Автор: Игорь Тасин
Тема:Свободная тема
Опубликовано: 2014-05-10 00:11:32
Автор не возражает против аналитического разбора и критики в рецензиях.

Крапка

         *     *     *


Як жаль, що все дарма!
Шкода́, що все даремно!
Що світла вже нема,
І на душі так темно...   

І замість ком в рядках
Лиш  К Р А П К А   ВЕЛИЧЕЗНА.
І хтось є тільки в снах,
Та й з них вже скоро щезне.

Бо зникнуть в Небуття
Услід всі сни за мною.
Навіщо те життя,
Де є кохання грою?

Коли   н і щ о  не варт
Нікому ти на світі,
То просто, як на жарт,
Піти якоїсь миті
Відразу від усіх —
Це ж так, пробачте, легко!..
І мій останній гріх
Хай зрозуміє Дехто!

Достатньо з мене літ,
Як сам я лиш минуле!
І мій   п р о щ а л ь н и й    с л і д  —
Комусь, як щось забуле...

Радійте, що тепер
Не буде  в і́ р ш і в   но́вих —
Їх, як мене, хтось  с т е р,
В німій безодні  с л о в а.

Нехай!..
              Нехай!..
                              Нехай!!!
Усе дарма  —
                       і   К Р А П К А.      
                ~   ~

Жаль, за моїм  "ПРОЩАЙ"
Ніхто і не заплакав.            

               

                *      *      *




                                                / 25.10.2011 р. /


© Copyright: Игорь Тасин, 2011
Свидетельство о публикации №111112701708

История cоздания стихотворения: