Автор: Оплески
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-06-01 19:44:21
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Щоб потримати мій хребет
Ти довго задивлялася у очі.
Ножем здирала тихий шепіт
І рвалась з шкіри до гниття,
Аж доки слина протікала
Від дуже тяжкого удару,
Розмилась кров'ю, оголилась
Твоя спотворена душа.
Нам залишилося недовго
Ступати по чужій землі,
Де більш не цінять свого брата,
Плюють надії прямо в очі,
Гвалтують, ріжуть по живому,
Коли останні гіркі сльози
Зіллються в церкві за людей,
Які не бачили світанку.
Мене гнітить чужа невіра
І цвях забитий у труні так серце крає,
Я бачу світ, який тремтить
Ніхто нікого не жаліє
У купі зради і брехні.
Сліпе століття загниває,
Кайдани зніме мені кат,
Коли я вирвуся з безодні
В ганебний світ людської болі
Тоді згадають мене люди,
Які схилились до пітьми.
Тремтіть аж доки я живий
Я не дозволю бити брата
І прихилятися пітьмі.
История cоздания стихотворения:
Спасибо, Рейчел, за
откровение души. Пусть
Вам повезёт, за ваше
терпение и любовь к
жизни! Мой первый лайк
Вам в поддержку! Стиха проникают в душу и сердце! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 11:56:17 |
Восторг и свобода, И жизнь и природа, И девочка Ваша, Наверно Наташа!? |
Рецензия от: Владимир Ярош 2024-03-28 11:48:43 |
Спасибо, Алексей! Раньше сам об этом думал, но тогда некогда было с этим разбираться. Сейчас вот улыбаюсь Вашей шутке! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 11:45:12 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |