Шановна талановита Ніко! Коли у мужчини на мундирі аж 5 зірочок, то такому мужчині вже недоречно заглядатися на Цукерочок) У мене лише три, мені ще можна))) Гарний вірш, і тема мені близька, у мене майже всі персонажі - предмети! Успіху та читачів розумних, вдумливих, шанобливих!
Ого!)
Недоречно ще не значить, що неможливо) Як то кажуть: "Седина в бороду - бес в ребро"
Дякую,Олеже, за такий емоційний відгук та побажання... приємно
Читала Ніку журливу, читала мрійницю, а зараз читаю Ніку - фантазерку) Скільки в тебе облич? І це чудово!
Пиши нам на радість, а собі - на задоволення.)
Раніше запрошували якраз до чаю)))
Вкритий скатертиною круглий стіл, в маленькій вазочці з вузьким горлишком - букетик простеньких квітів, порцелянові філіжанки та чай з домашнім печивом. Ось такі побачення))) Не перше, зрозуміло. Але в ресторан та кафе не дуже часто ходили, і не всім це було по кишені.
Чудова розповідь про життя домашнього начиння))
Дуже сподобалось!
Точно: Коньяк - пожиратель юных сердец,
Каждое новое брякнет монеткой в копилку.
Чай не такой, чай, он всегда молодец -
Кроткий, возвышенный и поэтически пылкий))
Чу-до-во. Трішечки грайливе, трішечки сумне, з натяком на серйозні життєві ситуації. Бажаю гарного дня, та щоб аномальна погода надихнула на нові творіння.
Світанок – лелека…
Дарунок спроможним
Кохатися вщент, в
ойкуменах душі.
Трембітною дагой* – чі
зважиться кожен,
Щоб струм мурахами гасав
по труні
Величності – мрійте… То
жар саламандри,
Олтар піднебесся –
прелюдія дня,
Де виклики ваблять життя.
Тиї мандри
У прірві буденності – ні!
Колія –
У подих щемливий троянди
– відчути
В очах водограй –
подарунок Землі.
Де лине за обрій, в
пісенне Славутич
Й зігріти все в серці, що
в грудях тремтить.
Дага* - кінжал
мілосердя
Світанок – лелека…
Дарунок спроможним
Кохатися вщент, в
ойкуменах душі.
Трембітною дагой* – чі
зважиться кожен,
Щоб струм мурахами гасав
по труні
Величності – мрійте… То
жар саламандри,
Олтар піднебесся –
прелюдія дня,
Де виклики ваблять життя.
Тиї мандри
У прірві буденності – ні!
Колія –
У подих щемливий троянди
– відчути
В очах водограй –
подарунок Землі.
Де лине за обрій, в
пісенне Славутич
Й зігріти все в серці, що
в грудях тремтить.
Дага* - кінжал
мілосердя
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.