Читаю сердцем, а набираю пальцами)

Автор: Наталия Бугаре
Тема:Гражданская лирика
Опубликовано: 2019-11-11 20:45:51
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Борщівське вишиття

Я вишиваю болем без кінця,
Вже п'ятий рік борщівське актуальне…
Іде війна – нещадна і брутальна.
Й за що до нас прийшла біда оця?

Тож наберу тонкого полотна,
Й малюнок, що наснився позавчора
я вигаптую. Досить шити чорним,
Немов яскравих барв уже нема.

Хрести скасую, буде тільки гладь.
Доволі нам уже хрестів могильних.
Серця згорають швидше, ніж вугілля,
Ще трохи і дощенту догорять…

По грудях – мальви, вийшли, мов живі,
Нехай милують різнобарв'ям око.
Блакить небес, що розлилась високо,
Додам в широку лиштву рукавів.

Калини грона і барвінка в'юн,
І різнотрав'я лугове духмяне,
Яке тепер довіку не зів'яне,
Навколо горловини обів'ю.

Веселки барви й тисячі квіток,
І сміх малечі, і звичайне щастя
Я покладу стібками густо й часто,
Щоб не здолав цей оберіг ніхто.

Нехай моя країна розцвіте
В обіймах миру.
Господи, світання!
Та чорне вийшло вишивання те,
Як всі до нього за роки останні…

История cоздания стихотворения:

Побачила вперше борщівське вишиття і захотілось описати процес роботи над ним.. Та й саме воно гідне уваги, як і історія його виникнення.

3

0

Понравилось произведение? Поделитесь им со своими друзьями в социальных сетях:

Количество читателей: 215

Рецензии

Всего рецензий на это произведение: 4.

иванова

Наташа, спасибо большое за такое творение! Да, мы перестали писать о войне, и это плохо. Народ ко всему привыкает, НО матери, потерявшие сыновей, никогда не забудут об этом до самой смерти. Спасибо, дорогая! Сейчас все реже и реже можно прочитать такие стихи... а жаль.

2019-11-12 16:03:38

Наталия Бугаре

Есть вещи, Надюш, к которым привыкнуть невозможно, к ним относится и война... Мы не пишем о ней именно потому, что болит... Для женщин просто невозможно много писать о том, в чем ни черта не понимаешь, чего боишься и от чего страшно мучишься... Тут выть охота, а не писать стихи... Мужчинам как-то легче выразить свои мысли и чувства в словах в таких случаях. Я восхищаюсь этим их преимуществом, но сама много писать на эту тему не могу. Спасибо, что заглянула.

2019-11-12 17:26:52

иванова

🙏💋🌸

2019-11-13 00:14:43

Валентина Гришко

Моя вам вдячність і шана, Наталочко. Вірш вражає образами болю і бажанням бачити нашу ненечку квітучою, але на жаль.

2019-11-12 13:04:51

Наталия Бугаре

Дякую, Валентино. Буде й на нашій вулиці свято. Неодмінно буде.

2019-11-12 13:50:15

Леонид Р

Бесподобно!
И содержание и исполнение!
Получаешь огромное, как эмоциональное, так и эстетическое удовольствие от работ подобного уровня!

2019-11-12 12:45:56

Наталия Бугаре

Дякую, пане Леонід. Виконання як раз в процесі правки, я поспішила викладати роботу... Але таки дуже вдячна за коментар.

2019-11-12 13:49:19

Леонид Р

Так так... немає межі досконалості... звісно прибрати б повтори, та поправити наголос, але це вже дрібниці

2019-11-12 15:10:11

Наталия Бугаре

Повтори бачу, а ось наголос де не фест? Тут мені ще підказують, що не зразу зрозуміло про що мова йде... Поки що я геть не задоволена роботою... Але не дивуйтесь, Леонід, я рідко буваю задоволена власними літературними спробами.

2019-11-12 15:40:15

Леонид Р

Вибачте за тавтологію, але я не розумію, що може бути не зрозумілим у тексті. Куди уже зрозуміліше! І чи треба щось міняти?! Але це вже, звісно, справа автора. А самокопирсання і невдоволеність, це дуже цінні якості справжньої творчої людини.

Щодо наголосу, то я мав на увазі словосполучення «хрести відмінЮ» з ритмічною похибкою і з повтором першого слова у суміжних рядках.
А якщо, наприклад так:
«…Не треба навхрест, буде тільки гладь…» І це вже не може вважатися повтором, бо слова «навхрест» і «хрести» мають різне значення. Та й гарно виглядало б у контексті з «…Досить шити…» — «…Не треба…»

З повагою, Леонід

2019-11-13 00:12:34

Наталия Бугаре

Доброго дня і дякую за роз'яснення. А де можна подивитись, як правильно ставити наголос в цьому дієслові? Бо я не знайшла... рести я вжила двічі для підсилення, це не випадковість і не помилка в мене. оча й Ваші варіанти дуже гарні. Тут я ще подумаю, от з наголосом поки що не розібралась... І заходьте до мене, у Вас добра конструктивна критика. А мені цього зараз дуже бракує, бо знавців української мови мало на сайті.

2019-11-13 12:14:25

Леонид Р

Слово «відмінЮ» вживається в українській мові, але вважається суржиком. Українською— «скасУю». Просте рішення заміни, але все ж повтор залишається. Є вираз «вишивати хрестиком». Якщо б так, то це теж не вважалось би повтором. Але якщо це був авторський задум, то можливо…

Майбутній час ( 1 особа) — відмІнимо, відмІним (множина), але відмінЮ (однина)
Дякую за запрошення!

2019-11-13 21:48:23

Александр Камеристый

Війна, вона є, і від цього нікуди не дінешся. Вірш Ви написли гарний - читається легко і з цікавістю. А за тему дякую окремо, це те що болить, і на сайті, на мій погляд, про це пишеться недостатньо.

Теплої Вам осені та наснаги.

2019-11-11 22:50:47

Наталия Бугаре

Дякую, пане Олександр. Тема й справді болить... А відносно того, що пишуть про це мало, то скажу відверто, пишуть з 14-го взагалі мало...Багато авторів майже нічого не можуть писати. Бо коли говорять пушки - музи мовчать. До всього ще й додалось у кого свідоме, у кого підсвідоме відторгнення російської мови, як протест чи огида до до країни мовною валютою якої є російська. Це абсолюно зрозумілий процес, який неодмінно мав початися в літературному середовищі на фоні становлення нації. Бо народ - це мова, нема мови - нема народу. Це не я сказала, а Святослав Караванський. А для тих, хто писав виключно російською дуже тяжко перейти на українську, через брак словникового запасу і знань тонкощів мови. навіть мені тяжко поки що писати на рідній. а тему нашого спільного болю на сайті є сильні роботи більше у авторів чоловічої статі. Зазирніть до Сергія Пилипенка, Валерія Дімича, Валерій пише на російській, бо ж одесит, але пише так, що рядки проходять наскрізь крізь серце. Він волонтер з самого початку, десятки виїздів в зону АТО і він знає про що пише не зі слів ЗМІ. А нас, жінок, пробачте, що не можемо писати багато про цей жах... Масштаб зради і болю просто розплющив...

2019-11-12 08:49:01

Оставлять рецензии могут только участники нашего проекта.

Регистрация

Рейтинг произведений