Автор: Ольга Васильевна
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-07-29 06:22:45
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Мелодія кохання нашого не замовка (акро)

Мелодія  кохання  нашого  не  замовка,
Енергія  мелодії  така  потужна!
Летить  вона  крізь  радості  і  біди,  крізь  літа,
Омріяна  серцями  нашими,  мій  друже.
Дивує  й  зачаровує,  і  вабить,  й  спокуша
І  звуків  кольори,  як  райдуга  барвисті.
Як  чітко  кожна  мить  кохання  слід  свій  залиша,

Краплинки  нот  лишаючи  дзвінкі,  іскристі.
Озвучені  в  мелодії  всі  наші  почуття  -
Хіба  від  неї  заховати  щось  можливо?
Акорди  першого  побачення  у  ній  звучать,
Наповнені  звучанням  ніжності  чарівно.
Не  дасть  вона  забути  розпачу  розлук  й  образ  -
Які  сумні  й  болючі  звуки  в  ній  звучали,

Нагадуючи  нам,  що  їй  все  важче  кожний  раз
Акорди  підбирать  безсонням  і  печалі.
Шукала  вихід,  перекреслюючи  звуків  сум.
Ой,  як  же  важко  їй  бувало  часом  з  нами!
Грайливо  й  легко  доторкнеться  знову  серця  струн  -
Озвуться  струни  зовсім  новими  піснями.

На  серці  стане  затишно  і  відійдЕ  гроза,
Етап  новий  розпочинається  в  коханні:

Зірки  засяють  і  безхмарні,  сині  небеса
Апатію  закреслять,  що  жила  в  мовчанні.
Мелодія  кохання  знову  набирає  сил,
Ось  слухай  -  зазвучали  звуки  веселково.
Вдвох  легше  втриматись  і  вітер  не  зірвЕ  вітрил,
Коли  негода  розгуляється  навколо.
А  нам  звучить,  не  замовка  кохання  соло.

История cоздания стихотворения:

захотілося спробувати написати акро-вірш