Автор: Ника Неви
Тема:Переводы
Опубликовано: 2018-04-06 14:24:40
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Нене, Вітчизно, солодкий мій біль,
Світ у крутому піке.
«Що ж це з тобою?» - луна звідусіль,
Що ж це зі мною таке?
Радість - не радість й добро - не добро,
В’яжемо біди вузлом.
Чим заслужили одвічне тавро
Цей ось смертельний розлом?
Колесо долі до краю несе,
Бачу в кінці усіх справ
Все невагоме й примарне усе,
Що я від тебе ввібрав.
Та не про те я збираю думки,
В серці давно я зростив
Синову сповідь, за всі ці роки,
Що ж я для тебе зробив?
В лютім двобої, де «проти» і «за»,
Попри усіх протиріч,
Сяє надією чиста сльоза,
В погляді тім віч-на-віч
Знаю що в час свій піду і я
В пекло, а може і в рай.
Ненечко, Мамо, Вітчизно моя,
Прошу, образ не тримай ...
****************************
И.Колыма
Зла на меня не держи
Родина, Родина, сладкая боль,
Ветры, дымы над землёй.
Что же такое, родная, с тобой?
Что же такое со мной?
Радость - не радость, печаль - не печаль.
Бед - наростающий ком.
Чем заслужили мы эту печать,
Этот смертельный разлом?
Скоро замкну я судьбы колесо
И посмотрю уходя,
Как невесомо и призрачно всё,
Что я впитал от тебя.
Только не этим замаюсь, а тем
Пустится сердце в распыл,
Что непонятное грянет, а чем
Сам я тебя одарил?
Так и схлестнутся все против и за,
Плетью ударив о плеть.
Так и посмотрим друг другу в глаза
Взглядом бездонным, как смерть.
Так и шагну я потом за края
Черной предвечной межи.
Родина, Родина, Матерь моя,
Зла на меня не держи...
История cоздания стихотворения:
Чудові спогади дитинства! Нехай Вам щастить, Світлано! |
Рецензия от: Сергей Андрейченко 2024-03-28 16:11:11 |
Чудово написали, Едуарде,
майстерно, з присмаком
іронії та філософським
поглядом на
реальність. Нехай щастить Вам під мирним небом, здійснюються найкращі сподівання |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-03-28 16:07:56 |
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |