Автор: Нина Журавлевич
Тема:Автобиография
Опубликовано: 2015-12-13 14:45:49
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.
РІДНА І СВЯТА!
На диво тоді яблуні вродились.
Мене приносили у церкву до хреста.
Я Ангелом на білий світ дивилась.
І босою була моя душа.
Як білий лист світилась моя доля,
Написано було вже на роду
Як все складеться, що переживеться,
Куди йти треба і куди прийду.
Ні перед чим сама не зупинялась
НЕ оглядалася , неслася напролом.
Моя душа, ще юна,розривалась,
Між містом розривалась і селом.
.
Дихати ( по городському ) не навчилась,
Бо зроду я селючкою була.
Відірвалась від села і відлучилась,
А себе у місті не знайшла.
Каяття і покір я несу у церкву,
Вона все вислухає, тихо помовчить.
До Бога скине руки .донесе молитву,
І Бог послуха і гріхи мої простить.
Намолена ця церква , для душі світлиця.
Святий для церкви - місце вибирав.
Сюди усю рідню приносили хреститься.
Синок мій в її купелі кричав!
Моє село і на горбочку церква
Як небо біло – синє ,голуба.
Омивається душа і благодать цілує серце.
Ця церква мені рідна і свята!
История cоздания стихотворения:
Понравилось. Тёплое, душевное стихотворение. Всего доброго. Саша. |
Рецензия от: Александра Мошкович 2024-03-28 13:22:17 |
Щиро дякую, Юрію! Вірші проникають у серце! Мені дуже сподобались! У них надія на мирний результат!+++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:21:43 |
Щиро дякую, Світлано! Спогади дитинства завжди турбують душу! +++ !!! |
Рецензия от: Эдуард Неганов 2024-03-28 13:02:16 |
Іде вуйко Хрещатиком
- Приїжджа людина. Запитує у зустрічних: - А котра година? Перехожі пробiгають, Позиркують скоса. Той рук(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 09:59:39 |
Коли забув ти рідну мову
— яка б та мова не була — ти втратив корінь і основу, ти обчухрав себе дотла. Коли в дорогу ти збирався, каз(...) |
Рецензия от: Омельницька Ірина 2024-03-25 08:29:11 |