Автор: Мирянин
Тема:Стихи о войне
Опубликовано: 2014-11-16 14:16:48
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

ЗИМА. ЗИМА ВЖЕ НА ПОРОЗІ.

Зима. Зима вже на порозі,
А десь у полі,  при дорозі, блок-пост.
Така собі споруда,
Що змайстрували самі люди,
Для захисту себе й країни.
Бо бачили, напевно знали,
Що не поможе їм держава,
Оте чиновництво пузате,
Лише несе,  не в хату,  з хати,
Не із своєї,  а в свою…
Тому на груди не броню,
Бляшанки сунуть у жилети.
Бо ваші смерті для планети,  ніщо…
Спокійно нас оповіщають,
Що день - то  п’ять, то десять  мають
Смертей,  поранених немало.
А скільки безвісти пропало?
Ніхто не знає, не рахують.
Нормальний облік – не існує.
Лише земля та Бог і люди,
ЗахИстять  вас – бо їхні душі,
Найкраще  всякої споруди...
А ті, -  блок-пост  чий в кабінетах,
І хто  чорнилами воюють,
Хай пам’ятають,  що вернуться,
Хто в документах  не існують…
Вернуться  і спитають всіх,
Дивлячись  в очі.
А в ночі, прийдуть  загиблі,
Їхні душі –  плаха довіку для чинуші…
А там, у небі,  угорі,
Кружляють  білі журавлі,
Число яких,  щодень  зростає…
На дворі і в душі –  зима.
І чи прийде весна – хто знає…

История cоздания стихотворения: