Нет статуса

Автор: Шон Маклех
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2016-08-17 13:27:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Капітани життя

                 «...Сп’янілий від вітру
                      Капітан свого життя
                      Слухає, як гуде дерево і такелаж.»
                                                                 (Шеймуc Гіні)

Ми капітани - наші вітрильники
Тесані й клепані з прозорих слів,
Ми капітани - пливемо чи то летимо
По морю холодної води оповідок
Коли сумних, коли і веселих,
Але кожна про смерть бліду -
Бо більше писати й нема про що
(Не писати ж про життя
Не пристойно ж бо,
Як можна писати про те,
Про ще не відаємо).
Отож і пишемо - ми дітлахи,
Що замість іграшок з літерами бавляться,
Про те, чого не існує,
Про те, чого не буває,
Про те, що придумано,
Вигадано й нафантазовано:
Нібито смерть якась є,
Нібито ми «помираємо»,
А не мандруємо-валандаємо нескінченно,
Доки сам час існує-іншує
(В іншому-інакшому)
З одного світу до іншого,
Геть чисто все забуваючи,
І про вічність мріючи
(Так, нібито, її забрати можуть),
І якоюсь «смертю»
Один одного лякаючи...
Ми капітани - в кого каравела,
А в кого корито,
В кого вітрило, а в кого
Паротяг-шміровоз засмальцьований
(Дим, дим, дим)
Але хвилі - вони завжди.
Без них нудно. Без них не колисково.
Без.

Мій човен пливе
А я на березі...

История cоздания стихотворения:

1

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 243

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 3.

Ирина Яновская

Господи Боже, яка глибина, мудрість, яка велич і спокій у цьому вірші!
"Не писати ж про життя
Не пристойно ж бо,
Як можна писати про те,
Про ще не відаємо".
Так, дійсно, не відаємо ні про життя, ні що творимо з життям...
Но чому
"Мій човен пливе
А я на березі..." ?
Чому не в човні на хвилях?
Дякую, Щиро і від сердця

2019-11-09 20:52:09

Шон Маклех

Дякую за відгук! На ці питання нмає відповіді - написав, бо так написалося.... Може тому, що поети завжди є зайвими в суспільстві - їх не розуміють. І завжди - стільки можна зробити і написати протягом довгого життя, в кінці думаєш - як мало зроблено, як мало написано...

2019-11-24 22:39:04

Ирина Яновская

Так, поетів мало хто розуміє. Вважають диваками, "не от мира сего". Планка дуже висока, не кожен дострибне. Та й потім, хто може виміряти багато або мало зроблено, сказано, написано? Іноді в чотирьох рядках сказано більше, ніж в двадцяти віршах "нема про що". Ваші вірші, вони всі про життя в різних її проявах і вимірах, про те, що живе і буде жити навіть тоді, коли нас не стане. Ви дали їм життя. А це - чимало. Будемо читати Ваші твори, будемо більше думати і розуміти. Дякую Вам. Здоров'я, добра і любові.

2019-11-25 18:50:39

Валентина Гришко

Отож і пишемо - ми дітлахи,
Що замість іграшок з літерами бавляться.

Краще не скажеш, краще не чула. Дякую.

2019-10-01 09:51:36

Шон Маклех

Дякую за відгук!

2019-10-06 01:08:16

не просто скрипка

Без хвиль не колисково, я дивно і водночас близько і зрозуміло, отак і пливем по життю...
Дякую шановний...

2016-08-17 19:24:51

Шон Маклех

Дяку.ю за такий відгук! Радий, що мої твори Вам сподобались....

2016-09-20 22:25:50

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений