Автор: Светлана Александрова Тема:Стихи о войне Опубликовано: 2014-10-29 15:25:14 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Вернулся из плена
Живой! Вернулся! Глупая реву…
Слова подруги десять раз читаю:
«Почти два месяца сын был у них в плену!»…
А я, от счастья, всё равно рыдаю.
И струйкой слезы катятся из глаз:
«Их отпустили методом обмена..»
«Спасибо Господи!» шепчу в который раз,
Что возвратился сын чужой из плена.
Ведь нет сейчас чужих нам сыновей,
Все — наши, и за всех переживаем,
И за сынов, нам неизвестных, матерей,
Как за своих, молитвы повторяем.
29.10.2014 Сьогодні, 12.12.2014 , на прохання Оксани Федишин, моя приятелька, письменниця з Кривого Рогу, Марія Гайдук, переклала вірша:
Живий і повернувся! Я- реву... І вкотре подруги листа читаю: «Два місяці в полоні син мій був!» А я від щастя сльози проливаю. Струмками вдячність котиться з повік: «Їх обміняли, відпустили». Слава Богу! І серцем зустрічаю звіддалік Чужого сина з дальньої дороги. Бо вже не маю не своїх синів, Усі – рідня, за кожного боюся, І за синочків невідомих матерів Тепер як за своїх, щодня молюся.
История cоздания стихотворения:
Наталия Бугаре написала стихотворение о матери, сын которой в плену. Сегодня я получила ответ Наташи, что он вернулся. Мое посвящение его маме, ему, и всем всем украинским мамам, ждущих своих сыновей-патриотов с войны.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1210
Як на мене, оригінал кращий за переклад, як і має бути. За щирістю і безпосередністю - просто клас! Про маленьку хибу я Вам писала, сподіваюсь, Ви не образились? Головне, зміст прекрасний, схвильованість і переживання такі реалістичні!
Дякую, Тетяно.. У назві я скористалась Вашою порадою, бо то є правильно..А от у рядках якщо зміню, то в мене виб'ється з ритму.. Отож, буду надалі знати, що так не пишеться, та у самому вірші не зможу поміняти(( а переробляти вірша вже "душа не стоїть"... але, Ви якщо ще в мене щось побачіте, то кажіть-буду вельми вдячна))) І мені приємно, що Ви зайшли на сторінку до мого твору..ось..
Ого! Дмитрий, ну Вы меня просто выручили! В принципе, я думаю, если поставлю как Вы предложили, то смысл не меняется, и правильно будет написано, правда? Спасибо Вам огромное за помощь... Я Вам очень-очень признательна...
Не.. почитала ..посмотрела.. Так, как Дмитрий мне помог-хай так и остаётся! Так лучше всего! Ой, теперь у меня и правильно все,и смысл не потеряла.. И чтоб я без Вас делала?)) Такой маленький "подарочек" а настроение поднялось на 5 баллов..
Спасибо и Татьяне, и Дмитрию!
Только что Татьяна мне тоже вариант подсказала, он мне чуть более по душе.. прямо совсем мой...Я надеюсь,Дмитрий не обидитесь,если я поставлю: Что возвратился сын чужой из плена," -это больше моё... А вообще, мне очень приятно, что у нас, на УПП, ТАКИЕ замечательные люди... Знаете, я пришло с работы,уставшее и замученое, а сейчас сияю, шо квитка по утру)))
тут не можна бути не з вами, як з окремою Світланою, так і зі всіса жінками України. яка ж Ви молодчина, пані Світлано! особливо за цю небайдужість, за співчуття, за вміння брати на себе і страх чужий, і біль!.
мені гонорово мати такого друга, товариша, соратника, знайому, таку людину!
подяка Вам за вірш!
Як смачно Ви, Василію, сказали.. "Гонорово".. я цей вислів чула лише раз ..у вірші ..автора не пам'ятаю..Але він так мені сподобався...
А про "чужий біль"..Мама свариться на мене, каже що я не бережусь.. а як тут залишатись байдужим, як воно наче по самісінькому краю серця проходить.. воно, буває, вже навіть болить... А мумука каже, що я -"Дурне")
хай що би нам хто не казав чи казав, ми маємобути собою. людьми ми маємо бути. вовки і ті вже давно навчилися жити правильніше, "людяніше" ніж ми. вміють буть у зграї, вміють дбати, знають твердо, що поодинці не виживуть, діляться їдою. я народився серед них, і весь час повторюю приказку свого діда: "ми не вміємо так, як вовки". з гіркотою великою він казав це.
тож будемо людьми і надалі!!
Щиро дякую, Свєта, вам за такого зворушливого вірша
і Марії за чудесний переклад!!!
Вірш актуальний. Вся Україна плаче за побитих дітей і радіє поверненню кожного синочка, як свого особистого.
Перемоги! Миру! Процвітання нашій Україні!
Спасибо, Светлана, за вашу боль и за ваше сопереживание. Мы все молимся за них, наших мужей и сыновей, за нашу Украину и за победу. Мы победим, непременно! А они, умершие за нас, будут вечно жить в наших сердцах и в обители Бога! Слава Украине! Слава Героям! Мир всему Миру!
Хорошо, не буду реветь)) Чтож сделать, если оно ревётся и ревётся)))
А стихотворение, Эдик, хорошее.. Правда написана:" Слова для утешения бесят"..... Не дай Бог такого горя. И как хочется, чтобы все вернулись живыми и здоровыми...
А!! Не подумала об этом...Ох, и витиевато ж Вы умете изложить Виталий))) Прямо теряешься))) Для таких, как я-надо просто писать)) Не все ж так мыслить глубоко умеют, как Вы))
Евгения, мне нравится
Ваше тврчество. Тема,
которую Вы подняли в этом
стихе, отражает только
Ваше мнение, но она
настолько безгранична,
что у каждого тут есть
своё мнение. А потому
дискуссии о Боге никого
ни в чём не убедят. С
улыбкой, Геннадий.
Most Popular Rock Songs
On YouTube
1 Passenger | Let Her Go
3.7B
2 Imagine Dragons –
Believer 2.6B
3\4 The Chainsmokers &
Coldplay - Something Just(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.