Автор: Наталия Бугаре Тема:Романтические стихи Опубликовано: 2019-11-04 16:52:38 Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Передсвітанкове
Ранок півнем червоним застрибнув на стріху неба, Стиха зорями снідав – дощенту усі зібрав. Я не спала, коханий, бо лине душа до тебе. Та і як тут заснути, почувши оті слова:
«Я без тебе не можу. На тебе чекав чверть віку. Віриш? Хочу кричати й підстрибнути до небес. Біс в ребро й не один в поважного чоловіка! Причарований наче, бо хочу лише тебе»…
Я не чула такого, й почути вже не чекала І зневірилась майже, бо куций жіночий вік. В сорок п'ять, Боже Правий, п'янкої весни навала! В сорок п'ять промінь щастя торкнувся моїх повік.
Ти пробач, що не стрілась тобі за роки до цього, Що між нами чверть віку незустрічі пролягло, Не тебе привітала, виходячи на дорогу, Не тебе виглядала крізь мите дощами скло…
Мабуть циганка-доля таке нам наворожила, Манівцями вела, випробовуючи на злом. І гірка нелюбов нам сотала роками жили – Так набули покори і зморшок на все чоло.
Не зчерствіли, проте. Дяка Богу, весни діждались. Як підсніжник пробилось нескорене почуття. Срібний потяг надій відраховує рейки й шпали. Мрії синіми птахами серед небес летять.
Хочеш вітер зловити? То випрями, любий, крила. Хочеш сонця торкнутись? Безумствуй, бо справа в тім – Це солодке безумство, сама його підхопила. Тож пірнаєм у небо, забувши страхи пусті.
История cоздания стихотворения:
3
0
Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:
Количество читателей: 305
Доброї ночі, Артемія. Летимо там не влізе по ритму... а переписувати фінальний рядок це все одно, як весь вірш переписати... В українській мові є форма слова летімо і є скорочені форми, наприклад: працюємо-працюєм, танцюємо-танцюєм і т.д. Летімо є виключенням? Дякую за підказку, буду думати... Зараз риюсь в словниках, мені жахливо не вистачає системних знань. Та й біда в тому, що я вживаю виключно ті слова, що чую і знаю змалку. Перевіряти кожне слово в словниках - взагалі не писати... Бо часу на писання вже не буде. Потрібно вивчати українську, соромно зізнатись, але мова жива і вона розвивається, її потрібно вивчати все життя. Змінюються правила правопису, одні слова відживають своє, інші стають повноцінною частиною мови. А куди діватись від діалектів, які всепроникні? В мене часто вилазять наші місцеві слова... Одна журба з моїх спроб писати на рідній мові. Знов перейти на російську? Ох, піду я поштурмую українських філологів, бо сама ради не дам...
І то не тільки моя біда...Бо то таки біда, якщо вірші іноземною мовою кращі за рідномовні... Я вже сотню варіянтів останнього рядка прокрутила, і все не те...
насолода навіть од читання: та вкупі з тим, що воно є, є, Є!!!
звісно, що вітаю рядки-міжряддя-й авторів цього дива, обох!!!
звісно, зичу зберігання з щедрими відсотками, а не згадок!!!
В сорок пять душа засияла.Теплом отогрела нутро.На весь МИР она закричала:" ЛЮБЛЮ.Я СЧАСТЬЕ СВОЁ НАШЛА!"Прекрасно.Желаю всего. всего самого наилучшего.Саша.
Среди моих друзей есть пара:в начале 80-х встретились, были сильно не свободны, короткий роман закончился спокойно и мирно.Не виделись, телефоны, связи - всё оборвалось...Через 30 лет благодаря инету они встретились, ей - полтинник, он - чуть старше, свободны оба, любовь та ещё...Им все мы по доброму завидуем, как сами говорят, за 10+ лет две десятиминутные размолвки ...Такие дела,Наташа! И Вашей героине желаю большой любви и удачи во всём!)))
Спасибо, Юрий, за коммент и историю ваших знакомых. У моей знакомой мама в 68 вышла замуж, влюбившись, как девчонка. Счастлива уже много лет. Воистину, любви все возрасты покорны. Подруга встретилась со своим первым парнем после двадцати лет разлуки. Любовь получилась, уже двойне их пять лет, а до него у нее неудачный поход в замуж и бездетность... В 42 впервые разрешилась. Другая моя подруга намедни позвонила, ждет третьего малыша, вышла замуж в 40, сейчас ей 44, и уже третий сын на подходе. Муж ее просил родить хоть одного. о не сетуют на щедрость аистов, любовь потому что. Этот мир прекрасен и удивителен для тех, кто умеет любить. Любви нам всем, кто все еще ее не встретил. И моей ЛГ любви, да и мне, грешной. Потому как желание налюбиться все еще есть, а времени исполнить его все меньше...
Таке диво зустрілося жінці у сорок п'ять - справжнє, терпке, жадане. Так гарно, Наталю, так проникливо до самісінького денця серця. Можливо тому, що таке бажане для кожної жінки почуття не кожній можна пережити у 45. Дякую.
А я, Ніночко відповім словами головної героїні всім нам відомого фільму:« В 45 життя тільки починається.» А ще приказкою, що коханню покірні всі вікові категорії. І хай це стається з нами частіше. Бо в такі гіркі роки самотність дуже зимна...
Погоджуюсь. Але ж у Вас це пережите почуття описане так,, ніби це вперше сталось у житті ЛГ ( я так сприйняла). Я все таки візьму до скарбнички, це для мене буде взірцем поезії оцей Ваш вірш. Технічно дуже гарно виконаний.
А у мене, Ніно, кожний раз, як уперше... І все по іншому. Тому й ЛГ така вийшла. Та і як кохати по одному сценарію? Може й всі вони сво, та дуже різних видів))
Сашо, дуже цікавий сюжет,
неоднозначний, потребує
осмислення, як і все наше
непросте, загадкове життя
під покровом ВСЕСВІТУ,
ВСЕВИШНІХ СИЛ.
З найкращими побажаннями.
Всеобщий мир наступит при
определённых условиях;
ненависть нужно
искоренить в сознании ,в
подсознании и
надсознании. Врага
уничтожай любя - тогда не
превратишься в ДрАкОнА, а
ближнего люби как самого
себя
У одних голова на
двери,
И ученье про мертвого
плотника
Разжигает страсти
внутри,
Не понять им простого
работника,
Восхищённого с фузом
гитарой...(...)
Все авторские права на опубликованные произведения принадлежат их авторам и охраняются законами Украины. Использование и перепечатка произведений возможна только с разрешения их автора. При использовании материалов сайта активная ссылка на stihi.in.ua обязательна.