Основа-Кафедра. Анализ. Обсуждение № 7 Автор: Светлана Осипова
Сейчас на сайте 2346 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Краб
Тема: Философские стихи
Опубликовано: 2019-03-19 21:34:27
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Волики

Волики сиві здіймаються вгору.
Сизий світанок махає крилом.
Місяць, осяявши зором простори,
Кло́ниться долу привітно чолом.

      Нивки незорані, мається вітер,
      Схід рожевіє у білій імлі.
      Волики сиві, примруживши вії,
      Тихо бредуть понад краєм землі.

Крізь буревії та всяку негоду,
Тягнучи зашморг важких лихоліть,
Волики, мов сині човни по морю,
Перетинають навколишній світ.

      У гомінкому відлунні минувшин,
      Крізь сьогодення туманних шляхів
      Кожен своє обирає майбутнє
      З місцем, у котрім є воликів слід..

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 135

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 6.
Передались эмоции.. Круто.. Спасибо за них... )))
2019-06-01 13:47:06
Благодарю, Кристин.
Что интересно, каждый в этом стихе видит своё). Ну, на то она и поэзия, чтобы воодушевлять
2019-06-01 19:26:25
+ 100 % настроения, к имеющимся 100-м!
2019-04-13 07:47:12
Дякую, друже!
Хай буде так.
2019-04-13 07:49:54
Прочти: Стихотворение СКАЗКА О ЧУДИЩЕ (конкурсное) (Юлия Щербатюк)
2019-04-13 08:01:33
2019-04-13 08:05:03
Владилаве, такі симпатичні Ваші волики, сподобались. І вірш гарний, трепетний, спонукаючий до роздумів.
Дякую!


P.S. В 1-му рядку 2-го катрену "незорАні".
2019-03-23 13:33:07
Серна, Велике спасибі, Вам за уважне читання
Дуже радий, що спонукав Вас до роздумів. Скажу відверто, цей вірш я писав одночасно з "Весною". Це вперше в житті, трапилося у мене, вони як два близнюки, але кожен дивиться своїм напрямком, не знаю, як це пояснити..
Радий, що завітали на мою сторінку
2019-03-23 17:20:45
2019-03-23 17:32:50
Сподобалось Влад! Чудова лірика.
2019-03-23 13:23:29
Тримаємось, друже, волики - це наша унікальне терпіння, та працездатність, з якими ми прорвемся з негараздів!
2019-03-23 17:13:36
Зрозуміла алегорія і глибока філософська думка.
Ми самі творці своєї долі, от і тягнемо чи ми їх, чи вони нас.
Щиро дякую, Влад, за хмарки, за воликів і за небо!
2019-03-20 19:48:45
Ларисо, вдячний Вам за Вашу мудрість, за те що розгледіли зміст між слів..
З повагою, та любов'ю до Вас!
2019-03-20 19:52:34
2019-03-20 19:56:16
Так, в нашому краї куди не підеш, всюди зустрічаються волики, і велики і малі. ))) Ти чудово описав небо. Ще, зараз дуже часто на обрії виникають та швидко зникають горні масиви. Весна малює!.. ))))
2019-03-20 08:04:13
Дякую , друже, за такий щирий поетичний відгук!
Нехай буде так, нехай малює а ми надихаємося...
2019-03-20 08:38:54

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Розквітає Україн(и) і слава, і воля,
...
Чиста віра в нашім серці, як роса (в долонці),
...

Душу й тіло .......... за нашу свободу,
Усі разом, бо ми браття, козацького роду.
-
З приспівом тре шось робити. "підіймаєм" не годиться.
Підіймають дух - бойовий! А в тіла і душі своя історія.
Рецензия от: Сашко Степанищев
2019-09-22 03:15:29
Мне кажется что стих несвязный, но это лишь моё мнение, я другой человек и думаю по-другому, и ещё не прожил столько чтобы понимать мысли других. С рифмами всё в порядке, уж это я могу понять.
Рецензия от: Адрид Даль
2019-09-22 02:45:23
Головна Пісня нації належить Історії, є моментальним знімком сутності народу – віддаленим у часі, та дорогим для нас. Он голландці вже кількасот років після того, як скинули іспанське ярмо, співають "Так знай, король іспанський: тобі лиш я служу". Чому? То питання до пані Історії...
Те ж і з нашою Піснею, попри паралелі з чужими піснями та інші негаразди у тексті.

Народна мудрість каже: «Скільки не говори "халва", а в роті солодко не буде». Тут же що не слово, то "халва": суцільний позитив, все в нас добре, нічого іншого прагнути не слід. Аж вітерцем з часів "Союза Нєрушимого" повіяло – там теж обожнювали займатися позитивними камланнями.

Та ще й, з одного боку, маємо явну кальку зі старого тексту, а з іншого автор відкинув порівняння "згинуть..., як роса на сонці", замінивши його порівнянням "віра..., як роса на сонці". Невже він сподівається, що всі так переймуться харизматичним позитивом тексту, що здогадаються, що хорошого в тій росі вбачалось авторові, й забудуть, що вона швидко щезає?
Рецензия от: Том де Кэт
2019-09-22 02:33:05
На форуме обсуждают
Гліб Бабіч
«Камінь на горі». #Байки_для_своїх

Коли ти воював, тобі теж дмухали в вуха і висіли на руках.
Мовляв, навіщо? Свої були з тобою і роби(...)
Рецензия от: Зрадонька
2019-09-21 22:02:13
Аліна Косовська
10 год
Мені сьогодні 21.
Я не святкую, ні.
Я на війні з 16 років.
П'ятий день народження я проводжу тут. По клаптиках відгриз(...)
Рецензия от: Юрко
2019-09-21 18:31:44
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.