Як це що?) рятую зомбаків від киселю головного мізку) Багатьох врятувала. Це сер'йозно. І в галичині я тільки живу. Так по крові я трохи подоляночка, трохи козачка, трохи полячка, трохи киянка) а, ще трохи грекиня і німкеня. Чисто нацистка і бандерівка, ха тільки розберуся хто ж я по національності) Бо по духу чиста українка)))))
Дякую за оцінку вірша. Це експромт, зникнувшій в нетрях реалу киянці. Дуже рекомендую прочитати мою присвяту львівянці. Ребру Адама. Там вірш набагато сильніший цього.
Доречі, ось ця робота в якомусь сенсі символічна. Саблезуба кішка написала поздоровлення москвичці( НАШІЙ), а я їй саме на цей вірш написала експромт. Ось так добро і поширюється. А в РФ до тями стали приходити ті в кого мізок лишився. Індивідуально приходять, але рух до життя є. Тішусь, як дитина, коли ті, що мене в ЧС закидали починають просити пробачення. І не особисто в мене, в України. Будем сподіватись, що прозріння хоч третину тут поверне людству. На більше - надій нема...
Дякую, Ілончик) Луна вона така жіночна... А ще, в неї мій голос, чесно,чесно. Ото гукну в бескидді, а іона відповідає моїм же голосом.. Мабуть, ми рідня з нею трошки)
Дуже сподобалось:по -перше, тому що написано так..стисло, і так багато сказано, а по-друге, бо українською.А я вчуся писати українською, тож цей вірш не тільки попестив моє естетичне "я", але й послугував мені вправою.Бо коли читаєш гарні вірші, то запам'ятвуєш якісь слова, якісь звороти..Ой, розписалась тут. Коротше- Здорово!
Дякую, Світлано, я теж можна сказати вчусь писати українською.. соромно, але факт- майже весь творчий наробіток на російській. Моя Галіція мене не простить)
И шо не спросишь даже кому это Маша писала?
Я, кста, писала тоже и даже на пару часов раньше.
Есть у нас подруга, москвичка, с ником Эхо.
Так это ей было, ко дню рождения.))
Да я знаю, Юль. Я по комментам там пробежалась у одного человечка..НАШЕГО. Много чего поняла.. ты же видела,что я почти там не комменчу,только в ответ и то не всем, не читаю там... хранилище работ. Для меня там немой сайт. Но у меня там Света Груздева- НАША, харьковчаночка, что давно в РФ живет,она меня переводит. И еще пару человечков есть...все сюда их перетянуть не могу. Вот и забредаю к ним.. и Кошку саблезубую нашла по комментам наших, и Эхо. Кстати, Маша мне на эксп так и не ответила...) Наверно, не заходит. Как еще могу поддержать? Стараюсь... Воинственные вы мои амазонки. Я так не умею - сгорю к черту, слишком болезненно переживаю конфликты... Ой, ладно. За год уже как-то притерпелась к внутренней обиде, вот писать начала опять. Слава Богу, оживаю. Спасибо,что этот год ты всегда была со мной рядом, при всей нашей непохожести.
Да не люблю я социалок((((( терпеть ненавижу... я даже в мире чисто в лит сообах только была и то,только там, где еще год назад запретили полт дебаты. Это войны на стихире не так заметны.. а на маленьких камерных сайтах так ужасно все было...а я маленькие люблю. Где всех знаешь, со всеми теплые отношения..а потом полилась эта грязь с пеной на губах... И ведь ничего никому не докажешь..ты им говоришь,что своими глазами видишь, а они талдычат,что ты- зомби и им видней(((((( Сил нет никаких...я так устала... Ладно, проехали. И это переживем.
ну, некоторые вещи я тебе в личку расскажу.
раз уж так тебе претит публичность (ща вот поймала себя на мысли, что не ритмично написала, прикинь?)))
Наташ. Меня в соцсеть затащили те, кто раньше меня самой понял, что страницу мою закроют.
До этого я их знать не знала.
Но, могу сказать, что для волонтёрства - это реально находка.
Ща вот сидели с человеком, у меня дома, Наташ...мы - прифронтовые, нам, ну, нормальным жителям города, может завтра придётся отстреливаться. Разве не важно знать, кто на соседней улице живёт, а патроны принесёт? Поняла?.
Я - не шучу.
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.