слов с нормативными ударениями, но нарушающее норму должно входить в пул "и другие так тоже говорят". Скажем, узаконили же в русском ударение "фольгА", тогда, как несколько десятилетий назад словари били единогласны – только "фОльга".
2016-10-07 13:44:15
Серьёзный дядя - это Пушкин с "музыкой" и т.д.? Несерьёзный дядя, будем последовательными. Без божков. Сачканул, значит, сачканул.
И опять же всё из той же серии - из серии пояснений поэтов поэтам. Не буду я, читатель, в магазине "кивать" на Пушкина.
2016-10-07 13:58:33
Это вопрос уровня качества речи и стихосложения. "Теория", подводящая "науку" под хреновое стихосложение, всегда найдётся.
2016-10-07 14:01:15
Не могу не одобрить столь стойкое стремление к Истине.

А вот смежный вопрос: написано у поэта в двух соседних строках "декабрь", но в первой оно так и читается, а во второй – с "-бырь". Авторское ударение хотя бы проставить можно. А сией поэтической вольностью как быть?
2016-10-07 14:21:18
Уж раз двадцать обсуждали. Специфика языка подразумевает наличие слов с неявными гласными. Язык поменять можем? Нет, не можем. И "негр", и "цикл" и прочие. Подсчёт гласных даже и в этом случае работает правильно. Просто надо учитывать, что в данном случае имеется акустический их набор, а не физический. И он, кстати говоря, частенько и поважнее будет - если речь идёт о чтении вслух.
2016-10-08 21:22:36
И чем это отличается от авторского ударения?
Тот же волюнтаризм: один слышит, а другой нет. Я, к примеру, "негЫр" и "цикЫл" не скажу, но знаю людей, которые так говорят.
Формально там дополнительных гласных нет. А слогообразующих согласных в русском тоже нет.
И как быть?
В одном случае истинно то, что формально, а в другом - нет (потому, что Вы так говорите и пишете стихи)?
2016-10-08 23:11:18
Тем отличается, что нет НЕПРАВИЛЬНОГО ударения, просто есть неявная гласная. Некоторые буквосочетания не выговариваются без неё. Как ни старайся. Нарушения правил нет - вот чем отличается. А относительно формального подсчёта гласных - это НЕ ПРАВИЛО, а метод. Он в некоторых случаях не работает корректно. Да и то, как я уже говорил, акустически количество гласных всё равно остаётся равным.
2016-10-09 19:05:00
Хммм... "И эти люди учат меня, что некультурно ковыряться в носу!" (С)
"А по-моему, они одинаковые..." (С)
В смысле – и то и другое ФОРМАЛЬНО одинаково неверны. И ударение на другом слоге, и дополнительную гласную слышит поэт своим поэтическим слухом. А уж насколько тот слух у поэта хорош – решать читателям. Что же касается критики, то я полагаю верным указывать автору на подобную ошибку, но не настаивать, что это именно ошибка, если автор упорствует. Значит, он так слышит... Может, со временем неверная сейчас форма станет нормой.

P.S. Касательно произношения: есть такой ресурс -
http://easypronunciation.com/ru/russian-phonetic-transcription-converter
Он как раз даёт транскрипцию русских слов на русском. Так "негЫры" и "цикЫлы" там не живут...
2016-10-09 21:19:18
Не, не пойдёт. Структура строения слова и нарушение правил постановки ударения - не один компот. Я слово "негр" не выдумывал. И акустический вариант размерности тоже не Бог весть какая новость. Здесь можно вспомнить и акустические рифмы, кои рифмы на слух, но никак не одинаковы по концовкам слов. И даже "вада" есть, которая на самом деле пишется "вода", а говорится иначе.
И даже в базе рифм я считаю точной рифму "взять-играть". Всё по той же причине - акустически приемлемо.
2016-10-09 21:27:07
}}} Я слово "негр" не выдумывал.

Равно, как и я не выдумывал слово "стрічки". Но Вы услышали "негыр" (впрочем, что за гласную Вы услышали после "г", я могу только догадываться), а я – "стрІчки"

}}} И акустический вариант размерности тоже не Бог весть какая новость.

Естественно. Это называется орфоэпическое произношение или транскрипция.

}}} И даже в базе рифм я считаю точной рифму "взять-играть"

Совершенно верно. С точки зрения произношения звука "я" нет – есть "йа". Это "а" в паре "взять-играть" и рифмуется, что даёт ещё несколько тысяч точных рифм, презираемых некоторой частью поэтической общественности, как глагольные. Чтобы выбрать среди них богатые рифмы, имеет смысл сравнивать транскрипции предударных частей претендентов и рифмуемого слова.
2016-10-09 22:51:44
"СтрічкИ" - в словаре, всё в том же корпусе и не только там. Это изменить, к счастью, нам не дано. Проблема даже не в том, что они там есть, а опять же в читателе. Не все безграмотны, подавляющее большинство прочтёт правильно. Что касается "негра", то здесь вопрос прост. Не надо быть большим профессором, чтобы почувствовать аритмию. Любой читатель, хоть сколько-нибудь обладающий чувством стихотворного ритма, сразу скажет где она есть, где нет. Без подсчёта. Вникайте в суть понятия "метод и его исключения" и "акустический вариант ритмичности".
2016-10-10 10:58:22
И то, и другое противоречит словарям. "СтрІчки" – орфоэпическому, "негыр" – орфографическому. Т.е. формально и то и то – безграмотно. А мы, творческие личности, утверждаем, что слышим иначе, и используем это в стихах... И будут поэты использовать и авторское ударение, и "непишущиеся" гласные, сколь бы это ни было противно составителям словарей. Ведь им – лишняя работа: ездить в этнографические экспедиции, записывать произношение сотен людей и на этом основании вносить исправления в словари. А словари правят очень неохотно. Орфоэпические – ещё куда ни шло, а вот орфографические...

}}} Не надо быть большим профессором{...}

Ну, а это приём из арсенала политтехнологи: "Будете ли вы такими идиотами, что послушаете моего оппонента, или людьми, следующими моим разумным доводам?"

}}} Вникайте в суть понятия "метод и его исключения" и "акустический вариант ритмичности".

Этот метод из Вашего основополагающего труда "Поэзия боргов", что ли? Так чего же сами не вникаете в исключения, считая одно явление в поэзии недопустимым, а другое, столь же "безграмотное", поднимаете на щит?
Что же касается ритмичности, то её и нет никакой, кроме акустической. Ритм порождается звуком – хоть стихи произносятся вслух, хоть они звучат только в мозгу читателя. Запись буквами вносит искажения, из-за которых и завязалась битва "СтрІчки" vs "негыр".
2016-10-10 11:55:58
Всё, мне уже скучно. Пошли по кругу. Считайте, как Вам лично нравится. Выше головы не прыгнешь, и писать одно и то же не стоит тут бесконечно.
2016-10-10 16:33:54
Ребята, я вам не помешаю?

В промежутках между житейскими делами почитала вашу дискуссию и тоже решила высказаться)) Всё таки это моя страничка)

Начну с того, ЧТО НАПИСАНО ПЕРОМ))
ИЗ ДИСКУССИИ О БОГАТСТВЕ ЯЗЫКА И ЛЕНИ АВТОРОВ))
Том де Кэт:
"Трошки поясню. Звичайно, було б простіше, якби у віршах знайшов відхилення від єдиного літературного стандарту – і крапка: вірш треба переробляти. Так поети ж не хочуть... Кажуть – так воно красивіше буде, а як все по обчухрувати, вірш втратить природність.

Арий Теко:
Це найпоширеніша помилка, що стосується поезії. Це, ІМХО, не гідне виправдання, а не більше ніж відмазка ледацюги. Кожна мова розвинута й самодостатня (соловї"на
українська мова тим більш не виключення).
Тим фактом, що автор "побоюється втрати природності вірша", - він не робить нічого іншого, окрім як розписується у власній поетичній неспроможності. Будь-яка мова настільки багата, що будь-яку думку можна висловити в різних варіантах без жодної втрати природності, сенсу, яскравості викладу і т.п. Той факт, що у автора в голові немає такого лінгвістичного (риторичного, стилістичного…) еквівалента, що відповідає канону віршування та односасно задовольняючого його авторські потреби, та ще й при тому покращує, а не погіршує природність вірша, - говорить, не про те, що такого варіанту немає в природі, а тільки про те, що такий еквівалент автор не знайшов. В тому й полягає поетична майстерність, щоб віднайти варіант, який би задовольняв і авторські потреби викладу й одночасно відповідав канону віршування. Саме це й є – майстерність. Віршування має багато видів. Кожний з них має свої канони. Будь яке свідоме відхилення від канону, що відповідає обраного автором виду віршування, – це слабкість і вірша, і автора, це – прояв поетичної імпотенції, несвідоме відхилення - брак поетичного розуміння й поетичної майстерності.

ИЗ ОТВЕТА НА РЕЦКУ К СТИХОТВОРЕНИЮ « На пригорке калина двуствольная»
Е. Орел
…Единственная "волосина в супе" (как говорят американцы) - это слово "двуствольная". Почему не поётся.-)) Я об него спотыкаюсь. Понимаю, что ты имеешь ввиду. Но мне на этом слове сразу мерещится, скорее, ружьё, гаубица, но не калина…

Арий Теко
Судя по комментам, это слово, Жень, не одному тебе "не пропелось".
Оно даже пародийный эксп притянуло.
Но так уж при написании стиха картинка перед глазами прошла. Как-то уже с этим словом свыкся...
Мучиться над заменой не буду, но в фокусе внимания оставлю. Если само в голову придёт что-то иное - использую.

ИЗ ДИСКУССИИ ОБ АВТОРСКИХ УДАРЕНИЯХ))
Г. Дегтярёв
…"Наквецал как попало, выкрутил ударения - а, с пивом покатит, народ же радуется написанному? Я не исповедую эти подходы"

Арий Теко
Мне в целом близка такая твоя позиция во взгляде на поэзию. Очень. Но понимаю, что здесь категоричным тоже быть, ИМХО, нельзя.
Такое явление как "авторское ударение" имеет место быть. И мы не повлияем на его существование. С ним можно смириться поскольку оно добросовестно в своей сути. Добросовестно это явление постольку, поскольку оно обозначает, что автор, НЕ претендуя на изысканность стиха, понимая, что в таком виде стихотворение, в виду авторской небрежности, может быть вполне обоснованно соотносимым со стихотворной подделкой, тем не менее, ОСОЗНАНО допускает эту небрежность. Выделением авторского ударения (от которого, хотя бы из уважения к поэзии, ИМХО, желательно всё же избавляться), автор как бы анонсирует: да, знаю, что допускаю ошибку, да знаю, что некорректен по отношению к стихотворному канону, но не нагружайте замечаниями, поскольку зная о пороке, не имею желания корпеть над стихом, не имею претензий ни на изысканность слога, ни на статус чего-то постигшего поэта.

АРИЙ ТЕКО «Уж так мудрО наш мир Творцом устроен»
Уж так мудрО наш мир Творцом устроен -
За все нам предначертано платить.
Тебя, за все грехи мои, судьбою,
Приговорён пожизненно любить.

Ударение в слове мудро http://xn----8sbhebeda0a3c5a7a.xn--p1ai/%D0%B2-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B5-%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE/
http://udarenieru.ru/index.php?doc=%D0%BC%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%BE
http://orf.textologia.ru/definit/mudriy/?q=532&n=67586

ИЗ МОНОЛОГА ОБ ОЖИДАНИЯХ ОТ ПОЭЗИИ И …)
АРИЙ ТЕКО
…Наше ставлення до Поезії формується від очікуваного від неї. Коли сідаю читати вірш, - очікую отримати насолоду з одного боку від високохудожнього тексту вірша (від високого рівня образності, від потужної енергетики, від глибокопроникаючої в душу сили емоційного впливу) , а з іншого боку, оскільки сідаю читати саме вірш, я не менш очікую отримати насолоду від факторів, що визначають поетичну (метричну, фонічну, конструктивну...) гармонійність тексту. І якщо я чогось не отримую, - значить у вірші цих двох, очікуваних мною сторін, немає, значить сторін вже не дві, а насолода однобока, значить я чимось автором в своїх очікуваннях обдурений, обкрадений…

АРИЙ ТЕКО «ЛЕТНЯЯ ВСТРЕЧА»
В полях, где ввысь густая рожь
Упругим стеблем рвётся с силой,
Я повстречал случайно дождь…
Что там, во ржи, его носило?
.
Не передать мне: сколь был рад
Гуляка блудный нашей встрече.
В объятья тёплые, как брат,
Он заключил меня в тот вечер.
.
Прозрачной влагой мягко смыл
С души налёт гнетущей смуты, –
Как будто с неба отпустил
Абсурд грехов в сию минуту.
.
Всклокочил брови, норовя
В глаза игриво влагой брызнуть,
Хлестал струёй, бил не щадя
В лицо, шутя, без укоризны…
.
Вдруг улетел…
И прихватив
С собою туч обоз беспечно,
Мне на прощанье подарил
Лазури неба бесконечность...

История cоздания стихотворения:
Стих, написанный более 30 лет назад, в своё время был утерян.
Благодарен П. Груздевой, благодаря прочтению стиха ("Летний
дождь" http://www.stihi.in.ua/avtor.php?
author=46458&poem=179605) которой, стих
был вспомнен и восстановлен по памяти.

Для того, чтобы не исказить поэтический портрет автора тех лет,
старался воссоздать текст максимально точно к изначальной
редакции. Поэтому хочу искренне извиниться перед читателем за те,
видимые сегодня, фонические шероховатости, которые автор
допустил в юном возрасте и которые вероятно "цепляют" читателя
сегодня.

ИТОГ ОТ АРИЯ ТЕКО:
Все – ІМХО. Але як пересвідчився на власному досвіді, ці думки збігаються з думками тих, хто любить поезію в собі більш, ніж себе в поезії.

ОБ ИНТЕЛЛИГЕНТНОСТИ КРИТИКОВ, САМОПИАРЕ И АВТОРИТЕТАХ))
Арий Теко
Нерідко чую запитання: «Як Ви вважаєте, невже вірш чистий з точки зору віршованої техніки, але написаний ні про що, без душі, без думки, банально, - краще ніж текст художньо сильний, витончений, яскравий, але з деякими технічними вадами?» Завжди відповідаю однаково: "І те, і інше - лайно ... тільки різносортне. На питання: "Що краще? "- відповісти не можу, бо не розбираюся у сортах лайна".

Том де Кэт
Звичайно, і я на деякі зразки поетичної творчості дивлюся без захвату, та все ж більш полюбляю морські, ніж асенізаторські аналогії. Кажімо, йдеш ти берегом моря, під ногами – пісок, мушлі, камінчики... А між звичайними камінчиками й бурштинові трапляються. І не обов'язково прозорі, як скло. Часом з бульбашками повітря, чи з чим іншим. Неідеально, але ж бувають і цікаві...

Г. Дегтярёв
Серьёзный дядя - это Пушкин с "музыкой" и т.д.? Несерьёзный дядя, будем последовательными. Без божков. Сачканул, значит, сачканул.
И опять же всё из той же серии - из серии пояснений поэтов поэтам. Не буду я, читатель, в магазине "кивать" на Пушкина… Это вопрос уровня качества речи и стихосложения. "Теория", подводящая "науку" под хреновое стихосложение, всегда найдётся.
…Теперь относительно "що, греблі рве". Вероятно думаете, что я не указал бы на это "классику"? Это у нас уже заместители Бога на земле?
… Я лично предпочитаю попыхтеть и избежать словесного бардака изначально. По крайней мере, не делать его сознательно.

ЭТО БЫЛО ТО, ЧТО НАПИСАНО ПЕРОМ…
А ТЕПЕРЬ КОММЕНТАРИЙ ОТ СЕБЯ ЛЮБИМОЙ))

Всё обозначу коротеньким словом ИМХО)
Прав был тот, кто сказал, что для одного стакан наполовину пуст, а для другого наполовину полон. Кто-то ищет в чужих стихах «лайно», а кто-то «бурштинові камінчики», а кому-то и классики не авторитет))
Двойные стандарты?
Неееет)
Цесарю- цесарево, а слесарю – слесарево, а проще говоря в чужом глазу соринка видна, а в своём и бревна не заметишь.
Я ещё могу понять Геннадия – создал человек свою теорию (о её правильности или нет судить не буду. Знаний в этой области маловато) и неукоснительно ей следует, то бишь бесконечно и в упоении рихтует свои произведения. Что тут скажешь молодчина, браво последовательности человека.
Чего не скажешь о другом моём критике)
Не понятен один момент: Почему человек, обладающий столь глубокими системными лингвистическими знаниями, знаниями в теории стихосложения и так щедро и искренне делящийся этими знаниями с авторами-халтурщиками на их страницах, не правит свои собственные стихи тридцатилетней давности, время-то было))), а обозначает их: «ранние» или «первые стихи» либо же соответствующей историей…
Хых, темень я беспросветная: «…чтобы не исказить поэтический портрет автора тех лет»
ДА и на замечания в теперешних стихах, вальяжно так: «…Мучиться над заменой не буду, но в фокусе внимания оставлю. Если само в голову придёт что-то иное – использую»
Видимо всё же: Quod licet Iovi (Jovi) non licet bovi,
Давать советы легко, следовать им…)
И как-то невольно возникает мысль: Что хуже не имея “системных знаний» допускать ошибки, пытаться по мере того, как чём-то разобрался их править и совершенствоваться в написании текстов, а это путь нелёгкий и долгий, особенно для авторов, которые по образованию далеки от лингвистики и филологии, при этом ещё успевать жить обычной жизнью, с её проблемами и заботами или имея знания - отмахиваться от замечаний с видом превосходства от «багажа» этих знаний? Вопрос не из лёгких))
Хотя отмазки отличные. Беру на заметку - и сделавшего замечание не послал на йух и лицо сохранил, но и пальцем не пошевелил)
Через тридцать лет, если проживу, обозначу все свои теперешние стихи, как ранние и буду так же, с умным видом, «искренне» помогать (читать - чмырить) поэтов-халтурщиков)). Думаю, что тридцатника мне хватит, чтобы привести в порядок свои «не системные знания» в стихосложении и написать более трёх десятков стихов))
И на всякий случай: Я не против критики, я против хамства и двуличия под маской интеллигентности и искренней помощи, поэтому мне ближе всего позиция Тома де Кэта: «…Я формальну ситуацію (авторці) розповів. А далі вже її воля: чи залишить цей наголос (може, позначивши його як авторський), чи перепише рядок інакше...»
А теперь - можно бросать в меня камнями всем тем, кто хочет, хоть однажды получить великоречивую рецензию от мастера поэтического слова и непревзойдённого критика (образ собирательный). Смелее)) Сама когда-то мечтала хотя бы об одной) Перестала – получаю чаще всех бесплатно и публично, даже с хвалебной ответочкой на страничку ходить не надо)… но подсказочку могу дать)
Напишите критику пару замечаний по его творчеству, обоснуйте, подтверждая правильность ссылочками (можно даже в личку)… и дай вам Бог оказаться правым) Ваше творчество проштудируют до последней запятой)) бесплатнооооооооо и очень тщательнооооооо!!!!!! И чем интереснее будут становиться ваши стихи для читателя, тем чаще будут приходить критики.

Явился критик – это минус?
Ну, что Вы, право! Этоооо плюююююс!!!

Так что - я премного благодарна, всем моим дорогим и глубокоуважаемым Критикам! Помогайте мне стать умнее, а моим стихам совершеннее. Но помните: Всё, что мы говорим о других людях – лучше всего говорит о нас самих))





2016-10-10 22:19:33
По-українськи мелодійно, Ніко, в народному дусі, образно, цікаво.
Всіх благ.
2016-10-03 15:04:55
Дякую, Оксаночко.
Ви питали якого року випуску книга? 2005. Том правильно назвав автора. Прочитала з цікавістю, як казку. Не думаю, що автор ставив перед собою такі цілі, як навернення на язичництво,то просто міфи та легенди, то до них так потрібно і ставитись, як до казок, мені так здається)
2016-10-03 21:34:13
Дякую.
2016-10-04 00:36:22
Ника, тут к тебе не пробиться. Столько написано... Пока читал комменты, утратил ощущения от твоего стиха. Пришлось возвращаться. Впечатление - легко ложится на музыку. Я присел за клавиши и чуть-чуть поимпровизировал - хорошая украинская песня может получиться, если с умом подойти.
2016-10-01 21:44:19
Эх, Олесь, а я вот так и не научилась пальчиками по клавишам отплясывать Хотя в музыкалку ходила совсем чуть-чуть.
Спасибо тебе
2016-10-03 21:25:04
Смачних шуликів, Ніка! І зерняток багато - і півникові, і тобі! :)))
2016-10-01 21:02:49
Борь, я бы и тебя с удовольствием угостила
2016-10-03 21:22:20
2016-10-03 22:31:39
Очень красиво, тепло и по-домашнему чувствуешь, какой-то уют.Так и хочеться сходить в сад за яблочком.
2016-10-01 14:11:19
Благодарю,Жанна.
Октябрь так пахнет антоновкой)
2016-10-03 21:17:32
лепота! в норку!
как тут интересно у тебя, Никуш!
2016-09-30 23:53:04
Аха, Вер, сама удивляюсь. Прямо "Много шума из ничего"
Спасибо, что заглянула, мне приятно
2016-10-03 21:20:59
Стихотворение красивое, спору нет! Но особенно понравилась дискуссия по поводу украинской грамматики... )))
2016-09-30 22:34:40
Скажи,Тань) дискутировать мы умеем
2016-09-30 22:40:27
Знаешь, когда редактирую научные(!) статьи, я везде меняю "що" на "який", если речь идёт о людях, потому как того требует "начальство"... А, как оказалось, начальник тоже не ВСИГДА ПРАФФ бывает!
2016-09-30 22:48:25
Токо ему об энтом не говори)
2016-09-30 22:53:25
Ни в коем разе!!! Я его просто пошлю на... твою страничку! Пускай всё это почитает на досуге...
2016-09-30 23:00:32
татьяна из киева: "Знаешь, когда редактирую научные(!) статьи, я везде меняю "що" на "який", если речь идёт о людях, потому как того требует "начальство"... А, как оказалось, начальник тоже не ВСИГДА ПРАФФ бывает! "
_*_
А что, - таки требует? Нет, определённо не всяк начальник бывает дурак…
Таня, Вы, ИМХО, будете разумно предусмотрительны молчаливо продолжая быть послушной требованиям Вашего начальника. Ибо приняв рекомендуемое Вами направление и посетив рекомендуемую станицу, он может вполне обосновано, направившую его сюда сотрудницу послать в… весьма авторитетную справочную службу русского языка РАН, познакомиться с утверждением, которое регулирует вопрос употребления "что" и "который", - трактуя несколько иначе, чем предложено на упомянутой странице.
Скажу честно: это было для меня новацией:
"Слово "что" вместо слова "который" используется в РАЗГОВОРНОЙ РЕЧИ, ПРОСТОРЕЧИИ, а также ОРИЕНТИРОВАННЫХ НА ЭТИ СФЕРЫ ЯЗЫКА жанрах письменной, особенно стихотворной речи".
То же самое, практически слово в слово (не знаю, кто у кого позаимствовал) на украинском языке можно встретить в пособии ”Українська мова” Київ, вид. ”Софія” 1979 р.
"В розмовній мові, просторіччі, а також ОРІЄНТОВАНИХ НА ЦІ СФЕРИ МОВИ жанрах письмової, особливо віршованої мови" може вживатися слово "що" замість слів "який", "котрий"".
Всё-таки, Таня, научные статьи, как предмет Ваших забот, вряд ли попадают под какой-либо из вышеприведенных признаков, нормативно квалифицирующих употребление слова "что" ("що".
Иными словами, полагаю, что весьма непросто будет убедить начальника, что научная статья – это письменная форма, ориентированная на разговорную речь или на просторечие.
Но Ваш посыл о том то, что ”начальник не всегда прав”, - однозначен. А Ваш начальник, действительно, считает себя всегда правым? А то у нас на работе кабинетный планктон сам, скорее всего по собственной недолугости, возвёл начальника в статус непогрешимого (безо всяких на то его посягательств), а теперь сами же героически борются с этой его "непогрешимостью".
Берегите начальников, Таня.
2016-10-03 19:18:39
Беречь везде, беречь всегда
До дней последних донца!
Нам без начальства, ой, беда...
Они - наш свет в оконце!!!
2016-10-03 22:22:27
Опечатка: ОНО!
2016-10-03 22:23:48
Ох, Ника, твой невеличкий стих такому грандиозному "разбору полётов" подвергся, что скоро ты уже сможешь, наверное, издать отдельный многотомник из комментариев! И назвать его "Та, що марить спокоєм...".
2016-10-03 23:28:12
Тетянко, я тебе обожнюю за твій гумор)
Ну,так я щасливиця стільки уваги та доброзичливості, що в мене вже голова обертом)
Та ...покой нам только снится...(С)
2016-10-03 23:38:51
А ведь ты таки права. Раз столько внимания - значит, людям ты НЕБЕЗРАЗЛИЧНА! Уже одно это - дорогого стоит...
2016-10-03 23:45:23
Блин, Тань!
Для одной женщины это слишком много - умная, красивая, отменное чувство юмора и в придачу ещё и мудрая...
Была бы мужчиной расшиблась бы в лепёшку, чтобы тебя завоевать!
2016-10-03 23:50:12
Ты это о ком сейчас, Ник? Не о себе ли часом?! Хотя... Портал в таких дамах, чей портрет ты сейчас описала, слава Богу, недостатка пока, вроде, не испытывает! Или, скажешь, я не права?
2016-10-04 00:00:29
Ты права, есть и умные, и красивые, и с ЧЮ... но таких, чтобы всё вместе - только ты!
Спокойной ночи и сладких снов, Танюш
2016-10-04 00:05:38
Таких, бесспорно, в мире НЕТ!
Взгляну на свой портрет - О Боже,
Подобных мне не видел свет!
НУ, НЕТ ТАКИХ!! И быть не может...

И тебе - самых сладких!
2016-10-04 00:23:04
І що б там хто не говорив, а вірш чудовий, бо гріє душу...Дякую...
2016-09-30 22:30:42
Благодарю сердечно, Надежда
2016-09-30 22:39:17
Да отточит свое мастерство поэтесса в сочинении віршів на мові.Главное это талант, а его невозможно потерять.Пишите ,Ника, удачи!
2016-09-30 20:29:51
Спасибо огроооооооооомное, Валерий
2016-09-30 21:49:16
Ніко, чарівний вірш! Піду яблучко погризу)
2016-09-29 22:47:48
Лен, нет слов у меня... спасибо за все ссылки и за время, которое ты потратила на поиски примеров
2016-09-30 21:48:16
Да просто не думала, что придется доказывать очевидное :-) Завелась :-)
2016-09-30 23:52:33
Здравствуйте. Есть несколько техзамечаний:

"Я та, що марить" - Я та, хто марить.
"Чекають Спаса яблука, у хату, щоб потрапити." - Спасу. Перед "щоб" зпт не нужна.
"із дідового вулика." - морщусь, "ізкання" больно па-руськи.
"Най будуть ниви рясними та зернятко у півника." - а хоть бы кто указал на очепятку! Читатели... "ЗЕрнятко" типа можно, но большая часть народу прочтёт "зернЯтко" и будет долго о чём-то думать. "зернятко у півника" - очень слабенькая затычка по семантике.

Строки с аритмией, связанной с пиррихием в начале строки:
"Червонобокі яблука вночі у трави падають"
"І дозрівають зернятка у яблуневій м’якоті -"

Рифмы приблизительные, не впечатлили.
2016-09-29 21:04:24
Здравствуй, Гена.)
С чем-то соглашусь с чем-то нет)
"Я та, що марить" - Я та, хто марить.
А как же "та, что грезит..." у Джека Лондона? Но подумаю... что в в значении "которая", а не "кто"
Спаса/Спасу - согласна поправлю
"із дідового вулика." - морщусь, "ізкання" больно па-руськи. В українському правописі чергуються
з - із - зі(зо) в залежності від того які голосні чи приголосні їм передують, або вживаються після них.
Где в слове зернятко опечатка? Це слово з дублетним наголосом. Чув про такий?
Ну, о пиррихиях не будем у тебя к ним особое отношение, а у меня традиционное, как у большинства)) то же и с рифмами)
И спасибо, что заглянул и покритиковал, было интересно и полезно.

2016-09-29 21:36:14
- Я тебе приб"ю, якщо хоть щось виправиш)))

ЗЫ: таки: "Чекають Спаса..."
2016-09-29 21:46:36
) Йой, що робить? бить чи не бить?
2016-09-29 21:48:48
"Купатись чи не купатись? Блядські ці питання зайобують. То може, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляєм хуярити, аж поки за буями в очах не потемніє? Ну а згодом? Про наслідки можливі не подумать? Один лиш тільки раз і вже крадеться піздець з своєю усмішкою хижой. Простуда, геморой, чіряк на сраці, запльована підлога, лікарі, від шприца гематоми і могила... На ній брудна Офелія вонюча та купка маргаріток, а під нею лежить той фраєр, що любив купатись. Такіє варіанти єбав я в рот і в носа. (Гамлєт харка у море і його дрючком пиздячить.)" (с) Лесь Подерв'янський|Гамлєт, або Феномен датського кацапізма.
2016-09-29 21:54:34
Ого
Оце перли... піду чогось хильну, шоб не втопитись)
2016-09-29 21:58:48
Гено... шестеро (ШЕСТЕРО !!!) людей забрало цей вірш у свою скарбничку. Про що це говорить ?))
2016-09-29 22:03:41
А что от этого запятые появляются? Или "най" может исправится? Какая проблема, дружище? Почитайте правила публикации рецензий.
2016-09-29 22:13:32
все о"к... все правильно...

2016-09-29 22:18:00
Нике. Я не знаю, чего там Лондон писал. На самом-то деле не Лондон, а переводчик (!), но говорят грамотные люди о людях "кто", а не "что".
По поводу "ізкання". Неужели думаешь, что я не знаю правила? Я не о правиле, а "русском духе" в речи.
Очепятка в слове "най" в этой строке. О зернятке писал - это не фатально, есть два ударения, но и не блеск.
2016-09-29 22:28:39
приєднуюсь до Крука НЕ ТРЕБА НІЧОГО ВИПРАВЛЯТИ. Крім Спасу. "Я та, ЩО марить жовтнями" - саме так. "Та, которая..." - переклад
2016-09-29 22:32:29
ой, я зараз сторінку поміняю
2016-09-29 22:33:02
Я лишь высказал мнение.
2016-09-29 22:34:27
Оленко, не потрібно міняти Спаса)))
2016-09-29 22:35:01
Най - чудово. НЕ ТРЕБА ЧІПАТИ ЙОГО.
2016-09-29 22:35:57
Та, которая - та, котра. Ну так, на всякий случай...
2016-09-29 22:36:25
за Спас нічого не скажу напевне. ТОДІ ВЗАГАЛІ НІЧОГО НЕ ТРЕБА ЧІПАТИ. Ну може кому перед "щоб" Але "та, що марить..." - САМЕ ТЕ!!!
2016-09-29 22:37:37
Ген, ну я же не претендую на лавры великого поэта, яне волшебник и только учусь,а значит ошибаюсь. Русский дух мне трудно изжить из строк,я же не учила украинского в школе, учу сейчас и благодарна всем, кто мне в этом помогает , а значит и тебе тоже.
2016-09-29 22:38:09
в скарбничку
2016-09-29 22:38:23
О-о... Елене Макарчук. Жду с нетерпением интерпретации строки: "Най будуть ниви рясними..."
Ну, я уж тут молчу о резком несоответствии объектов - тучные нивы и зёрнышко у петушка. Но это личное, пусть. А то ещё и из-за этого буря будет.
2016-09-29 22:38:57
угу))) я всіх вас люблю)))
2016-09-29 22:39:05
Та, которая - та, що
2016-09-29 22:39:19
Ника, а кто грамотей? Я ж тоже жил в СССР. На то и коллективный разум тут. Что касается "Спаса" - тоже из серии русскага духа. Спорить, конечно, не буду. Не мой текст.
2016-09-29 22:41:31
Най буде тобі щастя на Спаса, Гено !)))
2016-09-29 22:42:49
Елена:
кто-что -> хто-що.
Это мне в школе точно вдолбили. Та же точно ситуация и в русском. Безграмотно говорить "женщина, что рождена в июле".
2016-09-29 22:43:17
Рябята, Вы заставили мои мозги шевелиться, а это здорово, я обо всём подумаю и... может,что и придумаю)
2016-09-29 22:45:47
Михаилу:
На Спаса щастя мені не буде - правильно! Но при этом "я чекаю Спасу". Если не па-руськи. Разные вопросы: коли? що?
2016-09-29 22:46:44
А хто тут у нас - Михаил ?)))
2016-09-29 22:48:49
А шо, "Конкурси" тоже "най" не видят? Как же с тем, что "ничего не надо исправлять"?
2016-09-29 22:49:31
Извиняюсь, показалось, что "Михаил Крук". Напутал что-то.
2016-09-29 22:50:43
Блін, Гено... "Спаса" - то "Спаса" (а - не "Спасу", "Най" - то є "Хай"... Просто - повір мені)))
2016-09-29 22:52:47
Немає чого? - Порятунку. Ну, оно, конечно, можно и "порятунка", эт кому как...
Чекаю чого? Світанку.
Ну, идея понятна...
2016-09-29 22:57:14
Гено, тут ти правий... але...
...свято має канонічеу назву: "Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа" - так що... вибач !
2016-09-29 23:04:28
Конкурсы "най" видят и конкурсам "най" нравится Пикантненько так
2016-09-29 23:04:36
Генннадий, "той, ЩО греблі рве" - классики не указ?
2016-09-29 23:06:52
извините - 3 "н". "та, що говорить з привидами", "той, що танцює з вовками" - ПОВНО
2016-09-29 23:07:36
що - ПРАВИЛЬНО
2016-09-29 23:08:05
О, уже поповские книжки, написанные в Москве "особами духовного звания", в ход пошли...
Теперь относительно "що, греблі рве". Вероятно думаете, что я не указал бы на это "классику"? Это у нас уже заместители Бога на земле? Кроме того, зачем огрызок цитаты? О чём речь? Кто там или что там "греблю рве"?
2016-09-29 23:11:19
Гено, мені - пофіг... я - так відчуваю)
Інше питання, що автора, я - жадаю, а тебе - ні...
2016-09-29 23:15:46
Той, що греблю рве - это не огрызок Это ЛГ "Лісової пісні".... Та, що рождена в июле - ошибка. Та, що народжена в липні - ПРАВИЛЬНО. Кого хош спросите
2016-09-29 23:18:02
Ага, догадался кто классик. И что, полагаете, что грамотно только лишь потому, что классик из обоймы? Боюсь, "простыня" для классика была б не меньше, чем тут у любого. Может ещё классика процитировать?
Котляревський: "Енеїда", первый же катрен:

Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятійший од всіх бурлак.
Но греки, як спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він взявши торбу тягу дав;
Забравши деяких троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
П'ятами з Трої накивав.

Тот вариант, который Вы вероятно читали в школе, порецензировали на предмет синдрома датского кацапизма.

Вот ещё классик:

Шевченко: "Заповіт"

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу... отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися... а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

И опять же в школе висит "не совсем этот вариант". Попробуйте догадаться почему.
2016-09-29 23:18:39
"Та, що говорить з привидами" - сериал. На счёт Спаса - не хочу спорить. А и У в конце - одно из тяжелейших правил в украинском языке . Но могу прогуглить
2016-09-29 23:19:44
Давайте закончим этот нелепый спор насчёт "той, що". Не просто неграмотно, но и некультурно говорить о человеке "що". Это личность, живой. Как кто говорит - мне лично начхать. Разбирайтесь с этим сами.
2016-09-29 23:20:41
Той, що пройшов крізь вогонь - украинский фильм. Да много!
2016-09-29 23:20:48
в украинском языке в данном случае говорят ЩО Леся Украинка КРУГОМ опечатку сделала о своём ЛГ?
2016-09-29 23:22:38
називний Спас
родовий Спа́са
давальний Спа́сові, Спа́су
знахідний Спа́са
орудний Спа́сом
місцевий на/у Спа́сові, Спа́сі
кличний Спа́се
2016-09-29 23:24:56
Мне нечего добавить. Сериалы в переводе современных троечниц-титровщиц - это то самое оно. ПОЗДРАВЛЯЮ! Более не о чем, пошли по кругу. Единственное, я тут много добавил, как бы не пропустили чего.
2016-09-29 23:24:57
Леся Украинка - не сериал. Культовый фильи об украинском лётчике - не сериал
2016-09-29 23:32:01
Я плачу, бо немає порятунка
від рева мого жадібного шлунка,
ще зовсім трішки почекаю Спаса,
але поп'ю хоть щось, хоча би кваса...

Рыгать хочется от собственного суржика...
2016-09-29 23:37:07
Я возьму, как читатель, вот такой сборничек с перлами... и просто его положу назад. Не смотря на то, что в нагрузку там будет три словаря, кассета с культовым сериалом и пару томов классиков. Пищеварение дороже. Вы не понимаете, что речь идёт о красоте и академичности речи? Я об этом. Мне нет даже нужды проверять в справочниках.
Тема весьма хорошо обсуждалась недавно в АП Художник с Оксаной Федишин. Чтоб сюда это всё не переезжало, рекомендую.
2016-09-29 23:41:30
Я плачу, бо немає порятункУ
від рева мого жадібного шлункУ,
ще, зовсім трішки, почекаю Спаса,
але поп'ю, хоть щось, хоча би квасУ...
2016-09-29 23:41:56
Я плачу, бо немає порятункУ
від рева мого жадібного шлунка,
ще, зовсім трішки, почекаю Спаса,
але поп'ю, хоть щось, хоча би квасУ...

теж - нічого)) помилкою не буде)))
2016-09-29 23:47:14
Геннадий, я думал, что Вы мужчина, а Вы гадите по тихому на другие проекты?
2016-09-29 23:55:45
У, уже пошли и другие проблемы. Рецки писать - это гадить? Или фонетику слов обсуждать? Или проблемы с гениальностью начались? Жаль, ожидал иного.
2016-09-30 00:04:41
Крук, я точно рифмую, так что не мой текст, а Ваш.
А я пока продолжу:

Рахую, що не вмру я до світанка,
є в мене в холодильнику сметанка.

ПЕРЛ!
2016-09-30 00:06:44
Ви б, краще, Гено, вмерли б до світанку
Бо дуже вже захтілося сметанки...
2016-09-30 00:11:29
Я ж говорил, что это не мой уровень точности рифмования, так что не впечатлит. Да и "не хтю", то есть "не хочу" тут уже просто развлекаться экспромтами-суррогатами. Сметанку я уже съел, Спас меня никаким боком не парит, так что с питанием без проблем было.
2016-09-30 00:17:49
ЯКИЙ , ЩО , КОТРИЙ
який – котрий – що
Далеко не всі знають, коли треба
ставити той чи той займенник із
цих трьох. Тож запам’ятайте. Який
уживається в запитаннях, де
йдеться про якість чи властивість
кого-, чого-небудь або про дату
певної події. “Який же він собою?
Силач? Борець? Шибайголова? –
Звичайнісінький собі чоловік, –
відповів Блаженко, хмурячись, –
такий, як би й я” (Олесь Гончар),
“У якому ж році народився
Мономахів онук?” (з газети).
Котрий – який саме за ліком? “В
котрому вікні він сидів? – знов
спитав Микола” (Іван Нечуй-
Левицький). Один з кількох;
якийсь. “Треба ж усе те оберігати,
щоб у такій метушні хтось... не
поцупив котрої сулії” (Василь
Кучер).
Який і котрий виступають як
сполучні слова у
складнопідрядних реченнях і є
синонімами займенника що. Але
котрий у цій ролі вживається
рідше, бо поєднується переважно
з лексемами, що позначають
відтінки часу або виділяють щось
чи когось. Котра година? “Ой
нещаслива та дівчинонька, котра
любить козака” (народна пісня).
Не можна поділяти думку тих, хто
вважає, ніби що стосується лише
предметів, а який – тільки людей.
Адже ні усне мовлення, ні
художня література не дають
жодних підстав для таких
тверджень. І що, і який, і котрий
приєднують підрядні речення
незалежно від категорії живого й
неживого: “Вона, що носила у
серці велике горе.., бачила тільки
своїх синів, про них
говорила” (Михайло
Коцюбинський), “Дерево, що його
зламала буря, розпиляли на
дрова” (з газети); “Обоє глянули
на похилу хату, яку срібним
вінцем завершувало засніжене
вікно” (Михайло Стельмах);
“Онисько... у своєму довгому
кожусі, котрий трохи не
волочився по землі, смішив
дівчат” (Панас Мирний).

Могу ссылку кинуть.
2016-09-30 00:24:52
ні про що...

ЗЫ: Гено - восьмеро !!! До речі, в тебе є, хоч один твір з таким результатом ?)))
2016-09-30 00:29:02
Мне хватило в тексте "разъяснения" "уживається". Но коммент.
Тут просто надо дождаться, пока кто-нибудь скажет где-нибудь: "Милочка, я Вам не "што", а "хто". И всё сразу станет на свои места.
Перлы классиков приводил и здесь, а общие рассуждения были там, в полемике в АП Художник.
2016-09-30 00:38:07
Влізу з приводу "Спаса" й "Спасу". Таки вірно "Спасу", бо мова йде про свято (іменник, родовий відмінок, НЕ істота). "Спаса" – то про самого Спасителя (іменник, родовий відмінок, істота).

Відносно словосполучень "та, що марить"/"та, хто марить" маємо конфлікт у плані референтних груп ( https://uk.wikipedia.org/wiki/Референтні_групи ). Авторка (і я) відносимо до зразків того, як треба говорити українською, Лесю Українку (позитивна референтна група). Геннадий Дегтярёв відносить наведені приклади з творчості класика у негативну референтну групу – вони для нього не є зразком. Себе не переробиш...
2016-09-30 01:30:32
Елена Макарчук}}} ЯКИЙ , ЩО , КОТРИЙ {...}

Ви дали прекрасне роз'яснення! Киньте, будьте ласкаві, посилання.
2016-09-30 01:39:56
slovopedia.org.ua/30/53423/26058.html
2016-09-30 06:43:41
щодо Спаса не наполягала. Але "та, що" - це точно
2016-09-30 06:44:38
Дійоти, свято називається "Спаса", а не "Спас"))
ЯКІ, В БІСА, ВІДМІНКИ ???)))
2016-09-30 13:00:22
А тут всё стараются. Так и хочется спросить у "той, що": Вы "хто" или Вы "що"?
Елена, Вы так и не поняли, что это называется бескультурной речью в отношении, минимум, некоего человека, о котором говорят.
2016-09-30 14:32:14
Похоже, я зря написал рецку, да, Ника? Ну что ж, похоже, нет смысла переводить столько времени впредь.
2016-09-30 14:37:29
Крук просто обязан издать словарь матюгов.... я больше половины не поняла чё сказал )
2016-09-30 14:46:31
Жанна, это Лесь Педеревянский. Пьесы. Под пиво рекомендую, и даже очень, но только под пиво. На литературном портале, уверен, сим творениям не место.
2016-09-30 15:09:31
Геннадий, я не зна такого автора ) я жиж не оч образованная
2016-09-30 15:21:57
Это не "автор". Это просто приколист. Им написан и озвучен ряд пьес, там суржик, мат. Жанр - трэшевая пародия. Но очень смешно. В сети легко найти и скачать.
2016-09-30 15:25:04
Геннадий, не обещаю..... но может и поищу.... хотя маловероятно ....
2016-09-30 15:30:54
Моё любимое у него "Дох.. масла". Это что-то. О совке, который в 90-х носился по городу в тщетной попытке купить кусок масла.
2016-09-30 15:36:53
Комментарии к замечанием.

Здравствуйте. Есть несколько техзамечаний:

Г.Д. "Я та, що марить" - Я та, хто марить.
_*_
Здесь нельзя не согласиться одушевлённому субъекту соответствует «хто», неодушевлённому – «що», даже невзирая на то, что в переводе с Дж. Лондона было иначе.
___***___
Г.Д. "Чекають Спаса яблука, у хату, щоб потрапити." - Спасу. Перед "щоб" зпт не нужна.
_*_
Действительно, запятую, ИМХО, трудно оправдать с учётом какой-либо её функции: ни грамматической, ни семантической, ни интонационной. Мне кажется, что понимаю причину ошибки. Правило гласит, что придаточные предложения, присоединяемые союзом "для того(,) чтобы" выделяются запятыми. При этом запятая ставится именно перед придаточным предложением, а не перед "щоб" (как мы привыкли думать). В рассматриваемом в стихе случае фраза инвертирована в отличие от обычного порядка изложения и придаточное предложение началось не со слова "щоб" ("яблука, У ХАТУ ЩОБ ПОТРАПИТИ", а с предлога "у".

___***___
Г.Д. "із дідового вулика." - морщусь, "ізкання" больно па-руськи.
_*_
"Із" допустимо. А чтобы успокоиться, - считай, что в русский язык оно попало из украинского.

___***___
Г.Д. "Най будуть ниви рясними та зернятко у півника." - а хоть бы кто указал на очепятку! Читатели...
_*_
Никакой опечатки в слове "най" нет. "Най" = "нехай" (в словарях). Если, что здесь и есть, то это лишь вопрос уместности в данном стихе диалектизма, которым является "най". Мнение: в стихе в целом исполненным чистым литературным языком, - диалектизмы, при всей их яркости и нестандартности, всё-таки, ИМХО, - стилистический сор.

___***___
Г.Д. "ЗЕрнятко" типа можно, но большая часть народу прочтёт "зернЯтко" и будет долго о чём-то думать.
_*_
Стихи пишутся единственно с учётом соответствия лингвистическому канону, но без учёта способности читателя правильно читать (даже если плохо читающих будет большинство).

___***___
Г.Д. "зернятко у півника" - очень слабенькая затычка по семантике.
_*_
Ты хоть сам понял, что сказал? Это тот случай, когда чрезмерная тяга к умному высказыванию приводит к обратному результату.
Пытаюсь перевести замечание на русский, не получается. Комментарий сколь с претензией на заумность столь же лишён всякого смысла. Это что-то типа: «читать хореем», - смысл надо искать в конце Галактики.
По сути. Понятие "семантика" тождественно понятию "смысл".
Понимаю как тряпкой можно заткнуть дырку, понимаю как ненужным слогом можно заткнуть ритмический пробел, но как и что можно заткнуть смыслом ("очень слабенькая затычка по смыслу", - постижимо ли эта абракадабра без двух литров водки?

___***___
Г.Д. Строки с аритмией, связанной с пиррихием в начале строки:
"Червонобокі яблука вночі у трави падають"
"І дозрівають зернятка у яблуневій м’якоті -"
_*_
Ересь относительно "аритмии связанной с пиррихием 1-ой строки" - знает уже вся Украина – без комментариев.

___***__
Г.Д. Рифмы приблизительные, не впечатлили.
_*_
Да... рифмы...
_________***_________

А теперь, пожалуйся, что всё это мерзкий Арий терроризирует ересиарха Гену.
2016-09-30 19:05:25
Причем тут Джек Лондон в переводе??? Арий, при всем моем уважении к Вам: я мало привела ссылок на классиков , на Интернет??? Этого мало??? Та, що марить - и никак иначе. Той, що в скалі сидить впридачу к тому, що греблі рве. Леся Украинка однако
2016-09-30 19:24:04
Спасу или спаса.
Вся беда в том, что свои правила наш критик выдаёт от фонаря. Как вздумалось. И близко не мотивируя своё мнение ссылкой на правило. Ни одно... никогда...
Но с другой стороны разве были бы эти споры на десяток сообщений, если бы оппоненты приводили выдержки из правил?

Спасу или спаса?
Оцениваем родовий відмінок:

відмінок однина
називний Спас
родовий Спа́са
давальний Спа́сові, Спа́су
знахідний Спа́са
орудний Спа́сом
місцевий на/у Спа́сові, Спа́сі
кличний Спа́се

На протяжении всей дискуссии без каких-либо аргументов тупо упирался, а теперь скажет:
"Ну что - Геник тоже ошибается. На то есть коллекивный разум."

Да, есть коллективный разум, - ересь индивидуальна.
2016-09-30 19:25:37
2. Елена Макарчук
Я Лена ссылок не читал. Украинский язык всё-таки не совсем моё. Высказал своё понимание, -допускаю, что оно могло быть ошибочное.
2016-09-30 19:48:14
я та, що марить правильно :-D
2016-09-30 20:02:08
2. Елена Марчук.
Е.М.: "Та, що марить - и никак иначе. "
---
В самом деле "никак не иначе"?
То есть "та, яка марить" или "та, котра марить" по Вашему не употребляемо?

Надо почитать Ваши ссылки, ибо что-то у меня в голове не укладывается. Неужели это ошибочно?
2016-09-30 20:03:38
2. Е. Марчук
Почитал ссылку из Словопедии.
там, действительно предлагается к упортеблению "що" применительно и к одушевлённому.

Однако Ваше: "Та, що марить - и никак иначе." - не совсем корректная императивность (согласно этой же ссылки).
"Який і котрий виступають як сполучні слова у складнопідрядних реченнях і є синонімами займенника що. Але котрий у цій ролі вживається рідше, бо поєднується переважно з лексемами, що позначають відтінки часу або виділяють щось чи когось. Котра година? “Ой нещаслива та дівчинонька, КОТРА ЛЮБИТЬ козака” (народна пісня."

Полезная информация. Спасибо.
2016-09-30 20:40:34
Теперь я после адвокатов. Увы, вообще не поняли о чём я.

"Я та, що марить" - Если человек говорит о себе как о предмете (бревно, стул и пр.), кто ж запретит? Крайне НЕКУЛЬТУРНО так говорить о ком-то, чтобы там какие-то дуры не понаписывали в своих диссертациях.
"Чекають Спаса яблука, у хату, щоб потрапити." - экспромты приведены, лучше не скажу.
"із дідового вулика." - мне па-руськи какось лёгше. Нельзя? МОЖНО! Я как-то говорил, не сложно определить когда украинец пишет по-русски, а русский по-украински".
"Най будуть ниви рясними та зернятко у півника." - я - читатель. Вырыть бог знает откуда какой-то никому неизвестный диалектизм надо было? Да пожалуйста! 99% читателей таки сочтут это опечаткой. Где вы только выкопали это слово? Будет ли возможность пояснять читателю на каждом углу? Нет, не будет, зато понятно лишний раз, что текст написан именно для поэтов, коим потом можно будет пояснять. Забыли, что текст для граждан? Судя по всему, нет, для поэтов, с понтами. То же касается "зЕрнятко". Да, есть в словаре два ударения. Но ведь прочёл же по закону подлости хотя бы я один? А почему? Потому что у 99% читателей предпочтительное ударение в этом слове на "я". Прочтут по аналогии с "малятко", "дівчатко", "янголятко". Вам именно это надо? Да пожалуйста!
Что есть затычка по семантике? Это сложно объяснить, но можно. Это когда резкое несоответствие значимости объектов в операциях. Например: "Велика моя родина, могуча и прекрасна, да и сарай мой в селе тоже в общем-то неплох"

Схемы, "о которых знает вся Украина":
"Я та, що марить жовтнями, хворіє листопадами…"
"Червонобокі яблука вночі у трави падають"
"І дозрівають зернятка у яблуневій м’якоті -"

!!!!-!---!---!--
---!-!---!!!-!--
!--!-!--!--!-!--

Это формально. Даже если я поглотаю ударения, минимум, в чётвертой строке аритмия по отношению к первой (взятой как типичный образец). В третьей ещё как-то, если допустить второе ударение в слове. Это шик? Это слабо.
Так нельзя? ЕЩЁ КАК МОЖНО! МОЖНО ВСЁ! Можно вообще без структурирования по размеру. Я называю это слабым стилем стихосложения, слабым уровнем искусства владения словом. Попробуйте понять разницу между словом "аритмия" и "сбой размера". Может получится.

Рифмы, которые рифмы? Да, точное рифмование - это сложно, уродоваться надо над текстом, пыхтеть при ограниченных возможностях. Нельзя? ЕЩЁ КАК МОЖНО! Можно вовсе не рифмовать. В копилку добавят!!!
2016-09-30 22:04:23
Дорогие мои и уважаемые ребята!

Как приятно, что на поэтическом портале есть такие дискуссии. Дискуссии, которые заставляют авторов заглянуть в словари, пообщаться со своими знакомыми, более компетентными в вопросах грамматики и прочих литературных премудростей. Вот и меня столь жаркая тема заставила полистать словари и пообщаться со своей знакомой (преподаватель украинского языка педагогического университета) Узнала очень много для себя нового.
Обо всём по порядку))
Привожу её объяснения в оригинале за исключением того, что касается лично автора)):
«Іноді у запалі боротьби за культуру мови деякі автори забувають про загальноприйнятні норми і не рекомендують або, навіть, забороняють до вжитку цілком літературне українське слово чи словосполучення, керуючись тільки власними смаками. Це саме той випадок. Випадок, коли кажуть: «що» стосується лише неживих предметів, а  «який» тільки людей, тобто «Приятель, який ходив з нами до лісу, дуже добре знав всі потаємні стежки” і, «Пиріжки, що приготувала сестра, були дуже смачними”.

А між тим ні живе мовлення, ні літературна мова не дають жодних підстав для того. І "що", і "який" приєднують підрядні означальні речення незалежно від категорії живого й неживого: „В усій її позі, у тому кинутому далеко понад людей, що її оточували, погляді було стільки незалежності й зневаги, що здавалось, то сидить... якась королева із тьми середньовіччя, що зараз наказуватиме своїм джурам і челяді” (Б. Антоненко-Давидович); „У садочку вівчаря стрічає Дівчинонька, що його кохає” (М. Юрійчук).
Крім того, спосіб сполучати релятивні (відносні, чи стосункові, а по-рос. "относительные" постпозитивні речення з їхніми головними словом що становить собою одну з найкардинальніших особливостей української народньої й письменницької мови. У таких випадках слово що править за сполучника.
В головному реченні сполучниковому що відповідають іменники, а з прикметників – найчастіше той і такий: той(та), що...; такий(така), що... Звичайно, цих прикметників може й не бути в фразі.
Дуже часто релятивне речення зв’язується з котримось іменником чи його заступником у головному реченні самим-одним що. Це буває тоді, як і без інших додаткових слів (назов особових, напр.) видно, що́ й до чо́го стосується в складній фразі.
Приклади: В кухві тій, що з борошном стояла, уся громада посідала (Л. Глібів). Ото його батько, що приходив з учителем (П. Мирний). Ми ті, щогнулися, як лози (І. Франко). Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала; весни такої не було й не буде, як та, що за вікном цвіла (Л. Українка). Сидять за широким столом, що з чорного дерева (М. Хвильовий). Були такі, що тікали (П. Тичина).
Отже, займенники "що" і "який" цілком рівноправні, тільки треба користуватися ними так, аби уникати тавтологічних побудов на зразок: „При в’їзді в село є щит, що(тут краще який) сповіщає про те, що село засноване понад п’ятсот років тому” (3 газ.). Займенник котрий у ролі сполучного слова вживається далеко рідше, бо поєднується, як правило, зі словами, що позначають відтинки часу (котра година) або виділяють щось чи когось: „Хтозна, котре з них має рацію” (Леся Українка).

Тепер стосовно "з - із - зі(зо)" Ти все вірно пояснила. Вживання залежить від того, які голосні чи приголосні передують та знаходяться після вживаного прийменника. В твоєму випадку попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається сполученням приголосних.

С приводу вживання «най», тобто «нехай». Вважаю у цьому вірші дуже доречним, бо вірш має колоритний народний відтінок, ти вживаєш багато слів з стосовно улюбленого свята українців - Спаса. Тож на мій особистий погляд дуже доречно.
Я почитала відгуки до вірша і суперечки ,тож скажу про Спаса/Спасу таке:
Мені сподобалось, як аргументував автор Крук. Він має рацію – зветься свято Спаса і ні в якому разі не Спас. Тож твої яблука чекають свята Спаса, а не Спасу. До того ж назви осіб, власні імена та прізвища, персоніфіковані предмети та явища в українській мові мають закінчення –а(я) в родовому відмінку ( Дмитра, Василя. Вітра, Мороза. професора, учня ) на відміну від назви речовини, маси, матеріалу, явищ природи (бензину, каменю, льоду, сантиметру, граму, вітру)
Стосовно «зернятко» - дублетний наголос має право на існування, все вірно, особливо в поетичних рядках.
З комою думаю ти і сама дійдеш до ладу."

Ребята. я очень уважаю этого человека и ценю её мнение, как специалиста, поэтому прислушаюсь к её объяснениям.

Ещё раз благодарю всех за неравнодушие и помощь.

И да будут на нашем УПП интересные споры без перехода на личности и лишь по существу замечаний. В спорах рождается истина


2016-09-30 22:05:08
Нет, я ж за. Прекрасные правила. Всё правильно, более того, я знал, что всё "законно" изначально. Одна маленькая проблема, совсем малюсенькая, ну почти ничтожная, тьфу. Это не украинский, суржик, тут "русский дух, тут Русью пахнет". Беру такой сборник на полке, морщусь и кладу на полку...
Научить видимо я тут более ничему не смогу. Все правила известны, все справочники наготове. То есть время переводить ни к чему.
2016-09-30 22:18:29
Любое мнение имеет право быть)
2016-09-30 22:27:24
Я человек прямой и друг тебе при любых обстоятельствах, независимо от рецензий. Потому и говорю прямо. Не удивляет, что я не заглядываю в последнее время с рецензиями? Это не случайность. Я всегда оцениваю перспективы траты времени на рецензии. Я пробовал последние пару раз и понял, что трачу время не нелепые споры о нелепых справочниках или ещё бог знает о чём, а результат всё тот же. В этот раз решил ещё попробовать и пожалел. Я говорю о другом в рецензиях - о совершенстве стихосложения и о красивой речи, а не о допустимости, тем паче не об обосновании убожества. Я не могу научить говорить красивым, академическим языком, держать сильный ритм и прочее. Движения вверх более не наблюдаю.
2016-09-30 22:46:27
Ты мне друг, Гена. Поэтому я подарю тебе свою первую книгу, за которую получу гонорар
2016-09-30 22:51:32
Спасибо, это приятно, очень. Но откажусь. Говорю об этом честно - не стоит на меня переводить экземпляр. Нет, не потому, что стихи плохие или хорошие, а потому, что стихов не читаю вовсе. Я не поэт, и это реально не моя среда. Я читаю ровно в той степени, в какой мне это нужно для анализа и теорий. Учитывая мои планки по технике, меня весьма сложно поразить настолько, чтобы серьёзно привлечь внимание.
2016-09-30 22:59:09
Ты сам себя не знаешь)
Я слушала твоё интервью "У камина" вчера перед сном. Быть и казаться - это разные вещи.
А книжица пригодится - будешь на примерах показывать, как не надо писать. Шучу, а может и нет.
2016-09-30 23:04:43
Я свой самиздат сделать-то никак не могу. И всего-то для одного человека! Более и читать-то некому. Да и тот человек может и прочтёт, а может и нет. И не завтра это будет. Я имею ввиду сделать один экземпляр сыну на память об отце.
А знаешь почему не могу? Слишком часто нахожу то глюки, то недоделки, то вдруг у меня наступает "просветление в мозгах" и я исправляю корявости речи. А ведь на бумаге будет уж нельзя потом исправить. Вот и откладываю всё. Уже было и распечатывал, собирался переплетать. А ныне вижу, что надурил местами в текстах, исправлять пришлось. Собираюсь шестой раз по текстам идти, вылизывать, вычёсывать.
2016-09-30 23:11:21
Ген, был бы рядом огрела бы чем-нибудь тяжёлым

Твой сын в строках будет не борга искать, а чувства и эмоции своего родного человека. Когда однажды ты поймёшь, что любим мы - людей ли, стихи ли, живопись или музыку не за их идеальность и отточенность до безупречных граней, а за эмоции и наслаждение, которые они способны нам подарить, ты поймёшь, что дело не в пиррихиях в начале строки, а в человеке, который стоит за этими строками и который сумел поразить тебя тем, чем не смог поразить самый идеальный стих.
Но каждый сам решает,что оставить своим детям - себя настоящего или себя идеального.
2016-09-30 23:23:29
Нет, этот весь в меня. Уж если он и воспользуется книгой, то лишь для того, чтобы ткнуть кого-то в нос. Мол, смотри, как отец виршеплётствовал - технически вылизано, со связной речью и не о соплях девчонкиных.
Что касается моей настоящести или нет, то это всё я гораздо лучше расписал в статье "Поэзия боргов". Всё настоящее, иное и быть не могло. Ровно в той же степени, как и сыгранное. Противоречия нет. Можно сыграть любую роль, как это делает актёр, но при этом по-настоящему.
2016-09-30 23:29:36
Ты не можешь знать этого наверняка...
Я лишь через 20 лет узнала, что моя дочь ненавидела макароны с томатной подливой, хотя всегда съедала порцию до последней макаронины... лишь потому, чтобы не огорчать маму...
2016-09-30 23:40:30
Ну, в душе я тщу себя надеждой, что не понаписывал за всё это время просто какой-то скучной дури, пусть даже и технически правильной. Полагаю, какие-то мысли всё ж есть и у меня в текстах. Но не все философы в этом мире... Часто яблоки падают от яблони слишком далеко.
Пока я лишь рассчитываю на минимальный результат: "Если тебе, сынок, будут с пеной у рта доказывать, что нечто - гениальная поэзия, ты всегда сможешь хотя бы попробовать показать папину книжку, мол, гляньте как папа рифмоплётствовал."
2016-09-30 23:47:49
Насколько гениально) то,что мы понаписывали решит время и читатель... пусть это даже сын или дочь)
2016-09-30 23:52:18
Вот и ответ - пусть будут хоть технически некорявыми.
2016-10-01 00:03:41
Доброго вечора.
«Дозвольте і мені, панове, річ держать» ©
Все не перечитала, але там де глянула – було неправильно.
«Чекають Спаса» – ну і що саме вони чекають?
Спас – Спаситель
Спас – свято
Спас - порятунок
Так ось: чекають «кого?», чи чекають на «що?», чи чекають «чого»?
По змісту вірша – чекають свято, а не Спасителя.

Ось тут відмінювання – Спас – Спаситель
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ - чекають (кого? що?) Спаса, Спасителя.
Ось тут відмінювання – Спас – свято
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ - чекають (кого? чого?) свята, Спасу.
А якщо чекають на ( кого? що?) – на Спас – незвично, правда? Тому що в народі говорять «Спаса», як про живу істоту.

Ось тут відмінювання – спас – порятунок
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ - чекають (кого? чого?) порятунку, спасу.

============
Це означає, що сплутали родовий і знахідний відмінки.
2016-10-01 00:08:42
Вот и я говорю, Оксана. Есть "можно", а есть "красиво и по-украински":
чекаю порятунку, чекаю до ранку, чекаю Спасу
2016-10-01 00:18:07
«Той, що греблі рве», «Той, що в скалі сидить" - чиї герої? Хто пам`ятає?
2016-10-01 21:00:22
«Той, що греблі рве», «Той, що в скалі
сидить" - чиї герої? Хто пам`ятає? - Я пам'ятаю. "Лісова пісня" Лесі Українки
2016-10-01 21:17:05
Отож.
2016-10-01 21:34:29
Прочитал заветы "знакомого преподавателя украинского языка"...
И кто остался в дураках? Читатели? Авторы? Дискутирующие? Или тот, кто всех вокруг себя рядил в дурни?

2016-10-01 21:57:03
Добрий день, Оксаночко.

Дякую Вам за дуже корисні посилання.
Мабуть я була у своєму вірші менш переконлива, ніж коли розмовляла з Ольгою Петрівною по телефону і не змогла донести до читача, кого чи що мала на увазі. Перше, що Вона у мене спитала, що я маю на увазі свято Спаса чи самого Спаса? Напередодні написання вірша мені до рук потрапила цікава книжка «Міфи та легенди давньої України» Там дуже цікаво описувалися народні звичаї під час Спасівки та походження цих свят ще до Християнства. Як сплелися стародавні звичаї з християнськими, коли свято отримало назву «Свято Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа» чи Свято Спаса, хоча в народі кажуть просто Спас . Коли наші пращури ще вірили в Перуна та покровителя врожаю Спаса, коли плели обжинкові (спасові) вінки, вплітаючи до них мак на честь бога Маковія, зозулинні черевички та житні колоски, перев`язуючи вінки стрічками, робили «спасову бороду» чи, як її ще називали, «людська доля» та вшановували нею щедру ниву та Спаса,запрошували до столу Житника, пригощаючи його та гостей смаколиками з медом та яблуками, які не куштували та не заносили до обійстя до приходу Спаса. Тож у своєму вірші я мала на Увазі не свято Спаса, а самого Спаса, покровителя врожаю.Про що і написала Ольга Петрівна, що у родовому відмінку власні імена та імена осіб мають закінчення «а((я)», тобто Спаса (Дмитра, Василя, Вітра, Мороза). Тому з відмінком все в порядку. Яблука чекають кого - Спаса?
Звичаї українців пов’язані з традиційним світоглядом, який складався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак дохристиянських вірувань. Тому Ви праві, коли кажете, що в народі кажуть про свято Спас, як про живу істоту Спаса, то відголосок стародавнього покровителя врожаю.
І коли в народі кажуть: «Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас» навряд чи можна точно визначити мається нв увазі свято Спаса, чи той стародавній бог Спас)
Ще раз дуже дякую Вам за посилання на цікавий сайт. Він мені буде дуже в нагоді, коли я ще спробую писати вірші українською.

З незмінною повагою до Вас.

2016-10-02 07:53:24
Та па-руськи это, как Вы не поймёте? Никто не говорит, что нельзя. Всё можно. В поповских книжках, написанных МПЦ в Москве, всё можно. Там соответствующие "переводчики" сидели - особы духовного звания. Этими мелочами украинский текст и превращается в суржик, достаточно пары капель в бочку мёду (МЁДУ!)
2016-10-02 10:37:10
2. Оксана Васильевна
Здравствуйте,
Сайтом на который сослались Вы пользуюсь давно, но видать освоил его не до конца.

По крайней мере, не знаю как найти разные варианты одного и того же слова как в Вашем случае Вы отыскали "Спас - Спаситель" и "Спас - порятунок".

О.Ф.: "Ось тут відмінювання – Спас – Спаситель
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ - чекають (кого? що?) Спаса, Спасителя.
Ось тут відмінювання – Спас – свято
http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ - чекають (кого? чого?) свята, Спасу."

При работе с Вашими ссылками получается иное…
Предлагаемые Вами ссылки (Спас-Спаситель и Спас-свято) дают лишь одно и то же поисковое окно. И при введении в поисковик этого окна слова "Спас" предлагается лишь вариант: Спас - Спаситель, Иисус Христос (и в этом случае предлагается лишь одно окончание: СпасА).

В связи с этим вопрос и просьба к Вам:
Подскажите, пжлст, что (какое слово) Вы вводили в поисковое окно, чтобы оно выдало "Спас-порятунок"? В противном случае читатель не может удостовериться, что в родительном падеже вариант "СпасУ" существует в природе.
С ув.

2016-10-02 10:58:45
Ой, лишенько, нема СПАСУ від ваших суперечок!
2016-10-02 13:06:54
Дякую, Ботуров, за підтримку.
Арію:
Пишу по телефону, тому коротко.
Користуюся сайтом так: вводжу слово "спас". А зліва - колонка з словами (три слова "Спас". Натискаю на кожне - вибиває в дужках їхнє значення - і звіряю наголос. ))) Я його використовую для наголосів. Але можна звірити й відмінок.
2016-10-02 14:28:17
Ніко, дякую за інформацію. Не знала, що в язичництві був Спас. Знала, що язичнцтво змішали з християнством, щоб зберегти традиції, і получилися ось такі свята.
Якщо ви мали на увазі те, що пояснили, то написали правильно.
Далеко мені тягнути аж до вірша, щоб звірити, щоб написане не втекло.
С-ма мого телефону сама слова міняє. Писати трудно.
2016-10-02 14:43:19
Дякую, Оксано Василівно!
Арій був неуважний. Завжди вводив слово й відразу дивився на праву колонку, оминаючи ліву.
Моя шана!
2016-10-02 17:19:56
Ніко, не заперечую, але хочу поділитися своїми емоціями від прочитаного. Була здивована, адже чомусь мені ніколи раніше не доводилося зустрічати в міфічній л-рі персонажа Спаса. Тому тепер складається враження, що філософи спеціально підготовлюють людську свідомість, щоб повернути легким методом народ в язичництво, перевівши увагу з Біблійних дійств і персонажів на язичницькі....
2016-10-02 22:32:32
"Міфи та легенди давньої України", Войтович Валерій
Можна завантажити: https://www.litmir.me/bd/?b=194963
Файл pdf величенький – 58,7МБ, бо ілюстрації там – то окрема пісня і дуже наплутана символіка.
Як на мене, фентезі виходить не згірш "Сільмарілліона" (і не таке нудне), а от якщо якому батюшці показати, то добрячу покуту за таке гріховне читання призначить...
2016-10-02 23:27:29
Дякую, Томе. Завантажити не можу, тому що забиті диски. А якого року вийшла та книжка?..
Після 90-го?
2016-10-02 23:35:04
2009
А з дисками... Якщо у Вас windows, то зайдіть "ПУСК-ПРОГРАМИ-СТАНДАРТНІ-СЛУЖВОВІ-ОЧИСТКА ДИСКА".
Зайвого там не зітрете, а сміття поменшає...
2016-10-02 23:43:02
Дякую, Томе.
2016-10-03 15:00:19
Схема ударений:

16 !!!!-!---!---!--
16 -!-!-!---!!!-!-- (я здесь учёл второе ударение в слове "червонобокі"
16 !--!-!--!--!-!-- (аритмия, о которой я писал)
16 -!-!-!--!!-!-!--
16 -!-!--!----!---!
16 !!---!--!!---!--
16 -!-!-!--!--!-!--
16 !!-!--!-!!--!!--
14 -!-!-!-!--!--! (я бы мог предположить, что структура неклассическая, вставлены две строки с другой размерностью, но, увы, вставлены неудачно в этом смысле)
15 -!-!!!---!---!-
16 -!-!-!--!!---!--
16 !!-!-!--!!-!-!--

Подразумевалось, что базовый метр - ямб. Увидеть здесь хоть какую-ту целостную сетку ямба трудновато. Если починить "шуликів", правую стенку можно хотя бы установить, кроме двух строк, вообще выпавших. Я не исключаю, что где-то что-то мог пропустить. Масса слов у меня в словаре с другим ударением, более распространённым, так что пардон.
2016-10-03 22:43:41
Bon alors! Il n’y a pas à s’excuser!
Что делать - останутся мои дети без наследства((
Ген, Вы так наперебой доказываете мне недостатки в моём стихо, что у меня закралась мысль: а не наградить ли мне победителя призом?
Эммм пошла думать, что это будет)

Одного не пойму - зачем Вы так много тратите своего личного времени, если уже на 100% уверены. что мне ни-за-что не перепрыгнуть эту планку ... ленива и бездарна?
От скажи на-фи-га? А?
2016-10-03 22:56:21
Я же написал выше - я за объективность. Написал также выше и о бездарности. Чушь. Я вот и так не могу. А вот работы было приложено - МАЛО, и именно это я и говорю. Да и результат всё ещё ровно на том же месте. Я в такие минуты уже текст колбашу, чиню.
2016-10-03 23:27:43
чарівно і так заспокійливо...чудово
2016-08-28 10:31:12
Дякую, моя люба.
2016-09-29 20:51:38
Одно слово - ПОТРЯСАЮЩЕ
2016-08-22 10:18:11
Засмущали, макс.
Спасибо.
2016-09-29 20:50:40
Яскравий вірш, Ніко!
Багатий народний словник.
)))))
Осінь - найкраща доба!

З повагою
2016-08-15 16:45:28
Саме так, Віталію)
Най-найкраща!
2016-09-29 20:49:44
Дуже сподобалось, Ніко! Сонячні вітання з Юрмали!
Яблука тут також гарні!
2016-08-13 14:59:39
Дякую, Володимире.
Пробачте, що з запызненням
2016-09-29 20:47:56
запыздала Ника
2016-10-04 07:10:39
Где Бо...лконский, там и пошлость...
2016-10-04 18:30:33
Неймовірно-теплий вірш!
Такий затишний-затишний..... як особливі спогади - ті, від яких ніколи не відмовляються.....
2016-08-12 12:29:23
Це і є спогади про тівідчуття, що ніколи неможливо відтворити(
2016-08-12 13:11:23
Дуже гарно, Ніко. А поки будемо слухати мелодію серпня...)
2016-08-12 08:37:33
Так, Микола, будемо слухати його чарывні наспіви.
Дякую тобі
2016-08-12 09:37:11
Первая строчка, конечно, необыкновенная. Запомнится. Люблю такие выражения. Нравится очень Ваш стих.
2016-08-12 08:33:28
Спасибо огромное, Светлана
2016-08-12 09:35:44
Чудо із чудес земних, а скоріш не земних твої вірші люба Ніко. Прочитала і здається напилася нектару. Божественно!
2016-08-12 08:10:21
Я прямо знітилася
Дякую тобі, Сонечко, за такі приємні слова
2016-08-12 09:35:02
2016-08-12 23:50:03
Гарно!... Зачаровує...
2016-08-11 18:54:38
Дякую, Валюшо.
2016-08-12 09:33:40
Дуже мелодійно вийшло...
Неначе пісня..
Сподобалось, Ніко...
2016-08-09 10:10:10
Дякую, Вадиме, приємно страшенно
2016-08-09 10:43:52
2016-08-09 10:44:27
Неймовірно гарно!
2016-08-08 22:37:51
Щиро дякую, Лоло
2016-08-09 09:53:45
Чудово!
2016-08-08 20:48:53
Дякую, Володимире.
2016-08-09 09:53:10
Клас! (Слухати треба пісні а груші треба їсти;))
2016-08-07 20:12:38
) так и зроблю...
2016-08-09 09:52:52
Ой як смачно та чарiвно...
2016-08-06 20:20:49
В гості на шулики з медом приходь)
2016-08-09 09:52:18
Згодна! Шедевр! Знову шедевр i це не обговорюэться!:)
2016-08-04 00:34:22
) ну, хай так.
Дякую, красунечка.
2016-08-04 11:53:12
Ника! Очень! Прям слышу запах яблок и груш, падающих в траву!))
2016-08-03 01:12:10
От і добре)
2016-08-04 11:51:21
Саме те, що треба! Пречудовий віршик!
2016-08-02 18:56:31
Приємно, якщо рядочки до душі, Робере.
Дякую
2016-08-04 11:50:48
Як поетично, Ніко! І трохи щемливо! Дякую за емоції.
2016-08-02 18:03:28
Це я Вам дякую, Лідочко.
Гарного Вам серпня
2016-08-04 11:49:51
Тёплое, душевное. Замечательное стихотворение, Ника!
2016-08-02 17:11:32
Спасибо, Срня
2016-08-04 11:48:18
Чарівно..наповнено..піду збирати груші ))
2016-08-02 17:05:42
На варення?
Прийду на чай)
2016-08-04 11:47:47
Най буде варення) і - в копілочку...Треба опановувати класиків... ( Леся я маю ввиду)))
2016-09-29 23:03:27
Ага. вони знали як готувати варення
2016-10-10 22:41:09
І серпнево, і листопадово, для душі однаково... приємно....
2016-08-02 16:58:47
Дякую
2016-08-04 11:46:01
Так милозвучно
2016-08-02 14:09:17
Благодарю Вас, Анна.
2016-08-02 16:34:23
З яблунево-корицевим присмаком...!
2016-08-01 23:48:36
Дякую, Леве, серпень він саме такий...
2016-08-02 11:03:35
І Ваш вірш!
2016-08-02 11:07:28
2016-08-02 11:09:07
Чарiвно, чарiвно...))
2016-08-01 23:22:43
Приємно, приємно)
Дякую, Яночко.
2016-08-01 23:30:45
Браво, Ника! Шедеврально!
2016-08-01 23:12:25
Надюш, шедевры это по части талантов) я же просто от души, но мне чеснослово приятно, что ты меня всегда читаешь и тебе по душе мои строки.
2016-08-01 23:22:58
Лично для меня это шедевр, да ещё на Украинской мови, обожаю
2016-08-01 23:25:28
Дякую, красунечко
Сиджу щасливаааааа
2016-08-01 23:27:05
2016-08-01 23:31:27
А я марю саме серпнями... Тими самими, які ти так гарно тут намалювала...
2016-08-01 23:08:43
Знаю-знаю слушаю твой"Август" регулярно и с превеликим удовольствием.
Ах, если быне эта сводящая с ума жара - я бы любила август ещё больше
2016-08-01 23:20:31
Но ведь он не всегда был таким жарким... Это только в последние годы, когда уже малость давленьице шалит и не только... А в детстве и молодости всё было прекрасно!!! И плевать было на жару... Хотя в природе всё-таки некие изменения происходят... Я не помню чтобы лет 10-15 назад было в августе 35...
2016-08-01 23:47:39
Ника, прекрасный стих! Медовый, ароматный... уютный. Мои аплодисменты.
2016-08-01 23:07:59
Спасибо, моя хорошая. Так приятно
2016-08-01 23:16:04
Красотiнь! Настiльки натурально, достеменно!
Тепла, зовсiм не осiння оповiдь...
Бути добру! Дефонтер
2016-08-01 23:02:35
Я дуже люлю осінь з її дощами, коли можно сидіти біля вікна та мріяти)
Але серед літніх місяців серпень мій улюблений.
Щиро дякую, Валеро.
2016-08-01 23:15:09
Я народився у Жовтнi, то ж про що балакать! !
2016-08-01 23:24:10
Тож чекаймо жовтня разом за чарочиною вишневоъ наливочки Будьмо!
2016-08-01 23:29:32
Зачекаймо! Ще нi сiло, нi впало... !
2016-08-01 23:35:46
Я жі кажу зачекаймо)
2016-08-01 23:39:03
То ж навiщо такий смайлик (не показую)?
2016-08-01 23:42:51
щоб чекати було веселіше
2016-08-01 23:44:45
!
2016-08-01 23:46:36
Нiкусю, щойно додивився: про живу iстоту треба '...я та, ХТО марить...'
Дефонтер
2016-08-02 17:23:21
Дефонтеру slovopedia.org.ua/30/53423/26058.html...у Ніки вірно написано
2016-09-30 15:35:10
У мене власна 'Словопедiя'. Я той, ХТО не ламаэ списи на форумах, а керований логiкою.
Дефонтер
2016-09-30 15:55:49

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Великолепно!!!!! Яркой осени!
Рецензия от: Оксана Филиппенко
2019-10-23 05:32:50
Люблю осенние стихи, Жанна!
И Ваши - с удовольствием читала...
Рецензия от: Елена Максимова
2019-10-23 05:11:37
Хороший совет для тоскующей души...
У меня - все!
Рецензия от: Елена Максимова
2019-10-23 05:07:10
На форуме обсуждают
Анатолій Матвійчук
ГІБРИДНІСТЬ
Пробач мені, моя країно рідна,
Та, хочеш, вір мені, а чи не вір:
Якщо і справді в нас війна - гібридна
То значить(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-10-22 23:08:36
Кабмін збільшив норму плати за житлово-комунальні послуги при призначенні субсидій з 15 до 20% середньомісячного сукупного доходу домогосподарства.
(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-10-22 17:01:19
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.