Уже недалечко червоне яєчко: Вербна неділя в історії та традиціях / АП Т. Лавинюкової. "Важлива подія" / |
Число 28. Як знищували українську мову / АП Т. Лавинюкової - Парость виноградної лози / |
Автор: Я Есть
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2021-12-19 20:30:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
У печері серед гір
чи то птах, а чи то звір
невідомої породи –
жив дракон – дитя природи.
З виду – грізний і страшний,
хвіст лускатий замашний,
очі – ночі два озерця,
і велике добре серце.
А у річці, що в долині
розплескала хвилі сині,
і розумна, і чарівна
річкова жила царівна.
Батько з матір’ю сумні:
вже дочка на виданні,
тільки ніби хто зурочив –
заміж вперто йти не хоче.
Принци, королі, барони
пропонують їй корони,
а один заморський герцог
навіть вмер (розбите серце!).
І турніри, і змагання,
і гучні бали до рання –
все намарне, все дарма:
заміж йти – дурних нема!
– Що ж не так? – питає мати. –
І шляхетні, і багаті,
й королівської всі крові…
– Заміж – тільки по любові!
З цих, що в замку день при дні,
ні один не люб мені.
Тож нехай часу не гають
і додому від’їжджають.
Цар скипів, дверима грюкнув,
від обурення аж хрюкнув,
й за оці дівочі бздури
обіцяв спустить три шкури
і з дочки, і, як ведеться,
хто під руку попадеться.
Тож усі в зловісній тиші
поховалися, як миші,
ризикуючи життями,
доки цар прийде до тями.
Лиш царівна не злякалась.
Ледве ночі дочекалась –
осідлала вітерця
і гайнула із двірця.
Щоб своє забути горе,
подалася аж у гори,
де швидкі гірські струмки
заберуть сумні думки,
а дуби-буркотуни
подарують тихі сни.
Обгорнулася плющем
під замріяним кущем,
де якраз на гіллячки
хтось розсипав світлячки.
Довго так вона сиділа…
Та перейдемо до діла.
Тихо! Ша! Чиї це очі
світять жовтим опівночі?
Хто іще в німій мовчанці
світлячкові зирить танці?
Вовкулака? Дикий звір?
Наш дракон це, вір – не вір!
Прилетів на цю галявку
і побачив там білявку,
був здивований без меж.
Що сказать? – Білявка теж.
Бо ж не знала, що дракони,
повз усякі забобони,
в більшості своїй естети,
а буває, ще й поети.
Тож до самої зірниці
на м’якесенькій травиці
світлячками милувались
і – як в казці! – закохались.
Ніч і день, вогонь і воду,
трепетну дівочу вроду
й чоловічу горду кров
поєднала там любов.
Не дивуйтесь, так буває.
Хто розумний, той шукає,
хто готовий, тому дасться
в руки і любов, і щастя.
А на цьому, добрі люди,
прощавайте.
/Далі буде/.
26.07.2021
История cоздания стихотворения:
+1 Красиво! |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-04-28 23:56:39 |
Интересный сюжет. Успехов Вам, творческого вдохновения. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 23:49:47 |
Саша, чудесно написано,
отлично читается и
воспринимается. Браво! Пусть жизнь радует позитивом и удачами. |
Рецензия от: Таня Яковенко 2024-04-28 23:46:26 |
Люблю рок-музику. Люблю
слухати Фреді Меркурі.
Обожнюю Believer. Людмила Варавко, дякую вам за "тепло душі". Я неадекватна людина, т(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-04-25 11:58:28 |
Most Popular Rock Songs
On YouTube 1 Passenger | Let Her Go 3.7B 2 Imagine Dragons – Believer 2.6B 3\4 The Chainsmokers & Coldplay - Something Just(...) |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-04-23 23:49:15 |