Автор: Краб
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2020-08-05 22:11:11
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вечірня зоря край небесного зводу
Поволі згасає за мріяним днем.
В засмажені сонцем прилеглі околи
Понуро взирає злотистим вогнем.
Зайнявшись подолом вщухає зірниця,
Неначе кохання моє пломінке,
Провісниця долі, крайнеба десниця,
Відлуння минулого, щастя п'янке́..
Зану́рившись слідом лечу світ за очі,
Осиливши осмут марудних думок.
Що крок, дичавіє наскрізь шерхіт ночі,
Од злетів й падінь - нерозсудливий крок.
У пустці зоріють яскраві зірниці,
Спалахують, падаючи уночі.
За краєм займається десь блискавиця
Відбитком щасливої миті душі..
История cоздания стихотворения:
Душевно та відверто Лесю! Бажаю тобі прощення! |
Рецензия от: Мишигас 2024-03-28 10:18:48 |
Сонечко моє, ти знову
поряд, погляд зігріваючий ловлю. Аж до краю повнить насолода, бо тебе я сонечко люблю. |
Рецензия от: Тимошенко Олександр 2024-03-28 10:03:11 |
Грішимо перед людьми , а
прощення просимо в Бога.
Господь каже :" Йди
і перше кайся перед
ближнім, якого ти
образив, виправ там все,
що накоїв, і тільки тоді
Я прийму твоє покаяння, і
прощу тебе!" Дякую , Лесю, хороший вірш. Благословінь Вам ! |
Рецензия от: Людмила Варавко 2024-03-28 09:59:17 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |