14 серпня - Медовий Спас (Маковея)
/ Важлива подія /
НАРИСУЙ СЛОВОМ. Прием работ
/ АП Проба пера /
ОС-03, Смирнов Николя
/ АП Рецензії /
Основний склад
/ АП Рецензії /
БОЛЬ ЗЕМЛИ
/ АП Текущий момент /
Сейчас на сайте 2047 человек
Кто онлайн?
Популярное
Новые авторы
Присоединяйся
twitter
youtube
Нет статуса

Автор: Шон Маклех
Тема: Свободная тема
Опубликовано: 2020-07-07 21:57:28
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Тягар смутку

                        «He quarrel of the sparrows in the eaves,
                          The full round moon and the star-laden sky,
                          And the loud song of the ever-singing leaves,
                          Had hid away earth's old and weary cry…»
                                                                   (William Butler Yeats)

Я блукав серед натовпу
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку
У шкіряній торбі ірландського скрипаля:
Тягар, тисне донизу плечі,
Робить кроки нестерпними,
Примушує заплющувати очі –
Сірі від диму, сірі від безнадії.
Я блукав серед міста,
Що муроване кам’яними брилами минулого,
Яке закіптюжило Небо димом проклять,
Що зазирає в сумні очі коней
Сліпими вікнами втоми.
Я несу той тягар – тягар журби та печалі,
Ступаючи мокрою бруківкою,
Ковзаючись на слизьких її каменях,
Мрію донести оту важку торбу
До каламутної ріки Часу –
Отої, яку оспівав Данте,
Яка тече чомусь серед міста – так плинно
І так недоречно, ніби запрошує самогубця
Поринути в її обійми,
Ховаючись під ребра мостів,
Ніби то не притулки безхатьок,
А шляхи Колісниці Сонця.
Та чи наважусь отой тягар в річку кинути?
Навряд…

История cоздания стихотворения:

0
0


Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 31

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 2.
Ріка Часу і справді каламутна, бо все несе у собі, інколи виходячи з берегів і наповнюючи левади новим часом, новим життям, яке нам чомусь неможливо осягнути і ми відстаємо від нього, занурюючись у хвилях Часу, а хтось тоне, навіть, не встигаючи подати голос... Тоне і більше не випливає на поверхню, стаючи мулом...
Дякую за роздуми.
2020-08-07 14:07:57
а я слушаю как цвиринькают воробьи, только ничего не понимаю, додумываю сама
2020-07-10 15:02:54
Всі ми так.... Але їх мову зрозуміти можна.
2020-07-17 13:26:16

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.


Регистрация


Рейтинг произведений


Вход для авторов
Забыли пароль?
В прямом эфире
Не могу себе представить...
В шоке Я, скажу Вам честно,
Впервые охраняю такое
Место...
Рецензия от: Галина Бродская
2020-08-14 14:25:11
Ну это очень высокое исскуство!
Нам порой не понять! Молодец, с праздником!
Рецензия от: Фигаро
2020-08-14 14:24:25
Говорят,что посеешь то и пожнешь.
Любовь и вера в добро ,если они от чистого сердца вернуться сторицей тебе.
Они дадут силы преодолеть ухабы и не дадут споткнуться о камнеломы.
Мудро написано,жаль только мы очень часто ожесточаемся вместо того,чтоб умягчить свое сердце.
Понравилось!
Рецензия от: Фигаро
2020-08-14 14:22:55
На форуме обсуждают
💥 SHARP`s REVIEW - 14.08.2020:
(сарказм - последнее прибежище оптимиста)

1🔸 Евросоюз может принять санкции по Беларуси в конце авг(...)
Рецензия от: Радонька
2020-08-14 12:49:11
Денис Казанский
14 год ·
Легитимный президент Путин в России переписал под себя Конституцию, чтобы править до смерти. Легитимный президент Лукашенк(...)
Рецензия от: Юрко
2020-08-14 10:20:31
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.