Автор: Оплески
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2018-07-10 01:37:39
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
Дихає щось у кутку і ховає обличчя,
Тане свічка в ночі і стікає додолу,
Розливає ту тінь, що крізь світло проходить.
І в о тій злій пітьмі я слабкий і прикутий,
Душить тиша німа і глуха, і тривожна,
І солодкі слова не дають нам заснути.
І за руку мене витягує янгол,
Його очі печальні і тривожна журба,
Це пітьма серед світла, пітьма серед люті.
І тримає вона у руках усю силу,
То безбожна жага їсти все що захоче
І дивитись у очі, що палають вогнем.
І скаліченим станом вона хилить додолу
Сиві, темні уста і обгризені руки
За холодні серця і спустошені душі.
История cоздания стихотворения:
Таких працьовитих людей ,як українці ще пошукати треба.Звісно і у інших країнах є роботящі,але українці будуть прикрашати свою оселю, не зважаючи ні на що. Хоч і анекдот, але у кожному жарті є частка правди. |
Рецензия от: Євгенія Хочинська 2024-03-28 16:58:09 |
Я так розумію, що вірш не про вас. Якщо судити з ваших віршів, то енергії та пороху ще достатньо. Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:55:46 |
А таки, справді, під мелодію вальсу гарно звучить. А скільки життєвої мудрості?! Дякую. |
Рецензия от: Федчук Евгений 2024-03-28 16:53:50 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |