Автор: калиниченко
Тема:Стихи для детей
Опубликовано: 2013-11-02 20:34:20
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Маленьке велике серце.

У господаря сільського,
Жив  красивий сивий кінь.
Гордість велетня такого,
Це не знати що то лінь.

Зранку в поле, та до ночі,
Чи то плуг, чи борона,
Тягне бідний що є мочі,
День тяжкий , прийшла весна.

Поруч з ним у світлій стайні,
Ніжна ластівка жила,
Завжди чемна і охайна ,
Та прудка немов стріла.

Пісеньки коню співала:
Про весну та теплий край,
Укотрім перебувала,
В вільності пташиних зграй.

За приємне товариство,
Дозволяв бувало кінь,
На спині у себе сісти,
Теплій начебто чирінь.

За тепло, маленька птаха,
Теж віддячити могла,
Надокучливі комахи,
Відганяла, мах крила.

Знову поле, кінь тягає,
Плуга, тужиться в поту,
Ластівка, йому співає,
Пісеньку свою просту.

Вільним воля, промайнуло,
Зупинився  лиш на мить,
Батога спина відчула,
Боже правий як болить.

Із останніх сил смикнувши,
Впав в глибоку борозну,
І лежить немов заснувши,
Та забувши про весну.

Найнятий погонич люто,
Хлеще спину батогом,
Та сердешному не чути,
Вже напевно лють його.

Ледь помітивши наругу ,
Не шкодуючи себе,
І обличчя раз івдруге,
Б'є погонича й скубе.

Гоне ластівка завзято .
І покинувши батіг ,
Нахилившись , злодій клятий,
Переможенний побіг.

Доки сонечко не сіло,
Не пускала ні душі,
За сміливе добре діло,
Їй присв'ячено вірші.

Хтось подумає, безликих,
Слів набір , перевесло,
Інший мовить : - Бач велике,
Серденько яке було.

История cоздания стихотворения: