Автор: Краб
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2024-03-10 21:56:23
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

запалий сніг

куди не глянь, весна здіймає крила,
поволі воскресає білий світ.
на пагорбах земля потужавіла,
де нещодавно був запалий сніг.

вдихнувши в груди теплого повітря,
стряхнувши важкість небосхилу з пліч,
я знову підіймаю вгору крила,
не для польоту, а щоб не впасти вниз.

в заплющених очах ще сніговії,
які вирують та січуть наскрізь.
хоч вітер знову сподіваюсь стихне,
у вирвах злежеться запалий сніг.

під парким сонцем воскресає світ,
лише позаду вкарбувались тіні
у рівчаках пропаханих степів,
в заглибинах душі під небосхилом..

История cоздания стихотворения: