Автор: Наталия Бугаре Тема:Патриотические стихи Опубликовано: 2015-02-24 10:42:59 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Ти плач, козаче, плач
Хлюпоче Верещиця. Спека. Тиша. У мареві дрімає Городок. Завмерло все. Лиш хвиля м’яко лиже Бурштинового кольору пісок.
«Тьох-тьох!» – по цвяхам дзвінко у полУдень. Це гойдалку чіпляє до верби Івашко Бльок. Вдихнув на повні груди: «ГАйда, малеча! Всі, гАйда сюди!»
Ось гойдалка снує між берегами, Під нею смужка синьої води. Здається, розгойдаєшся – доправить На берег той, де не бува біди…
«Літайте, діти! Ну ж бо!» - всім дозволив. Розтяли тишу крик, щасливий сміх. Сполохали зорю вечірню дзвони, Зганяючи дітей додому всіх.
За літом небо довго прала осінь, Забувши синьку дати до води. Тумани забрідали в місто босі – Густі та гіркуваті, наче дим…
Прийшов листопад – голий, безталанний, Сумний, тремтячий, на усіх лихий. Палали груби у хатах саманних, Під стріхи забивалися птахи.
А десь далеко жив прадавній Київ, Роївся люд, заповнював Майдан. На них злетілись «беркути» лихії. Свавілля це знести не міг Іван.
Лишив дружину, діточок – аж трійко, Бо в час такий удома бути - гріх. Одразу втрапив у шалену бійку. Лишився до кінця і...там поліг.
Спливала кров'ю й болем Інститутська. Летілиі кулі, мов тяжкі джмелі. Івану - в серце. «Діточки, Натуська… Пробачте... Так народ і Бог звелів.»
Колише гойдалкою Тура вітер. Два берега – одна ріка життя. Кричить Наталка, тихо плачуть діти... Приспущений блакитно-жовтий стяг.
Шматують небо, стогнуть хрипло дзвони: Тривожно, аритмічно б'є набат. Ковтнула смерть тонкої свічки вогник – Загинув революції солдат.
І сипле сніг на сиву Верещицю, І плаче стародавній Городок. В скрижалі, Україно, запиши це: Спинили сто - брехні Армагеддон.
Армагеддон побореного духу, Що піднімав запльований кумач. Нехай земля героям стане пухом. Не слабкість це... Ти плач, козаче, плач…
Верещиця- найбільша ріка, притока Десни, що протікає біля міста Городок Львівськкої області. В останнє літо свого життя Іван Бльок зробив гойдалку над водою. Івашко - домашня форма ім'я Івана Бльока. Тур - позивний Івана Бльока на Майдані. Іван Бльок загинув 20го лютого від кулі снайпера в серце. Наталка Бльок( дівоче прізвище Тур) - дружина Івана. Армагедон - остання битва Бога і демонів.
История cоздания стихотворения:
Герою України Бльоку Івану Івановичу присвячую.
0
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 1453
Наталочко, я видалила свою рецку до твого вірша про героя Небесної сотні Івана Бльока, щоб мати можливість написати нову. Я надіслала книжку "Герої Майдану" дружинні героя Наталії. Післязавтра, 02.07.2017, в Городку відбудеться освячення пам'ятника герою. Прочитають твій вірш. Наталія написала мені: "Чудо вірш". Тобі дякують. Герої не вмирають.
Тетяно, дуже рада такому відгуку. Найбільше боялась саме реакції сім'ї Бльків, бо вони найменшу фальш відчули б.. Якщо дружині лягли рядки, значить, не дарма я старалася і щось таки вийшло. Дякую й тобі, голубонько, за те, що досі займаєшся поширенням нашої книги. Вона потрібна, дуже потрібна.
Наташа, умница. Очень сильное стихотворение.Захотелось перечитать. Я рад знакомством с Вами, натурой цельной, честной в творчестве, независимой. Извините, перечитал комменты и ещё больше зауважал Вас. Дай Вам Бог счастья!
сьогодні вже й день народження твій.
так хотіла, аби ти хоч завтра побачила сонечко...
але така страшна новина на твоїй чужині, що не знаю як тепер і радості бажати...
але все одно тримайся і вертайся скоріш, дуже тебе прошу.
і будь щасливою попри все...
Уху..подруга только что позвонила из Ярославля..из его команды... в истерике... начался отстрел инакомыслящих.. 37ой в новом формате...
Карма у меня, Юль. На прошлую днюху зеленые человечки в Крыму объявились, на эту - Немцова убили... прям супер поздравления и подарки...впору отменить дату в календаре.
Еще чуть..пара недель от силы...Сын связки порвал и сосуд зацепило...и кредит горит( еще чуть... надо, Юль, надо. Я единственный кормилец рода. У зятя бойню закрыли и не факт, что откроют... он призовного возраста, так что на Польшу могут и не пустить... а жить вообще без денег как? У нас нет никаких соц выплат... да и вообще никакой помощи ниоткуда нет..а работы нет уже 23 года.. ты не представляешь просто, как мы живем... еще чуть...
да понимаю я...но...Наташ, там Мордор, центр ада, кругом сумасшедшие...
там опасно, в конце концов.
я не понимаю как им вообще можно верить?
у нас бедно сейчас, очень бедно, но єто ж дома...где уже научились делиться последним, но в беде не бросать.
а там?
А там -муж.. не рашист. 6 лет уже... и только он меня и поддержал в этом году. Не бросать же мне мужика в угоду путлеру? Он бы хотел перевести москвичей на таджичек) ток мужики тут иного мнения.. Юль, в Москве украинцев больше чем русских в Крыму. У Генки моего у всех друзей жены украинки. Мне кажется,что власть тут не понимает,что она творит.. я вполне верю в бунт русского мужика, которого лишили любимой. Их тут пара миллионов таких в одном городе.
Все буде добре..мусить бути. Ще кілька тижнів і все... страшно? так. Але в нас "безкоштовна" медицина, Юль. І 300 баксів за тиждень вже пішло..це моя річна зарплата по цьому курсу дома... Мені легше ризикнути собою, ніж дітьми. Ще трохи... чоловік розрахувався з роботи, з нього зняли секретність. Скоро зможем виїхати.
Не все так просто, Юльченя... як і в усіх...
Сильно — по всім параметрам! Можна вас у друзі запросити?
Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5
С Днём Рождения, Наташа! Улыбок, цветов, настроения в этот день желаю вам , пусть сбудутся все ваши мечты, пусть вас никогда не покидает Муза, пишите, творите! Успехов вам во всём, счастья, любви, удачи, здоровья, а самое главное МИРНОГО НЕБА НАД ГОЛОВОЙ!!!
... прийшов до тебе не в перше, знов перечитав - ні, нахвалювати не буду, подякую - за серце, світлу голову і велику душу. За те, що можу читати дійсно щирі слова, а не агітку. Мій тобі, Наталю, уклін!
Вічна пам'ят і слава нашим героям!!!
... і плаче Городок, і тужить Україна...
Наталю-Наталю, на роки, на віки сучі прихвостні, котрих самі вибирали, самі двадцять років ростили-кормили - на сотні років наробили лиха, горя, смерть посіяли і війну!
гарним словом пам/ять їм творите
Щиро вразила наскрізна метафоричність мови вашого вірша. Глибока і, я б сказала, зріла поезія. Дякую за красиву присвяту і ваше, вочевидь, дуже відповідальне ставлення до поетичної справи.
Вічна пам'ять героям.
Знаешь, Натуль,очень душевное и трогательное стихо получилось.
Чудные образы, чувствуется, что писалось от души.
Я вот ни за что не смогла бы написать ни строчки о человеке, которого не знала бы лично. Думаю, что сфальшивила бы, а фальш в стихах я чувствую сразу.
Но тебе несомненно удалось стихо.
Знаешь, я ведь нашла только одну статью совсем не профи..такой простой речью..Ивашко... эти качели... и я поняла,что качели и колокола тут символы его полета над смертью.. все равно не все сумела сказать и донести... но что-то получилось, судя по отзывам. И я счастлива...
Да, Наташ... действительно... столько слёз за прошедший год пролито...
Нельзя таких людей, как Иван, забывать... Вечная память им.
Очень хорошее посвящение у тебя получилось.
И не говори, Светуль... самый тяжелый год в моей, и не только, жизни... Спасибо за оценку стиха. Он еще в работе... не знаю смогу ли окончить правку..недовольна все время...
настільки глибокий, неймовірно зворушливий і багатий образами вірш, що хочеться його перечитувати... з комом в горлі... як шкода, що такі Люди пішли!
Слава Героям!
Дуже сподобався вірш!
Цікавий, зворушливий, сюжетно і образно багатий вірш.
Відчувається, що вкладено великий труд в даний твір.
А фотографія - чудо! Які всі красиві наші герої, дорогі!..
Ворог розлучив прекрасну пару... Любуюсь їхніми вишиванками... Навіть стіл цікаво традиційно оформлений.
Вічна пам'ять Герою!!!
Так, Оксано, у нас на свята досі готують потібну кількість страв. І оформлення столу, як за діда-прадіда. Я тому й обирала для посвяти земляка і ровесника. Правда, я теперь страша за нього на рік...Іапну не встигло виповнитись 41. Навічно 40. А візерунки вишиванок в нас свої - чисто місцеві. Кожна жінка вміє вишивати. Галіція. В нас і сукенки літні часто з вишивками. А рушники! Весільні рушники вишиваються по сімейним візерункам. І кожен з них - витвір мистецтва. та що там рушники! Будьяка хата в селі- готовий музей. тут тобі і бабціна скриня, і прялка, і старі лампади. На львівщині любов до свого коріння ще сильніша ніж у нас на тернопіллі. Хто був в наших краях назавжди запам'ятав унікальну гостинність і хлібосольність краю. Західна Україна неймовірна. Те, що для інших місцевий колорит, для нас частина життя. Буденна частина. Дивно, ми ж майже всі помішані з поляками, але українці на всі 100.
Ясно тоді) Землячки значить) Я просто звикла тут зустрічати більше з центральної та східної України) Коломия то файно) Але й діалекти ваші вражають))) В нас багато чисто гуцульських діалектів. Бойки, лемки- то племена Карпат. І їм мова війшла в мову мого тернопілля. Шкода, що мало хто вивчає ці діалекти.. вони унікальні. Я недмінно попробую прозу писати з діалогами на діалектах. Щоб зберегти хоч так частину колориту діалектів західної України. Тим паче, я прозаїк таки більше,чим поет.
Діалекти – тема для любителя. Я вважаю, що діалекти дуже засмічують українську мову, тому спочатку потрібно очистити усну нашу мову, а потім і про діалекти подбати.
написано так, якби ти все пережила...а воно і є так, ти це все пережила у своїх рядках...всі хто загинув, вони не йшли за славою, вони йшли для цього, щоб ми проснулися від літаргічного сна...ідея увіковічити цих простих людей, є дуже важливою ідеєю, з цього починається нова держава, нова Україна...слава новій нації...
Ти прав, Валеро, прийшлось все перепустити через себе...тяжко вірш писався і тяжко правиться...надо багато потрібно вкласти в рядки... А наша мова створена для лірики, вона надто співуча для плачу... А ту потрібно саме плач... Та я захотіла його живим змалювати. Може діточки і дружина почитаюсь, нехай він для них живим залишиться. Я гуглила, на наш проект десятки посилань в інеті. А значит, прийдуть люди, ті хто знав героїв при житті. І писати потрябно для них в першу чергу. Я спочатку переймалася,що надто багато деталей даю, а потвм зрозуміла, що це для читача деталі, а для Івана - його життя. А життя сильніше смерті і варте увіковічення набагато більше. Бо,щоб так померти, потрібно і жити, як Людина. Іван так і жив.
Хіба не те промовлене у
Слові, -
Що буде зле, і будьте на
готові!..
Останні дні правління
Змія злого...
А потім Царство Істинного
Бога!
2 Тимофій 3:1-5
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.