Автор: Краб
Тема:Философские стихи
Опубликовано: 2018-09-28 07:28:33
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
"Усе скороминуще на цьому світі." (філософ)
Минучість днин спливає як ріка
у небуття із поля зору.
На спуску—згині течія стрімка
біжить собі щомиті—скоро...
Назустріч виринають острови
освітлені життям й скорботні.
Де одсвіт щастя справжній, чи крихкий,
де ми разом — усі, й самотні...
Чимало встрінемо цих берегів,
спіткаємо у нашій долі —
дитинства берег, юності років,
надії, затишку й любові...
Почасти зустрічі ці нетривкі,
почасти берега мінливі.
Вночі, та вдень тече ріка завжди,
тече, жбурляючі перлини...
Але є два особі береги—
від першого ми відпливаєм,
до другого, у затишок саги,
ми неодмінно прибуваєм..
Минають берега, усі шляхи,
десь щось знаходимо й втрачаєм..
Благослови, Господь, та збережи,
пливти прямим під небокраєм...
История cоздания стихотворения:
Дякую, Лесю! Бог бачить і знає всі наші погані вчинки. А нам треба з великою обережністю та увагою ставитись один до одного! Тоді і наша душа залишиться чистою! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 15:47:50 |
Людо, привіт. Як ви? У мене добра звістка, чомусь дуже захотів поділитись з вами. Мене надрукували у Вінницькому Краю.) |
Рецензия от: Олег Крушельницький 2024-03-28 15:46:30 |
воно? |
Рецензия от: Серж Песецкий 2024-03-28 15:42:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |