Автор: Оплески
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2017-12-10 00:07:52
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Смерть (або та що скрипить зубами)

Коли ти жадібно нап'єшся,
Кістками білими труснеш,
Їсиш, їсиш не нажерешся,
Скрипиш зубами за спиною.

Глуха до стогону і крику,
Готова повзати в кишках,
В утробі дихати лиш гноєм,
Сльозами тішитися біллю.

Але ховаєш ти навмисно,
Блискуче лезо за спиною,
Збираєш вдарити так бий,
Земля не витримає крику.

По слизькій глині і траві,
Сповзе сліпа і оніміла,
Дихання спинить і завмре,
Чекає відчаю і гніву.

История cоздания стихотворения: