Читаю сердцем, а набираю пальцами)

Автор: Наталия Бугаре
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2015-10-29 16:39:55
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Посвята Михайлу Жизневському в рамках проекту "Дзвони пам'яті" Небесний лицар

В 17 поділив він долю з Ненькою,
а в 25 загинув на Майдані.
Прощаючись із матір'ю старенькою,
не знав тоді, що бачились востаннє.

За вісім літ до легеня із Гомеля
блакитно-жовта стрічка прикипіла.
Казав: "Весною повернусь додому я,
у край лісів, де Русь донині біла."

Ту зустріч він давно в деталях вимріяв,
для лицарів міцні куючи лати, -
мов сильний птах вернутися із вирію
в квітучий сад і рідних обійняти.

Обличчя всіх героїів мав у пам'яті,
ловив їх погляд крізь забрала тьмяні.
Не знаючи, що всі місця не зайняті -
й сам лицарем Небесним скоро стане.

Торкнутись сонця - то чудна фантазія,
практичніше - купити щось до хати.
Він був із тих, кому серця наказують:
боротися, дерзати і літати.

Надалі, бачив він себе опорою
батькам, яких любив, як син, без тями.
Не відаючи - зустріч буде скоро їх -
поцілить куля підло в серце мами...

Поцілить в трьох, хоч влучить у Михайлика
і обірве його життя до строку.
Хрест на могилі - то єдина пам'ятка
для тих, хто пам'ята звитягу Локі.

Загинув другим він і став розвідником
небес високих, де збиралась Сотня.
Син Білорусі, Україні відданий,
торкнувся в смерті до самого сонця.

Йому було всього 25 років, білорус. Надзвичайно трагічна доля. Локі
то його прізвисько в зв'язку з хоббі. Михайло загинув другим на
Майдані від кулі в серце. Ось тут
детальніше:http://news.bigmir.net/nebesnaya_sotnya/799181-
Zhiznevskij-Mihail Прочитайте будьласка все по обидвом ссилкам. Там
є й друга. Не можу писати, плачу весь час...

История cоздания стихотворения:

1

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 754

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 10.

Сенилга

Слава Героям!

2021-02-19 19:52:36

Наталия Бугаре

Навіки слава!

2021-03-10 16:15:40

Вики

Наталко!
Як ти вмієш , скребком по нервах...
Дуже сильно!
Дякую тобі, моя люба.
В фб я знову заблокувана.
Тож, рада що ти тут з'явлася!
Біла Русь починає проситися...
Але, ще дуже повільні їх потуги.
Колись і Біларусь ,і ми , скинемо назавжди ярмо імперії.
Слава Україні!
Живе Біларусь!

2021-02-19 16:21:19

Наталия Бугаре

Їм тяжче, чим нам буде. Вон надто залежні від русні і вже майже втратили свою мову, отже - коріння. Але я вболіваю за сябрів. Їх пробудження неминуче, аби не було запізно... Слава Україні! Живе Білорусь!

2021-03-10 16:15:16

Вики

Так, аби не запізно...
Дякую!

2021-03-10 16:38:57

Тетяна Лавинюкова

Честь Його Пам'яти! Поезія-реквієм.

2021-02-19 13:46:06

Наталия Бугаре

Дякую. Слава Україні!

2021-03-10 16:13:50

Тетяна Лавинюкова

Героям Слава! Наталочко, дуже втішно бачити тебе на порталі у Шевченківські дні. Буду щаслива, якщо знайдеш час прочитати мої "Мадонни Кобзаря"

2021-03-10 19:23:46

татьяна из киева

Невже було все марно - чорний дим,
Вогонь і смерть героїв на Майдані,
І ті слова, що ти прошепотів,
В зимове небо дивлячись востаннє?

Не вірю я! Не може того буть,
Щоб кров твоя дарма пролилась, сину,
Бо ж тільки почалася наша путь
До щастя й слави неньки України!!!

Нам, живим, треба жити так, щоб не посоромити пам'яті Героїв Небесної сотні: тобто, не припустити того, аби їх справа виявилася даремною! Бо зараз вже чітко бачимо такі загрозливі тенденції...

2015-11-13 11:02:34

Наталия Бугаре

Ой, Тетятнко, біда народу, якщо національним видом спорту став біг по граблям...

2015-11-13 11:24:26

Людмила Притула

https://www.youtube.com/watch?v=y7TZMjrkAB4 Дивилась це відео і знову сльзи на очах. Вірш до мурашок, знову перед очима Майдан. Дякую Вам за поміч у написанні вірша і за цей проект.Слава Героям!

2015-11-04 01:52:39

Наталия Бугаре

Вічна слава! І дякую, Людмило, за небайдужість.

2015-11-13 11:22:55

Млечный Путь

Який хлопчина! Серце біль стискає
І закипають сльози на очах.
Я, особисто, легеня не знаю,
Та знаю, що давно він в бунтарях.

Тому й покинув рідну Білорусь, з такими ж бунтарями побратався у Білій Церкві. Тут так само Русь, та тільки вона Київською звалась в часи далекі. З тих далеких днів на цій землі народ завжди бажав свободи, волі, щастя і добра.Такий от волелюбний він відроду.

Наташа! Дуже гарне поетичне присвячення Герою Небесної Сотні. Я теж прийняла участь в цьому проекті і переклала вірш Андрія Зеленського про Героя України Зайка Якова Яковича. Знаю,через Оксану, про твою допомогу в редагуванні. Красно дякую. Лідія.

2015-11-04 00:57:12

Наталия Бугаре

Лідусь, рада твоєму поверненню. А редагувала я всю сотню віршів. Жоден не був позбавлений мого бурчання) Робота така... І дякую. Дуже шкода хлопчину і його батьків.

2015-11-04 01:07:04

Млечный Путь

Так. Я читала про нього все, що зустрічала в інтернеті. Він був другий загиблий на Майдані після Нігояна. Плакала дома за ними обома вголос. Батькам горе до скону.

2015-11-04 01:16:56

Альгиз

Спасибо, Наташа!

2015-10-31 14:41:20

Наталия Бугаре

Тебе спасибо, Ле)

2015-11-01 14:15:45

Владимир Бондаренко

Другий день тримаю це фото на моніторі. Переглянув відео з посилань і дописи кореспондентів. Як мало ми знаємо про цих людей, смерть яких промайнула чорною сторінкою на тлі сучасного життєпису України. Читаєш і не можеш повірити, до якого абсурду можуть дійти люди, стріляючи у неозброєних, або стаючи на заваді погребінню тіла цього хлопчини у рідній Білорусі, бо хтось сказав, що ховають "фашиста"... Щира дяка Вам, Наталіє, за душею і серцем вистражданний вірш. Журлива музика цьго тексту звучить легко і ритмічно, немов жалійка плаче. "... розвідник небес високих" - сподобалось, так, начебто, ще не говорили про перших загиблих з Небесної Сотні. Дуже влучно. Звичайно ж Михайлик любив свою Батьківщину - Русь донині білу - у цьому контексті "вільну, незалежну", бо саме так, за однією з версій, називали землю, яка свого часу не залежала від татаро-монгольських ханів. Мені здається, що рими у поезії, хоч і не повязані зі змістом, але стовідсотково впливають на його сприйняття. Хороша, добротна рима збуджує уявлення і підсилює емоційний вплив твору. Люблю Ваші вишукані дактилічні рими, Наталіє. Вони, немов відлуння, промовляють одна одної. Немає сліз, та серце щемить. Час зворотного ходу не має. Героя не воскресити. Вічна йому пам'ять і слава!

2015-10-31 14:35:35

Альгиз

Владимир, простите, что влезаю. Не удержалась. Спасибо за замечательный отклик. Всё, что я хотела сказать вы прекрасно выразили и преподнесли.

2015-10-31 14:40:54

Наталия Бугаре

Володимир, дякую Вам за відкрите серце, що сприймає чужий біль... Мені досі в вухах стоїть шепіт його мами:"Спасибо вам,что помните о нашем Мишеньке..." Так вона сказала київській журналістці. Те поховання то така ганьба для його односельців.. Знущання над матір'ю в лікарні.. А потім ще й крадіжка грошей, зібраних на поховання і квартиру... Бідний Локі, бідний хлопчик... Знущаються й після смерті. Бог їм суддя. Я не змогла в вірш ввести ці моменти. Хай Михайлика пам'ятають молодим і гарним, а бруд залишиться за кадром.

2015-11-01 14:13:43

Валентина Леушина

Наталю, болісно, вражаюче написано самою душою, дякую Вам, спокійно читати неможливо такі рядки, дякую що пишите про таких янголів! Вони нас бачать з висоти тільки сказати не можуть нічого... вічна пам'ять Героям, грош ціна буде нам, якщо ми їх не пам'ятатимем.

2015-10-29 21:24:13

Наталия Бугаре

Валентину, Вам дякую за добре серце. То завдяки Оксані Федишин такий проект тут стартував. Хто зна, чи багато бі ми писали про цих соколів, інакше? Насправді то дуже боляче- читати про них, біографії, відгуки друзів і подружжя, в кого воно було. Листи дітей... Просякати цим всім допоки слова не починають йти горлом з кров'ю, але багато авторів у нас справились з цим завданням. Сподіваюсь погортати в руках і збірник. Наші герої варті найкращих посвят.

2015-10-30 00:27:07

Валентина Леушина

Повністю згідна з Вами, Наталіє! Проект чудовий і дуже нам всім потрібний , дуже вдячна Оксані Федишин за цей прект!

2015-10-30 10:15:49

Валентина Леушина

Вже не вперше перечитую ці рядки, серце розривається на шматки від скорботи! Які мужні найкращі сини наші загинули! Можна тільки уявити скорботу його матінки, як тільки серденько витримує всю біль цієї втрати. Дякую, щиро Вам , Наталіє, за неперевершену майстерну працю-пам'ять! Слава нашим Героям і вічна їм пам'ять! Смерть ворогам!

2016-02-21 10:02:17

Алла ТаЖе

Дуже я розкисла під кінець. Пробрало. Але якщо в кінці "так" на "та", спокійніше вийде

Оценки по стихотворению:
Ритм: 5
Размер: 5
Рифма: 5
Метафоричность и целостность образов: 5
Эмоциональное воздействие: 5
Глубина мысли и точность логики: 5

2015-10-29 20:24:42

Наталия Бугаре

Дякую, Алло, за відгук і Ваші сльози.
На рахунок так і та, думка там "так" вимагає, бо тут це "Так" вжито в сенсі- в такий спосіб, таким чином. Сполучник "та" не має потрібного значення. Загинув другим за рахунком, в такий спосіб став розвідником неба.

2015-10-30 00:23:23

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений