Автор: Александр Валериевич
Тема:Стихи о любви
Опубликовано: 2022-05-21 09:07:01
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Коли я був...

Коли я був метеликом,
У темну ніч злітав...
Освітлений ліхтариком
В твоє вікно зглядав...

І те, що я вже бачив там...
Не вразило мене.
Гаразд, прощай, побачимось...
Та я вже, не проте...

Коли я був комариком,
І вух твоїх торкав...
У когось з дзьоба слиною,
Вже капав парегар...

Коли промінчік сонячний,
В твоє лице упав...
Я грів його як боже твій,
Та ніжно цілував.

Коли від хижодзьобої,
Прокльони полились...
Я став скалою твердою,
Між вами. Схаменись!

Одна була коханая,
Та збочення витрат...
Підступно мліли ванною...
І я не чув гармат...

Літав поміж дзвіницями,
Де дзвони золоті...
Гуділи милолицево...
Та після, лиш дощі...

Не гріє ясне сонечко,
Та крилця геть тяжкі...
Упав проміж стікольцями,
В забутому куті...

Немає більш метелика,
Ним закусив павук...
Прихлопнули й комарика,
Дві пари, хтивих рук.

21.05.2022р. LordOdroL

История cоздания стихотворения: