Автор: Диана Закалюк
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2013-09-30 00:20:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Музиці..

Десь заплуталась доля, загубилась у нотних рядках,
доторкнулася струн і чекає на оплески тихо.
Те, що бачиш у Музиці - не затавруєш в словах, -
в ній кохання, ненависть, в ній сміх й неоплакане лихо...

Ти невільник й вона вже давно полонила тебе
і нелегко буде вірний ключ до замка підібрати.
В неї безліч ключів, в неї безліч своїх теорем,
і тобі цю в"язницю, скажу, й за життя не здолати.

Підкорися... Прошу, не відкинь від своєї душі
і вона ж бо омиє печалі й забере тривоги.
Ти будеш найзаможніший з нею на цілій землі
і ніхто не побачить твої невидимі окови...

Хай ти думаєш в серці, що вибрав її для життя,
та скажу тобі правду: це вона тебе відшукала.
Передай талант іншим, пронеси його у майбуття,
вбережи від злих душ, щоби й вічність колись зазвучала...

История cоздания стихотворения: